|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Метаболічна функція нирок.
Лекційний матеріал підготовлений викладачем фізіології НМКБДМУ – Кречун В.П.
Метаболічна функція нирок.
Метаболічна функція нирок складається в забезпеченні гомеостазису обмінних процесів в організмі, підтримці у внутрішнім середовищі певного рівня й складу компонентів метаболізму. При цьому участь нирки в процесах обміну речовин в організмі забезпечується не тільки эескрецією субстратів і метаболітів, але й біохімічними процесами, що протікають у ній. Нирки метаболізірують фільтровані із сечею пептиди малої молекулярної маси й денатуровані білки, повертаючи в кров амінокислоти й підтримуючи в крові рівень цих пептидів, у тому числі й гормонів. Тканина нирки має здатність до новоутворення глюкози — глюконеогенезу, причому розраховуючи на одиницю маси органа ця здатність у нирки вище, ніж у печінці. При тривалому голодуванні приблизно половина поступаючої у кров глюкози утворюється нирками. Нирки є основним органом окисного катаболізму інозитолу, тут синтезуються важливий компонент клітинних мембран фосфатидилінозитол, глюкуронова кислота, тріацил-гліцерини й фосфоліпіди, що надходять у кровоток, а також простагландини й кініни.
Роль нирок у регуляції артеріального тиску. Нирки беруть участь у регуляції артеріального тиску завдяки декільком механізмам.
1. У нирках утворюється ренін, що є частиною ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), котра забезпечує регуляцію тонусу кровоносних судин, підтримку балансу натрію в організмі й обсягу циркулюючої крові,активацію адренергічних механізмів регуляції насосної функції серця й судинного тонусу. Зменшення рівня тиску крові в
приносній артеріолі клубочка, підвищення симпатичного тонусу
й концентрації натрію в сечі дистального канальця активує
секрецію реніну, що за допомогою ангіотензину-II й альдостерону
сприяє нормалізації зниженої величини артеріального тиску. Неадекватно надлишкова секреція реніну й активація РААС
може бути причиною підвищеного артеріального тиску.
2. Нирки екскретують більшість гормональних і фізіологічно
активних речовин, що володіють вираженими серцево-су
динними ефектами. За рахунок змін екскреції підтримується
оптимальний рівень у крові гуморальних регуляторів артеріаль
ного тиску. У нирці утворюються речовини депресорної дії, тобто знижуючі тонус судин й артеріальний тиск — нейтральний депресорний ліпід мозкової речовини, простагландини кініни ін. Їхнє утворення одержало назву " антигіпертензивної" функ
ції нирок, оскільки її порушення може приводити до артеріаль
ної гіпертензії.
3. Нирки екскретують воду й електроліти, а їхній вміст у
крові, поза- і внутрішньоклітинному середовищі є важливим для підтримання рівня артеріального тиску. Ступінь затримки натрію й
води у внутрішньому середовищі міняє обʼєм циркулюючої крові.
Однак, більшу роль грає вміст натрію, калію й кальцію
в поза- і внутрішньоклітинному середовищі, оскільки вони визначають скоротливість міокарду й судинний тонус, а також реактивність серця
й судин до регуляторних нейро-гуморальних впливів.
4. Одним з факторів участі нирок у регуляції артеріального
тиску є механізм "тиск-діурез". Підвищення артеріаль
ного тиску веде до збільшення діурезу, за рахунок втрати кров'ю
великого обʼєму рідини зменшується обсяг циркулюючої крові
й нормалізується артеріальний тиск. Навпроти, падіння тиску
крові викликає зниження сечоутворення, затримку води, підвищення обсягу крові й відновлення рівня тиску. Зрушення фільтраціонного тиску й ШКФ при цьому не грають значимої ролі
за рахунок потужної ауторегуляції клубочкового кровотоку, що підтримує
його незмінним при широкому діапазоні коливань рівня артеріального тиску. Однак, при підвищеному артеріальному тиску
прискорюється кровоток по прямих судинах мозкової речовини нирки й
відбувається "вимивання" осмотичного градієнта натрію й сечовини,
що знижує реабсорбцію води й приводить до ослаблення здатності
нирки концентрувати сечу. Її виділяється значно більше й
обсяг циркулюючої крові зменшується. При зниженні артеріального тиску кровоток у мозковій речовині сповільнюється, осмотичний градієнт інтерстицію росте, підвищується зворотне усмоктування води й поповнення обсягу циркулюючої крові, у результаті чого
відновлюється й артеріальний тиск. Ще більше значення
має підвищення реабсорбції натрію при зниженні артеріального
тиску або натрійурез при підвищеному тиску крові, що затримує або виводить натрій з позаклітинного й внутрішньоклітинного середовища
й тим самим міняє збудливість і скоротність міокарду, судинний тонус, адренореактивність серця й судин.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 644 | Нарушение авторских прав
|
