АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про гіпо- та гіперфункції ендокринних залоз.

Залозами внутрішньої секреції, або ендокринними, називаються такі залози, які не мають вивідних проток і секрет (інкрет, гормон) яких надходить безпосередньо у кров або лімфу.

Процес синтезу і виділення у внутрішнє середовище фізіологічно активних речовин ендокринними залозами називають внутрішньою секрецією, а ці речовини – гормонами.

До ендокринних залоз відносяться:

- - гіпофіз

- - епіфіз

- - прищитоподібні залози

- - щитоподібна залоза

- - загруднинна залоза

- - надниркові залози.

Підшлункова та статеві залози є змішаними, в них виробляються і гормони, і продукти зовнішньої секреції.

Крім ендокринних залоз,існують паракринні залози і клітини, які розмі­щені в органах (шлунок, сечівник, нирки) серед інших тканин і секретують тканинні гормони.

Гормони - це фізіологічно активні речовини, які синтезуються спеціалізова­ними клітинами ендокринних залоз і в малих кількостях дають значний фізіологічний ефект. Вони надходять безпосередньо в кров і проявляють свою дію на клітинні мембрани, ферментні системи.

Гормони виробляються в ендокринних залозах двох типів:

- - залозах із змішаною функцією, які здійснюють поряд із внутрішньою секрецією зовнішню;

- - залозах, які виконюють лише функцію органів внутрішньої секреціі.

Властивості гормонів:

- - дистантний характер дії – органи і системи, на які діють гормони, звичайно розташовані далеко від місця їх утворення в ендокринних залозах;

- - строга специфічність дії – реакції органів та тканин на гормони строго специфічні і не можуть бути викликані іншими біологічно активними речовинами;

- - висока біологічна а ктивність.

Фізіологічна роль гормонів:

- - беруть участь в регуляції та інтеграції функцій організму;

- - адаптують організм до змінних умов зовнішнього та внутрішнього середовища;

- - відновлюють змінену рівновагу внутрішнього середовища організму.

Впливаючи на синтез білка в клітинах, гормони регулюють фізичний, стате­вий і розумовий розвиток, обмін речовин і енергії, сприяють підтриманню гомеостазу організму (рівня глюкози, електролітів, осмотичного тиску, артеріального тиску), забезпечують адаптацію активності фізіологічних систем. Вони впливають на поведінку і психіку людини. Під дією гормонів проходять зміни не тільки фізіологічних процесів, а й морфологічних.

Серед численних етіологічних факторів ендокринних порушень можна виді­лити основні: психічну травму, некроз, пухлину, запальний процес, бактеріальні та вірусні інфекції, інтоксикації, місцеві розлади кровообігу (крововилив, тром­боз), аліментарні порушення (дефіцит йоду й кобальту в їжі та питній воді, надлишкове вживання вуглеводів), іонізуюче випромінювання, уроджені хромо­сомні та генні аномалії.

Провідне значення у патогенезі більшості ендокринних розладів має недос­татня (гіпофункція) або підвищена (гіперфункція) активність ендокринних залоз.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2371 | Нарушение авторских прав