АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Метаболічна функція нирок.

Лекційний матеріал підготовлений викладачем фізіології НМКБДМУ – Кречун В.П.

Метаболічна функція нирок.

Метаболічна функція нирок складається в забезпеченні гомеостазису обмінних процесів в організмі, підтримці у внутрішнім середовищі певного рівня й складу компонентів метаболізму. При цьому участь нирки в процесах обміну речовин в організмі забезпечується не тільки эескрецією субстратів і метаболітів, але й біохімічними процесами, що протікають у ній. Нирки метаболізірують фільтровані із сечею пептиди малої молекулярної маси й денатуровані білки, повертаючи в кров амінокислоти й підтримуючи в крові рівень цих пептидів, у тому числі й гормонів. Тканина нирки має здатність до новоутворення глюкози — глюконеогенезу, причому розраховуючи на одиницю маси органа ця здатність у нирки вище, ніж у печінці. При тривалому голодуванні приблизно половина поступаючої у кров глюкози утворюється нирками. Нирки є основним органом окисного катаболізму інозитолу, тут синтезуються важливий компонент клітинних мембран фосфатидилінозитол, глюкуронова кислота, тріацил-гліцерини й фосфоліпіди, що надходять у кровоток, а також простагландини й кініни.

Роль нирок у регуляції артеріального тиску. Нирки беруть участь у регуляції артеріального тиску завдяки декільком механізмам.

1. У нирках утворюється ренін, що є частиною ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), котра забезпечує регуляцію тонусу кровоносних судин, підтримку балансу натрію в організмі й обсягу циркулюючої крові,активацію адренергічних механізмів регуляції насосної функції серця й судинного тонусу. Зменшення рівня тиску крові в
приносній артеріолі клубочка, підвищення симпатичного тонусу
й концентрації натрію в сечі дистального канальця активує
секрецію реніну, що за допомогою ангіотензину-II й альдостерону
сприяє нормалізації зниженої величини артеріального тиску. Неадекватно надлишкова секреція реніну й активація РААС
може бути причиною підвищеного артеріального тиску.

2. Нирки екскретують більшість гормональних і фізіологічно­
активних речовин, що володіють вираженими серцево-су­
динними ефектами. За рахунок змін екскреції підтримується
оптимальний рівень у крові гуморальних регуляторів артеріаль­
ного тиску. У нирці утворюються речовини депресорної дії, тобто знижуючі тонус судин й артеріальний тиск — нейтральний депресорний ліпід мозкової речовини, простагландини кініни ін. Їхнє утворення одержало назву " антигіпертензивної" функ­
ції нирок, оскільки її порушення може приводити до артеріаль­
ної гіпертензії.

3. Нирки екскретують воду й електроліти, а їхній вміст у
крові, поза- і внутрішньоклітинному середовищі є важливим для підтримання рівня артеріального тиску. Ступінь затримки натрію й
води у внутрішньому середовищі міняє обʼєм циркулюючої крові.
Однак, більшу роль грає вміст натрію, калію й кальцію
в поза- і внутрішньоклітинному середовищі, оскільки вони визначають скоротливість міокарду й судинний тонус, а також реактивність серця
й судин до регуляторних нейро-гуморальних впливів.

4. Одним з факторів участі нирок у регуляції артеріального
тиску є механізм "тиск-діурез". Підвищення артеріаль­
ного тиску веде до збільшення діурезу, за рахунок втрати кров'ю
великого обʼєму рідини зменшується обсяг циркулюючої крові
й нормалізується артеріальний тиск. Навпроти, падіння тиску
крові викликає зниження сечоутворення, затримку води, підвищення обсягу крові й відновлення рівня тиску. Зрушення фільтраціонного тиску й ШКФ при цьому не грають значимої ролі
за рахунок потужної ауторегуляції клубочкового кровотоку, що підтримує
його незмінним при широкому діапазоні коливань рівня артері­ального тиску. Однак, при підвищеному артеріальному тиску
прискорюється кровоток по прямих судинах мозкової речовини нирки й
відбувається "вимивання" осмотичного градієнта натрію й сечовини,
що знижує реабсорбцію води й приводить до ослаблення здатності
нирки концентрувати сечу. Її виділяється значно більше й
обсяг циркулюючої крові зменшується. При зниженні артеріального тиску кровоток у мозковій речовині сповільнюється, осмотичний градієнт інтерстицію росте, підвищується зворотне усмоктування води й поповнення обсягу циркулюючої крові, у результаті чого
відновлюється й артеріальний тиск. Ще більше значення
має підвищення реабсорбції натрію при зниженні артеріального
тиску або натрійурез при підвищеному тиску крові, що затримує або виводить натрій з позаклітинного й внутрішньоклітинного середовища
й тим самим міняє збудливість і скоротність міокарду, судинний тонус, адренореактивність серця й судин.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 692 | Нарушение авторских прав