АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова та функції наднирникових залоз. параганглії.

Надниркові залози знаходяться в заочеревинному просторі над верхнім полюсом кожної нирки на рівні ХІ-ХІІ грудних хребців. Маса однієї залози становить 12-13 г. Зовні кожна надниркова залоза вкрита фіброзною капсулою. До фіброзної капсули прилягає кіркова, а в центрі надниркової залози знаходиться мозкова речовина.

Кірковий і мозковий шари надниркових залоз можна розглядати як окремі ендокринні залози, що продукують різні гормони, виконують різні функції і мають різні механізми регуляції.

При видаленні надниркових залоз тварина досить швидко гине.

Кора надниркових залоз має клубочкову, пучкову та сітчасту зони, які продукують три групи гормонів:

- - мінералокортикоїди

- - глюкокортикоїди

- - статеві гормони.

За хімічним складом вони є стероїдами і для їх синтезу необхідні холестерин та аскорбінова кислота.

До глюкокортикоїдів відносяться:

- - кортизон

- - кортикостерон

- - гідрокорти­зон.

Фізіологічні ефекти глю­кокортикоїдів:

- - регулюють обмін білків, жирів і вуглеводів в організмі (сприяють розпаду білків, мобілізують жири із жирової тканини й проявляють антагоністичну дію щодо інсуліну)

- - мають здатність пригнічувати розвиток запального процесу.

Вони мають імуносупресивну дію, яка полягає у пригніченні вироблення антитіл. Цей ефект використовують для лікування алергічних захворювань (бронхіальна астма, ревматизм, анафілактичний шок) Вони є адаптивними гормонами, тому що підтримуючи м'язову активність і працездатність головного мозку, сприяють пристосуванню організму до дії несприятливих подразників (емоційне напруження, різкі коливання температури, кисневе голодування тощо).

Мінералокортикоїди (альдостерон) регулюють водно-електролітний обмін організму Вони підсилюють зворотне всмоктування Na⁺¹, а значить і води в дистальних канальцях нефронів нирок і полегшують транспорт К⁺ і Н⁺ у протилежному напрямку.

Альдостерон регулює рівень артеріального тиску, опосередковуючи дію через збільшення тонусу судин чи збільшення об'єму рідини

Статеві гормони (андрогени, естрогени, прогестерон) сприяють у дитя­чому віці розвитку статевих органів і появі вторинних статевих ознак.

Для чоловіків - це ріст бороди і вусів, волосся на тілі, зміна голосу, форми тіла, психіки і поведінки.

Для жінок - розвиток молочних залоз, поява волосся в певних ділянках тіла, зміна його форми, психіки і поведінки.

Крім цього, естрогени мають сильний антисклеротичний ефект, а андрогени, стимулюючи синтез білка в організмі, сприяють збільшенню маси тіла й органів.

Мозкова речовина надниркових залоз продукує катехоламіни - адрена­лін (80 %) і норадреналін (20 %).

Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичної нервової системи, а саме:

- - під впливом адреналіну збільшується частота і сила серцевих скорочень;

- - зростає хвилинний об'єм крові;

- - підвищується провідність і збудливість серцевого м'яза;

- - звужуються кровоносні судини, за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних м'язів, які під дією адреналіну розширюються. Звуження артеріол призводить до підвищення артері­ального тиску;

- - гальмування секреції, моторики і всмоктування в шлунково-кишковому тракті;

- - розслаблення бронхіальних м'язів, внаслідок чого бронхи розширюються, тому його застосовують при лікуванні бронхіальної астми;

- - покращення працездатності скелетних м'язів;

- - скорочення радіальних м'язів райдужки і розширення зіниці;

- - сприяння перетворен­ню глікогену печінки у глюкозу;

- - підвищення основного обміну.

Адреналіну в крові у нормальних умовах дуже мало, але при стресових ситуаціях (емоційне збудження, охолодження, крововтрата, кисневе голодування та ін.), коли виникає небезпека і необхідна мобілізація всіх сил організму, водночас з активізацією симпатичної нервової системи надниркові залози виділя­ють у кров велику кількість адреналіну. Тому вирізняють симпатико-адреналову систему, а адреналін називають "гормоном тривоги".

Симпатико-адреналова система сприяє розвитку захисних пристосувальних реакцій в організмі.

Захворювання наднирників

Хронічна недостатність кори надниркових залоз - це захворювання, яке зумовлене двобічним ураженням кори надниркових залоз і супроводжується недостатнім утворенням гормонів.

Хронічна недостатність кори надниркових залоз може бути зумовлена безпосереднім ураженням їх кори (первинний гіпокортицизм) або розвиватися як наслідок патологічного процесу в гіпофізарній ділянці із зменшенням вироблення кортикотропіну з наступною гіпофункцією, гіпоплазією і атрофією кори наднир­кових залоз (вторинний гіпокортицизм).

Причиною первинного гіпокортицизму найчастіше є туберкульоз надниркових залоз, рідше розвиток захворювання пов'язаний із тромбозом судин, геморагіями, метастазами злоякісних пухлин.

У результаті патологічних процесів в корі надниркових залоз порушується утворення мінералокортикоїдів, глюкокортикоїдів і андрогенів. Дефіцит гормонів викликає складні і різноманітні розлади обмінних процесів, що в свою чергу призводить до порушення функції багатьох органів і систем.

Гіперфункція надниркових залоз пов'язана із розвитком гормонально-актив­них пухлин, які виникають з клітин як кіркової (альдостерома, кортикостерома), так і мозкової речовини (феохромоцитома).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 687 | Нарушение авторских прав