АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Завдання 1. Визначити зміни в крові вмісту білка, гемоглобіну, гематокритного числа у випадку хронічного гломерулонефриту за допомогою купрум-сульфатного методу.
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін
| Визначення
| Клубочкова фільтрація
| процес переносу рідини, неорганічних іонів і низькомолекулярних сполук із гломерулярних капілярів у капсулу Шумлянського-Боумена з утворенням первинної сечі
| Швидкість клубочкової фільтрації
| визначається за кліренсом ендогенного креатиніну або екзогенного інуліну і дорівнює в нормі 100-130 мл/хв
| Канальцева реабсорбція
| процес переносу води і натрію (в нормі 98-99,6 %), біля 90 % калію, 100 % глюкози, 53 % сечовини та інших корисних речовин із канальцевого фільтрату в перитубулярні капіляри
| Канальцева секреція
| процес переносу речовин із плазми перитубулярних капілярів у просвіт канальців
| Ниркова інкреція
| процес вироблення та виділення нефроцитами гормонів і біологічно активних речовин
| Екскреція
| процес видалення з сечею із організму непотрібних речовин
| Діурез
| кількість видаленої сечі за певний проміжок часу
| Поліурія
| збільшення діурезу понад 2000 мл/добу
| Олігурія
| зменшення діурезу нижче ніж 500 мл/добу
| Анурія
| зменшення діурезу нижче ніж 100 мл/добу
| Протеїнурія
| поява в сечі білка у більших, ніж нормальні слідові, кількостях
| Глюкозурія
| поява в сечі глюкози
| Гематурія
| поява в сечі еритроцитів
| Циліндрурія
| поява в сечі циліндрів
| Лейкоцитурія
| поява в сечі лейкоцитів
| Гіпостенурія
| неспроможність нирок концентрувати первинну сечу, що проявляється падінням густини кінцевої сечі нижче 1,010
| Ізостенурія
| неспроможність нирок концентрувати і розводити первинну сечу, що проявляється постійною густиною сечі на рівні 1,010 (густина сироватки крові)
| Гостра ниркова недостатність
| синдром різної етіології та патогенезу, який проявляється значним і швидким зниженням клубочкової фільтрації, що порушує здатність нирок підтримувати нормальний об'єм і склад рідин організму
| Хронічна ниркова недостатність
| поліетіологічний синдром, який проявляється поступовим, довго непомітним і прогресуючим зниженням швидкості клубочкової фільтрації внаслідок зменшення маси діючих нефронів, що може призвести до уремії
| Нефротичний синдром
| є наслідком ушкодження клубочкового фільтру, що веде до неселективної клубочкової протеїнурії, гіпопротеїнемії, диспротеїнемії, гіпоонкії, набряків і гіперліпемії
| Уремія
| накопичення в крові продуктів розпаду білка (органічних кислот, фенолів тощо), що проявляється млявістю, втратою апетиту, нудотою і блюванням, свербінням шкіри, психічними розладами, судомами і в кінцевому результаті закінчується комою і смертю
| 4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Гістофізіологія основних ниркових процесів (фільтрації, реабсорбції, секреції).
2. Нейрогуморальна регуляція фільтрації, реабсорбції та секреції.
3. Роль нирок у підтриманні гомеостазу організму.
4. Неекскреторні функції нирок.
5. Методи та формули розрахунку клубочкової фільтрації, екскреції та реабсорбції.
6. Причини та механізми порушень основних ниркових процесів (фільтрації, реабсорбції та секреції.
7. Причини та механізми розвитку полі-, оліго- та анурії.
8. Гіпо- та ізостенурія, механізми їх розвитку.
9. Види, механізми розвитку та діагностичне значення протеїн- та гематурії.
10. Гостра ниркова недостатність, її форми, причини, патогенез та клінічні стадії.
11. Хронічна ниркова недостатність: етіологія, патогенез, стадії.
12. Нефротичний синдром: причини, механізми розвитку та клінічні ознаки.
13. Уремічний синдром: механізми розвитку, клінічні прояви та засоби лікування.
14. Етіологія, патогенез та клінічні форми гострого гломерулонефриту.
15. Етіологія та патогенез пієлонефриту.
16. Патогенез ниркових набряків, ниркової артеріальної гіпертензії та анемії ниркового походження.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Завдання 1. Визначити зміни в крові вмісту білка, гемоглобіну, гематокритного числа у випадку хронічного гломерулонефриту за допомогою купрум-сульфатного методу.
Методика: Визначити густину крові здорової людини і хворої на хронічний гломерулонефрит, опускаючи краплю крові в розчини міді сульфату з різною густиною (1,040-1,064 г/см3). Якщо крапля крові відразу ж опуститься на дно, то густина її вища, ніж у розчину CuSO4, що міститься в даній посудині. Якщо крапля крові спливає на поверхню, то її густина нижча від густини розчину, якщо ж кров залишиться у стані зависання декілька секунд, - то густина крові збігається з густиною даного розчину. Далі визначити густину плазми здорової і хворої людини, використовуючи розчини CuSO4 з густиною 1,018-1,030 г/см3. Знаючи густину крові та плазми, визначити гематокритне число, вміст білка та гемоглобіну за допомогою номограми. Порівняти показники крові, що вивчалися, у здорової людини та хворої на хронічний гломерулонефрит. Зробити висновки, пояснивши механізми патологічних змін у крові, що відбуваються при хронічному гломерулонефриті.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав
|