АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травлення в шлунку

Їжа з ротової порожнини потрапляє в шлунок, де відбувається депонування їжі, її механічна і хімічна обробка, порційна евакуація харчового хімусу в кишечник.

Харчовий хімус знаходиться в шлунку протягом декількох годин.

За цей час він набухає, розріджується, гідролізується ферментами слини (всередині харчової грудки) і шлункового соку.

Функції шлунка:

1. Секреторна – виділення шлункового соку, забезпечується залозами слизової оболонки шлунка.

2. Моторна – за рахунок скорочення гладких м’язів стінки шлунка, забезпечує депонування в шлунку прийнятої їжі, перемішування її з шлунковим соком, пересування до виходу в кишечник і порційну евакуацію хімусу в 12 ПК.

3. Всмоктування в шлунку виражене слабо. Сприяє потраплянню в організм із шлунка води, мінеральних речовин, спирту, ліків, продуктів розщеплення білків.

4. Екскреторна - виділяється з шлунковим соком продуктів обміну білка (сечовина), вуглеводів (молочна кислота), лікарських речовин.

5. Інкреторна – в шлунку виробляється ряд гормонів та біологічно-активних речовин, які діють на процес травлення.

6. Бактерицидна – за рахунок соляної кислоти та лізоцима.

7. Шлунок регулює температуру їжі, бере участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.

Склад і властивості шлункового соку:

безколірна, прозора рідина без запаху,

відносна щільність 1,002 - 1,007, що має кислу реакцію рН 1,5-1,8

99,4% - вода.

Неорганічні речовини:

соляна кислота 0,4 – 0, 6%, підвищує активність ферментів і бактерицидна дія. Крім соляної кислоти – хлориди, аміак, фосфати, бікарбонати, Na, K, Ca, Mg.

Органічні речовини:

лізоцим, муцин (шлунковий слиз) – захищає слизову оболонку шлунка від самоперетравлювання, від хімічних і механічних подразнень.

Внутрішній фактор Касла – гастромукопротеїд – необхідний для всмоктування вітаміну В₁₂ при взаємодії з яким утворюється антианемічний фактор.

Ферменти:

пепсин, гастриксин розщеплюють білки до поліпептидів, активні тільки в кислому середовищі;

желатина за (пепсин В) розщеплює білок сполучної тканини – желатин;

хімозин (ренін) – звурджує молоко (казеіноген®казеін).

Ліполітична активність невисока.

Ліпаза шлункового соку має значення в гідролізі жирів грудного молока.

Залежно від складу і консистенції харчовий хімус знаходиться в шлунку протягом 3-10 годин. Найдовше затримується жирна їжа, а білкова – довше ніж вуглеводів.

Перехід харчового хімусу із шлунка в 12 ПК відбувається порціями при рефлекторному розслаблені пілоричного сфінктера.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 324 | Нарушение авторских прав