Внутрішньосекреторна функція підшлункової та статевих залоз
Підшлункова залоза.
Ендокринна частина - панкреатичні острівці (острівці Лангерганса) розташовуються, в основному, в ділянці хвоста цієї залози.
Бета-клітини (70 %) острівців Лангерганса підшлункової залози синтезують гормон інсулін, альфа-клітини (20 %) - глюкагон, дельта-клітини (10 %) – соматостатин.
Інсулін регулює вуглеводний, білковий, жировий обміни. Підвищуючи проникність клітинних мембран (крім клітин головного мозку) для глюкози, він знижує рівень глюкози у крові Інсулін також стимулює синтез глікогену в печінці та м'язах і знижує утворення глюкози із амінокислот
У регуляції білкового обміну інсулін виступає як анаболічний гормон:
стимулює синтез білка з амінокислот і транспорт їх із крові у клітину Регулюючи обмін жиру, інсулін підсилює утворення жирних кислот із продуктів вуглеводного обміну і накопичення резервів жиру
Глюкагон є антагоністом інсуліну, він підвищує рівень глюкози у крові.
Регуляція виділення гормонів підшлункової залози залежить від рівня глюкози у крові. При її підвищенні (гіперглікемія) збільшується секреція інсуліну, при зниженні концентрації глюкози (гіпоглікемія) - знижується виділення інсуліну у кров. Рівень глюкози в крові залежить від її взаємодії з глюкозорецепторами, які розміщені у судинах, підшлунковій залозі та гіпоталамусі. При подразненні парасимпатичних нервів збільшується секреція інсуліну і може виникнути гіпоглікемія. Збудження симпатичної нервової системи призводить до гіперглікемії.
Нормальна концентрація глюкози у крові становить 3,33-5,55 ммоль/л. При такій концентрації глюкоза не фільтрується нирками і у сечі цукор відсутній.
При інсуліновій недостатності острівцевого апарату підшлункової залози виникає важке захворювання - цукровий діабет.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 842 | Нарушение авторских прав
|