АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: Травлення в ротовій порожнині та шлунку

Прочитайте:
  1. A. Затримка додаткової дольки у порожнині матки
  2. II. Тема: «РЕАНИМАЦИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ ПРИ АСФИКСИИ»
  3. Анатомо- фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.
  4. Блювання (vomitus) – складний рефлекторний процес, який супроводжується викидом вмісту шлунку назовні через рот.
  5. В. Виразка шлунку.
  6. Виразкова хвороба шлунку і ДПК
  7. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки із стенозом або кровотечею.
  8. Відповідній порожнині. Збільшення розмірів кісти відбувається не за рахунок розмноження клітинних
  9. Внутрішній хід починається в надключичній ямці, йде до серця по стравоходу, шлунку і до тонкої кишки.
  10. Гипоталамо-гипофизарная нейросекреторная система: особенности строения, гормоны, патология.

Травлення – складний фізіологічний процес (сукупність фізичних, хімічних, фізіологічних процесів), що забезпечують обробку і перетворення поживних речовин в форму, що доступна для засвоєння клітинами організму.

Етапи:

1. Зовнішнє живлення (прийом їжі, механічна, хімічна обробка їжі у травному каналі, всмоктування поживних речовин в кров).

2. Транспорт поживних речовин до тканин (у розчиненому в плазмі вигляді, у сполуках з білками плазми, еритроцитами).

3. Тканинне живлення – проникнення поживних речовин із капілярів в тканини, розщеплення поживних речовин, синтез специфічних молекул і структур).

Поживні речовини – білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вода, вітаміни – є джерелом енергії та будівельним матеріалом.

Травна система складається з органів, що забезпечують прийом їжі, механічну і біохімічну її обробку, всмоктування продуктів її розщеплення, виведення з організму неперетравлених решток.

Функції:

1. Моторна – здійснюється м’язовими волокнами тракту, забезпечує жування, ковтання, перемішування їжі із секретами, пересування її та видалення з організму неперероблених решток.

2. Секреторна – виробка травних соків: слини, шлункового, підшлункового, кишкового соку, жовчі.

3. Інкреторна – утворення гормонів, які впливають на процес травлення.

4. Екскреторна – виділення залозами в порожнину ШКТ продуктів обміну речовин (сечовини, аміаку, жовчних пігментів, води, солі, важких металів, лікарських речовин), які потім виводяться з організму.

5. Всмоктування – забезпечується слизовою оболонкою ШКТ.

6. В різних відділах ШКТ міститься бактеріальна флора, яка має вплив на організм.

Ротова порожнина – це вхідні ворота ШКТ та з нього у внутрішнє середовище організму – кров. В слизовій оболонці щік, губ, язика розташовано багато нервових закінчень – дотикові, температурні, больові, смакові та осморецептори.

В ротовій порожнині відбувається апробація їжі, в результаті чого вона або береться, або видаляється з рота.

Жування. У результаті жувальних рухів відбувається подрібнення їжі зубами. Добре подрібнена їжа підлягає подальшій хімічній обробці.

Слиновиділення. У ротову порожнину слинними залозами секретується слина – 0,5 – 2 літри за добу.

Склад і властивості слини. Слина – в’язка, дещо мутна рідина, рН –слаболужна, відносна щільність 1,001 – 1, 017.

99% - вода

1% - неорганічні та органічні речовини.

До неорганічних належать – іони Na, K, Ca, Mg, Fe,Cl, F та інші.

Органічні речовини – білки та небілкові з’єднання, що містять азот (сечовина, аміак, креатінін).

Білки:

муцин – відіграє роль при ковтанні їжі – завдяки муцину харчова грудка стає слизькою і легко проходить через стравохід;

лізоцим – бактерицидна властивість, попереджує розвиток карієсу.

Ферменти:

амілаза – розщеплює крохмаль (полісахариди) до мальтози (дисахариду),

мальтаза – розщеплює мальтозу до глюкози.

Кількість і якість слини залежить від характеру їжі. Чим сухіша їжа, тим більше слини секретується. Найменше виділяється слини при споживанні рідких продуктів. Інтенсивне слиновиділення спостерігається при потраплянні в рот неїстівних несприятних речовин.

Функції слини:

1. травна;

2. сприяє виникненню смакових відчуттів;

3. формує харчову грудку;

4. сприяє акту ковтання;

5. стимулює секрецію шлункового соку;

.6. екскреторна;

7. захисна.

Регуляція виділення слини.

Секреція слини – рефлекторний акт.

1. Безумовно – рефлекторна регуляція.

Їжа, при потраплянні в ротову порожнину, подразнює рецептори, від яких імпульси по аферентним волокнам трійчастого, лицьового, язикоглоткового та блукаючого нервів передається в центр слиновиділення, що розташований в довгастому мозку. Із центру збудження по еферентним волокнам в склади тих самих нервів доходить до слинних залоз, і залози починають виділяти слину.

2. Умовно-рефлекторна регуляція.

При дії умовних подразників (запах, вигляд їжі, розмова або навіть думка про їжу), імпульси потрапляють до кори головного мозку, звідти до центру слиновиділення в довгастому мозку, а від нього по еферентним шляхам до слинних залоз.

Харчова грудка знаходиться в ротовій порожнині всього 15-18 сек., тому тут не відбувається повне розщеплення крохмалю. Ферменти слини продовжують діяти і шлунку, тому що харчова грудка, потрапивши в шлунок, просякає шлунковим соком не одразу, а поступово - 20-30 хв. В цей час у внутрішніх шарах харчової грудки продовжується дія ферментів слини і продовжується розщеплення вуглеводів.

 

Ковтання.

В результаті процесів жування і слиновиділення формується харчова грудка, яка рухом язика просувається до його кореня.

Ковтання – складний рефлекторний акт. Центр ковтання знаходиться в довгастому мозку. В цей момент затримується дихання, піднімається м’яке піднебіння і закривається вхід в носову порожнину, піднімається гортань і надгортанник закриває вхід у гортань. Харчова грудка потрапляє в початковий відділ глотки і сильним скороченням м’язів проштовхується в стравохід, який, скорочуючись, проштовхує її до шлунка. Весь шлях від ротової порожнини до шлунка тверда їжа проходить за 6-8 секунд, а рідка - за 2-3 секунди.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 558 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)