АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

За етіологічними ознаками

1.1 Кровотечі, обумовлені захворюваннями органів травного каналу(виразкова хвороба, злоякісні та доброякісні пузлини, неспецифічні коліти, дивертикули травного каналу та ін.)

1.2 Кровотечі не пов’язані з органічною патологією стравоходу, шлунка та кишечника(гострі виразки та ерозії слизової оболонки, синдром портальної гіпертензії, геморагічні діатези, хвороби крові та ін.)

1.3 Несправжні кровотечі в просвіт травного каналу(проковтнута кров при кровоточивості ясен або не великій легеневій кровотечі).

1.4 Кровотечі нез’ясованої етіології.

2. За локалізацією джерела: кровотеча із стравоходу, шлунка, дванадцятипалої, тонкої,товстої та прямої кишки та поєднана.

3. За клінічним перебігом: прихована кровотеча, триваюча струйна або дифузна, зупинена кровотеча.

4. За ступенем важкості крововтрати: кровотеча легкого, середнього, важкого та вкрай важкого ступеню важкості.

5. За ступенем геморагічного шока: кровотеча з компенсованим, декомпенсованим зворотнім та декомпенсованим незворотнім геморагічним шоком.

За ступенем крововтрати (за О.О. Шалімовим):

I ступінь - легкий - спостерігається при втраті до 20% об’єму циркулюючої крові (до 1000 мл у хворого з вагою тіла 70 кг). Загальний стан задовільний або середньої важкості, шкіра бліда (судинний спазм), з'являється пітливість; пульс 90-100 в 1 хв, артеріальний тиск 100-90/60 мм. рт. ст., занепокоєння змінюється легкою загальмованістю, свідомість ясна, подих трохи прискорений, рефлекси знижені, м'язи розслаблені, лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво, олігурія. Без компенсації крововтрати виражених розладів кровообігу не відзначається.

II ступінь - середній - спостерігається при втраті від 20 до 30% об'єму циркулюючої крові (від 1000 до 1500 мл у хворого з вагою тіла 70 кг). Загальний стан середньої важкості, хворий загальмований, говорить повільно, відзначаються виражена блідість шкіри, липкий піт, пульс 120-130 в 1 хв, слабкого наповнення, артеріальний тиск 90-80/50 мм. рт. ст., прискорений поверхневий подих, виражениа олігурія. Внаслідок спазму судин артеріальний тиск може бути нормальним або навіть підвищеним. Однак він може в будь-який момент знизитися внаслідок виснаження компенсаторних механізмів і розширення судин. Без компенсації крововтрати хворий може вижити, однак залишаються значні порушення кровообігу, метаболізму й функції нирок, печінки, кишечнику.

III ступінь - важкий - спостерігається при втраті більше 30% об’єму циркулюючої крові (від 1500 до 2500 мол у хворого з масою тіла 70 кг). Загальний стан важкий або дуже важкий, пригноблена рухова реакція, шкіра й слизові оболонки блідо-цианотичні або плямисті (спазм судин змінюється дилатацією). Хворий на питання відповідає повільно, пошепки, часто непритомніє, пульс ниткоподібний, 130-140 в 1 хв, періодично не прораховується або не пальпується, максимальний артеріальний тиск від 0-60 до 50 мм. рт. ст., центральний венозний тиск низький, подих поверхневий, рідкий, кінцівки й тіло холодні, температура тіла знижена. Олігурія змінюється анурією. Заповнення крововтрати може привести до швидкого відновлення гемодинамики (лабільна форма). Якщо ж швидкого поліпшення не відбувається, це свідчить про ушкодження життєво важливих паренхіматозних органів (торпидна форма). У цьому випадку, як і при лабільній формі, є дилатація артеріо-венулярного комплексу з відкритими артеріо-венозними анастомозами. Нерідко відзначаються геморагічні явища, що свідчать про розповсюджене внутрисудинне тромбоутворення; артерио-венозная різниця зменшуються, загальний стан погіршується, наростають явища інтоксикації.

Класифікація за Forrest:

• триваюча кровотеча(активна)
- F1a струменева, пульсуюча, артеріальна кровотеча (active bleeding (sputing hemorrhage)
- F1b венозна, вяла, паренхиматозна кровотеча (active bleeding (oozing hemorrhage)

• кровотеча, що відбулася:
- F2a наявність в ділянці джерела кровотечі тромбованої судини (visible vessel-pigmented protuberance)
- F2b фіксований тромб або згусток (adherent clot)
- F2c геморагічне пропитування дна виразки (black base)

• кровотеча, що відбулася
- F3 чисте дно виразки, відсутність прямих візуальних вищеперелікованих ознак (no stigmata)

-F3 дно виразки під шаром фібрину.

Класифікація за причинами виникнення (В. Д. Братусь,1980):

I. Кровотечі, пов’язані з захворюванями шлунку і 12-палої кишки: 1) при виразковій хворобі; 2) невиразковогого генезу—при пухлинах шлунку; геморагічному эрозивному гастриті; грижах стравохідного отвору діафрагми; дивертикулах стравохіду та 12-палої кишки; туберкульозному ураженні шлунку; синдромі Маллорі—Вейсса.

II. Кровотечі, визначені нешлунковими захворюваннями—при порталь­ній гіпертензії на фоні циррозу печінки та внепечінкової блокади; геморагічних діатезах; атеросклерозі та гіпертонічній хворобі; гемофілії, аневризмі або механічному пошкодженні грудної частини аорти і судин шлунку.

Загальна класифікація ШКК:

За етіологічними ознаками.

1. Виразкові кровотечі при:

 а) хронічних кальозних і пенетруючих виразках;

 б) пептичних виразках шлунково-кишкових анастомозів;

 в) гострих виразках:

· виникаючих у результаті токсичного або медикаментозного впливу на слизові оболонки шлунку або кишки;

· стресових, гастродуоденальных, що виникають після опіків, великих хірургічних операцій, у гострому періоді інфаркту міокарда та ін.;

· виникаючих при захворюваннях внутрішніх органів (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, лейкози, цироз печінки, уремія);

· ендокринних виразках (синдром Золлінгера-Еллісона, гіперпаратіреїдоз).

2. Невиразкові кровотечі при:

 варикозному розширенні вен стравоходу й шлунка при портальній гіпертензії;

 защемленій грижі стравохідного отвору діафрагми;

 лінійних розривах слизової оболонки й глибших шарів стінки кардиального відділу шлунка (синдром Мэллорі-Вейса);

 эрозивному геморагічному гастриті;

 доброякісних і злоякісних пухлинах шлунку й кишечника;

 дивертикулах травного тракту;

 інших рідких захворюваннях (хвороба Крона, аневризма аорти та ін.).

За локалізацією джерела кровотечі: стравохідні, шлункові, дуоденальні, тонкокишечні, товстокишечні кровотечі.

За клінічним плином: профузні, торпідні, що тривають, зупинені кровотечі.

За ступеням важкості кровотечі (кількості крововтрати): легка, середня, важка крововтрата.

За обсягом крововтрати розрізнюють кровотечу:

· масивна (профузна) - 2 л;

· помірна – 0,7-1,3 л;

· незначна - до 0,5 л;

· мікрокровотеча.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 399 | Нарушение авторских прав