АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 4. Дихання рослин

При вивченні історії розвитку вчення про механізми дихання рослин, слід розглянути основні положення|становища| теорії Б.Н. Палладіна, яка мала фундаментальне значення для створення|створіння| сучасних положень. Біологічне окиснення має свої особливості, воно каталізується ферментами і найчастіше являє |уя івівівсистему багатоланкову. Крім того, треба відзначити, що вивільнення енергії відбувається|походить| не при окисненні вуглецю до СО₂, а при окисленні водню до Н₂О.

При вивченні газового обміну і дихання слід розібратися, що треба розуміти під терміном дихання рослин. Яке значення має дихання в життєдіяльності рослин, наприклад, у зв'язку з їх ростом і розвитком, живленням|харчуванням|, обміном речовин, стійкістю до несприятливих природних чинників тощо. Необхідно вивчити, яку роль відіграють ферменти при диханні, пригадати про структурну основу дихання у клітинах|клітинах| – мітохондрії, порівняти два процеси: аеробне і анаеробне дихання.

Порівняння різних форм життя створює уявлення про багатозначність процесів взаємодії клітин|клітин| з|із| киснем. У метаболізмі клітин|клітин| є цілий ряд|лава,низка| реакцій|колій,доріг|, що відбуваються за участю кисню. Треба звернути увагу на те, що дихання, як і всі біохімічні процеси, контролюється системою ферментів. Слід вивчити хімізм дихання, який складається з| декількох послідовних процесів, і запам'ятати назву і роль окремих ферментів у різних реакціях, що становлять дихання вищих рослин. Можна виділити три типи реакцій, що забезпечують взаємодію клітин|клітин| із киснем:

1. Реакції, що каталізуються оксигеназами, в яких відбувається|походить| пряме приєднання молекули кисню до молекули метаболіту| („вільне окиснення” за класифікацією В.П. Скулачева).

2. Другу групу складають реакції, в яких кисень виконує функцію кінцевого|скінченного| акцептора електронів. Ці реакції каталізуються оксидазами. Тут слід назвати|накликати| ферментні системи, пов'язані з електрон-транспортними| реакціями, і супероксиддисмутазу|, що каталізує перенесення|перенос| електрона на кисень.

3. Проміжний тип складають ті реакції, в яких один атом поглиненої молекули кисню використовується для окислення речовини, а інший стає акцептором електронів.

Студенти повинні чітко уявляти собі, яка з|із| цих типів реакцій відбувається|походить| з вивільненням енергії і включається в дихання рослин.

Необхідно розібратися в циклі Кребса, пентозо-фосфатному циклі, гліколізі. Як використовується АТФ у різних фізіологічних процесах рослинних клітин|клітинах|? Вплив зовнішніх чинників|факторів| на інтенсивність дихання (вміст|вміст,утримання| вологи, температура, мінеральне живлення|харчування|, радіоактивні речовини тощо). Що таке інгібітори і стимулятори дихання рослин? Якого розміру буває в різних випадках дихальний коефіцієнт і чим обумовлюється|зумовлюється| ця величина? Написати хімічні рівняння дихання, коли дихальний коефіцієнт дорівнює одиниці, менше і більше неї. Слід уважно розібратися в приладах, за допомогою яких вивчають дихання рослин.

Студентам пропонується виконати|проробіть| наступний|такий| дослід|дослід| удома|вдома,дома|.

Підвищення температури при диханні. Якщо немає судин|посудин| Д’юара|, візьміть дві банки і помістіть їх у ящик, викладений всередині|усередині| ватою, вовною, пом'ятим газетним папером та іншим ізолюючим матеріалом.

Потім наповните банки на одну третину або наполовину добре пророслим насінням пшениці, жита або інших рослин, що мають корінці близько 1 см. Порцію насіння заздалегідь обдати водяною парою або окропом. У обидві банки вставте термометри і підрахуйте температуру, не виймаючи термометру з|із| насіння. Зверху банку накрийте ватою (вату потрібно брати негігроскопічну). За годину температура живого|жвавого| насіння, що дихає, опиниться на декілька градусів вище, ніж оброблених парою або окропом, де дихання не відбувається|походить| і зберігатиметься кімнатна температура.

При проведенні цього досліду|досліду| треба не забути, що всі умови, окрім|крім| однієї, повинні бути однаковими, тобто|цебто| вік, сорт|гатунок|, кількість насіння, розмір банок і об’єм кисню при диханні. При дотриманні вирівняності всіх умов підвищення температури повинно бути віднесено за рахунок дихання.

Питання для самоконтролю

1. Значення дихання в житті рослин. Інтенсивність дихання.

2. Сумарне рівняння дихання. Газообмін при диханні. Коефіцієнт дихання за різних субстратах дихання.

3. Методи визначення інтенсивності дихання рослин.

4. Чим відрізняється аеробне і анаеробне дихання з точки зору отримання клітиною енергії та утворення продуктів реакції.

5. Електрон-транспортний ланцюг мітохондрій.

6. Цикл ди- і трикарбонових| кислот (цикл Кребса).

7. Хеміосмотична теорія спряження (теорія Мітчела).

8. Роль каталази|, пероксидази|, карбоксилази, дегідрази, цитохромної| системи та інших ферментів дихання.

9. Вплив зовнішніх чинників на дихання рослин.

10. Зв’язок дихання з фотосинтезом.

Література. Основна: 2, 4, 9,12, 14, 15. Додаткова: 28, 29, 33.

Тема 5. Мінеральне живлення|харчування| рослин

Фізіологія кореневого живлення|харчування| є|з'являється,являється| теоретичною основою хімізації землеробства. Треба розібратися в питанні про хімічний склад найважливіших сільськогосподарських рослин, у фізіологічній ролі окремих елементів мінерального живлення|харчування|, надати класифікацію поживних елементів залежно від їх кількісного вмісту в рослинах (макро-, мікро- та ультрамікроелементи). Необхідно вивчити фізіологічні розлади за нестачі окремих елементів мінерального живлення|харчування|, вплив на кореневе живлення|харчування| фізіологічно активних речовин, кореневі виділення та активну діяльність коренів. Слід ознайомитися з вегетаційним методом та його роллю у вивченні кореневого живлення|харчування|, гідропонікою та аеропонікою|. Пропонується приділити увагу впливу різних чинників|факторів| зовнішнього середовища|середи| на поглинання поживних речовин рослинами, некореневому живленню|харчування| рослин, сучасному уявленню про вплив низьких температур, нестачі|нестачі| світла, аерації тощо на засвоєння мінеральних речовин рослинами, фізіологічній діагностиці мінерального живлення|харчування|.

Обговорюючи роль окремих елементів, треба дотримуватися наступного плану:

1. Роль елементу.

2. Типи його асиміляції.

3. Найважливіші боки метаболізму даного елементу.

4. Колооберт у природі.

Слід звернути увагу на надходження|вступ| елементів мінерального живлення|харчування| до клітини|клітину|, яке здійснюється на основі адсорбції поверхневим|поверховим,зверхнім| шаром плазми і має характер|вдачу| обміну речовин. Обидва явища не обмежують надходження|вступ| до клітини|клітину| як елементів фізіологічно необхідних, так і тих, що не є|з'являються,являються| необхідними і навіть шкідливими. Тому, в рослинах міститься багато речовин, які входять до складу ґрунтів, але|та| не є|з'являються,являються| фізіологічно необхідними для рослин. Вибіркова здатність|здібність| клітин|клітини| ґрунтується на різному кількісному надходженні|вступі| до клітин|клітини| кореневої системи елементів, які швидко переходять в органічні сполуки, і елементів, що не відіграють активну роль у фізіології рослин і зберігаються у незмінній формі в клітинному|клітковому| соку або пунктах своєї адсорбції. Треба засвоїти основні макро- і мікроелементи мінерального живлення|харчування| рослин, звернути увагу, в якій формі надходять вони до кореневої системи, вивчити теорії механізму надходження|вступу| до рослини мінеральних речовин – обмінної|змінної| адсорбції. У внесесійний| період треба роздивитися бульбочки на коренях рослин родини Бобові (Fabaceae). Для цього вирийте влітку коріння різних бобових (горох, квасоля, конюшина, віка) і обережно відмийте їх водою від ґрунту|грунту|.

Питання для самоконтролю

1. Загальне уявлення про мінеральне живлення рослин.

2. Вміст мінеральних елементів у рослинах.

3. Перетворення азотвмісних речовин у рослинах.

4. Роль коренів у біосинтезі речовин.

5. Вплив зовнішніх чинників|факторів| на діяльність кореневої системи.

6. Фізіологічна роль макро- і мікроелементів.

7. Вегетаційний дослід. Водні, піщані та гравійні культури.

8. Вибірковість поглинання мінеральних речовин рослиною.

9. Пасивне і активне поглинання іонів рослиною. Симпласт і апопласт.

10. Вплив зовнішніх умов на надходження солей через кореневу систему.

11. Антагонізм і сенергізм іонів.

Література. Основна: 3, 4, 6, 7, 9, 12, 15. Додаткова: 16, 17, 19, 28, 29.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1651 | Нарушение авторских прав