Будова та функції наднирникових залоз. параганглії.
Надниркові залози знаходяться в заочеревинному просторі над верхнім полюсом кожної нирки на рівні ХІ-ХІІ грудних хребців. Маса однієї залози становить 12-13 г. Зовні кожна надниркова залоза вкрита фіброзною капсулою. До фіброзної капсули прилягає кіркова, а в центрі надниркової залози знаходиться мозкова речовина.
Кірковий і мозковий шари надниркових залоз можна розглядати як окремі ендокринні залози, що продукують різні гормони, виконують різні функції і мають різні механізми регуляції.
При видаленні надниркових залоз тварина досить швидко гине.
Кора надниркових залоз має клубочкову, пучкову та сітчасту зони, які продукують три групи гормонів:
- - мінералокортикоїди
- - глюкокортикоїди
- - статеві гормони.
За хімічним складом вони є стероїдами і для їх синтезу необхідні холестерин та аскорбінова кислота.
До глюкокортикоїдів відносяться:
- - кортизон
- - кортикостерон
- - гідрокортизон.
Фізіологічні ефекти глюкокортикоїдів:
- - регулюють обмін білків, жирів і вуглеводів в організмі (сприяють розпаду білків, мобілізують жири із жирової тканини й проявляють антагоністичну дію щодо інсуліну)
- - мають здатність пригнічувати розвиток запального процесу.
Вони мають імуносупресивну дію, яка полягає у пригніченні вироблення антитіл. Цей ефект використовують для лікування алергічних захворювань (бронхіальна астма, ревматизм, анафілактичний шок) Вони є адаптивними гормонами, тому що підтримуючи м'язову активність і працездатність головного мозку, сприяють пристосуванню організму до дії несприятливих подразників (емоційне напруження, різкі коливання температури, кисневе голодування тощо).
Мінералокортикоїди (альдостерон) регулюють водно-електролітний обмін організму Вони підсилюють зворотне всмоктування Na+1, а значить і води в дистальних канальцях нефронів нирок і полегшують транспорт К+ і Н+ у протилежному напрямку.
Альдостерон регулює рівень артеріального тиску, опосередковуючи дію через збільшення тонусу судин чи збільшення об'єму рідини
Статеві гормони (андрогени, естрогени, прогестерон) сприяють у дитячому віці розвитку статевих органів і появі вторинних статевих ознак.
Для чоловіків - це ріст бороди і вусів, волосся на тілі, зміна голосу, форми тіла, психіки і поведінки.
Для жінок - розвиток молочних залоз, поява волосся в певних ділянках тіла, зміна його форми, психіки і поведінки.
Крім цього, естрогени мають сильний антисклеротичний ефект, а андрогени, стимулюючи синтез білка в організмі, сприяють збільшенню маси тіла й органів.
Мозкова речовина надниркових залоз продукує катехоламіни - адреналін (80 %) і норадреналін (20 %).
Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичної нервової системи, а саме:
- - під впливом адреналіну збільшується частота і сила серцевих скорочень;
- - зростає хвилинний об'єм крові;
- - підвищується провідність і збудливість серцевого м'яза;
- - звужуються кровоносні судини, за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних м'язів, які під дією адреналіну розширюються. Звуження артеріол призводить до підвищення артеріального тиску;
- - гальмування секреції, моторики і всмоктування в шлунково-кишковому тракті;
- - розслаблення бронхіальних м'язів, внаслідок чого бронхи розширюються, тому його застосовують при лікуванні бронхіальної астми;
- - покращення працездатності скелетних м'язів;
- - скорочення радіальних м'язів райдужки і розширення зіниці;
- - сприяння перетворенню глікогену печінки у глюкозу;
- - підвищення основного обміну.
Адреналіну в крові у нормальних умовах дуже мало, але при стресових ситуаціях (емоційне збудження, охолодження, крововтрата, кисневе голодування та ін.), коли виникає небезпека і необхідна мобілізація всіх сил організму, водночас з активізацією симпатичної нервової системи надниркові залози виділяють у кров велику кількість адреналіну. Тому вирізняють симпатико-адреналову систему, а адреналін називають "гормоном тривоги".
Симпатико-адреналова система сприяє розвитку захисних пристосувальних реакцій в організмі.
Захворювання наднирників
Хронічна недостатність кори надниркових залоз - це захворювання, яке зумовлене двобічним ураженням кори надниркових залоз і супроводжується недостатнім утворенням гормонів.
Хронічна недостатність кори надниркових залоз може бути зумовлена безпосереднім ураженням їх кори (первинний гіпокортицизм) або розвиватися як наслідок патологічного процесу в гіпофізарній ділянці із зменшенням вироблення кортикотропіну з наступною гіпофункцією, гіпоплазією і атрофією кори надниркових залоз (вторинний гіпокортицизм).
Причиною первинного гіпокортицизму найчастіше є туберкульоз надниркових залоз, рідше розвиток захворювання пов'язаний із тромбозом судин, геморагіями, метастазами злоякісних пухлин.
У результаті патологічних процесів в корі надниркових залоз порушується утворення мінералокортикоїдів, глюкокортикоїдів і андрогенів. Дефіцит гормонів викликає складні і різноманітні розлади обмінних процесів, що в свою чергу призводить до порушення функції багатьох органів і систем.
Гіперфункція надниркових залоз пов'язана із розвитком гормонально-активних пухлин, які виникають з клітин як кіркової (альдостерома, кортикостерома), так і мозкової речовини (феохромоцитома).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 691 | Нарушение авторских прав
|