АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст навчального матеріалу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 1

Завідувач кафедри

_________професор О.В.Тяжка “______” _____________ 2008р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Київ 2008

Конкретні цілі

· аналізувати причини та фактори ризику виникнення бронхітів та пневмонії у дітей;

· пояснювати основні ланки патогенезу та етіологічні фактори на розвиток цих захворювань

· класифікувати гострі бронхіти та пневмонії;

· трактувати виявлені симптоми і синдроми, результати лабораторно-інструментальних досліджень;

· вміти додати невідкладну допомогу при дихальної недостатності.

· складати план лікування та реабілітаційних заходів дітям, хворим на гострі бронхіти та пневмонії.

Базовий рівень підготовки

Зміст навчального матеріалу

Визначення. Бронхіт – запальне захворювання бронхів вірусної або (рідше) вірусно-бактеріальної етіології. За характером запалення бронхіт поділяють на катаральний, катарально-гнійний, гнійний, атрофічний. Виділяють 4 клінічні форми: гострий (простий), гострий обструктивний, гострий бронхіоліт, рецидівуючий бронхіт.

Характеристика форм бронхітів

Пневмонія — це гостре інфекційне захворювання легеневої паренхіми, що клінічно діагностується загальною реакцією організму на інфекцію (гарячка, ознаки інтоксикації), синдромом дихальних розладів і (або) фізикальними даними, а також інфільтративними змінами на рентгенограмі.

Класифікація. Користуються робочою класифікацією, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров’я України 13.01.2005 р.

* Пневмонія, що виникла через 72 години перебування в стаціонарі або через 72 години після виписки звідти. ** Пневмонія, що виникла в перші 72 години життя.

У класифікації виділяють групи пневмоній: первинні та вторинні. У разі первинної пневмонії патологічний процес розвивається в легеневій тканині й класифікується як основне захворювання; у разі вторинної — ускладнює інші хвороби легень (хронічні) або захворювання інших органів. Тяжкість пневмонії (легка, середня, тяжка) визначається виразністю токсикозу, дихальної недостатності та серцево-судинними змінами. Діагноз має містити також дані про локалізацію пневмонічного процесу, про уточнену або передбачувану етіологію хвороби та виразність дихальної недостатності (ДН 0, 1, 2, 3).

ДН I — задишка виникає під час значного фізичного навантаження;

ДН II — задишка під час незначного фізичного навантаження;

ДН III — задишка в стані спокої.

Класифікація ДН для дітей раннього віку:

1-й ступінь – задишка, тахікардія при фізичному навантаженні. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові – 80-65 мм рт.ст.

2-й ступінь – задишка, тахікардія в спокої, значне ії підсилення при фізичному навантаженні. Незначний ціаноз губ, акроціаноз. Роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків при диханні. Дитина млява, дратлівлива. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові – 65-50 мм рт.ст.

3-й ступінь – задишка до 80-100 дихань в хвилину в спокої. Загальний ціаноз шкіри, слизових. В акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може розвинутися гіпоксична енцефалопатія (порушення свідомості, судоми). Парціальний тиск кисню – нижче 50 мм рт.ст.

Приклад діагнозу: Пневмонія, гострий перебіг, первинна, позалікарняна, вогнищева, правостороння S-10, неускладнена, середньої важкості, ДН0.

Етіологія. Пневмонії можуть бути бактеріальними (зокрема пов’язаними з атиповими збудниками: мікоплазмою, хламідією, легіонелою), вірусними, вірусно-бактеріальними, грибковими, спричиненими найпростішими та ін. збудниками.

Для ідентифікації збудника (антигену й антитіл) застосовують методи: бактеріологічні, імунофлюоресценції, латекс-аглютинації, РПГА, РЗК, РАГА, ПЦР, РІМ, ІФА, використуя плевральний ексудат, кров, пунктат легені.

За даними ВООЗ етіологічна структура гострих пневмоній (ГП) така:

Пневококк (Str. pneumoniae) викликає— 60—90% випадків пневмоній у дітей. Звичайно це пневмонії, що почалися вдома, причому в 75% випадків — це бактеріальна моноінфекція, решта — поєднання з гемофільною (13%), стафілококовою, стрептококовою, грамнегативною флорою (не перевищує 3—5%). На другому місці — гемофільна паличка (Hemophilus influenzae) — 15—20% випадків. На третьому — мораксела (Moraxella catarrchalis) — 5—10% випадків.

У 15—20% дітей гостру пневмонію зумовили мікоплазми (Mycoplasma pneumoniae). У 25% хворих серологічно підтверджується хламідійна інфекція

У переважної більшості (2/3) хворих на бактеріальну пневмонію діагностують одночасно респіраторні вірусні (60%) або мікоплазмово-вірусні (23—25%) інфекції. Нині розглядають і первинно-вірусну пневмонію у дітей (РС, грип, парагрип, аденовірус, цитомегаловірус, вірус герпесу).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 442 | Нарушение авторских прав