 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тема 1. Фізіологія рослинної клітини.Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет
Кафедра садово-паркового господарства
Фізіологія рослин з основами біотехнології
Методичні рекомендації з вивчення дисципліни та питання до контрольної роботи Студентам заочного відділення агрономічного факультету
Дніпропетровськ – 2006 Фізіологія рослин з основами біотехнології. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни та питання до контрольної роботи студентам заочного відділення агрономічного факультету / Укладач: Іванченко О.Є. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. – 28 с.
У даній методичній розробці надано перелік тем, які заплановано робочою програмою з курсу „Фізіологія рослин з основами біотехнології”, стислу анотацію до кожної теми, завдання на міжсесійний період, перелік питань до запланованої контрольної роботи з дисципліни, наведено список навчальної літератури, необхідної при вивченні дисципліни. Призначається для студентів заочного відділення агрономічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету, які навчаються за спеціальністю 6.130100 – „Агрономія”.
Укладач: к.б.н., старший викладач кафедри садово-паркового господарства Іванченко О.Є.
Рецензент: голова науково-методичної ради агрономічного факультету ДДАУ к.б.н., доцент кафедри садово-паркового господарства Маслікова К.П.
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри садово-паркового господарства (протокол № _ 5 _ від „_ 14 _” грудня 2006 р.).
Схвалено науково-методичною радою агрономічного факультету (протокол № _ 5 _ від „_ 18 _” _ грудня _ 2006 р.).
Навчальне видання Фізіологія рослин з основами біотехнології Методичні рекомендації з вивчення дисципліни та питання до контрольної роботи Студентам заочного відділення агрономічного факультету
Дніпропетровськ – 2006 ЗМІСТ
Вступ
Ці методичні розробки з курсу „Фізіологія рослин з основами біотехнології” складені у відповідності з типовою програмою „Фізіологія рослин з основами біотехнології”, яка рекомендована до видання навчально-методичною комісією науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації з „Агрономії, технології та переробки продукції”. Фізіологія рослин – наука про функції рослинного організму. Завданням|задачею| курсу «Фізіологія рослин з основами біотехнології» є|з'являється,являється| вивчення фізіологічних процесів, що відбуваються|походять| в живому|жвавому| рослинному організмі, а також значення біотехнології, які науки і головних методів отримання рослинного матеріалу, що використовуються на теперішній час. Знання фізіології рослин та її законів має велике значення для майбутнього фахівця-агронома, оскільки|тому що| дає можливість|спроможність| управляти цими процесами і спрямовувати їх у бажаний бік із метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Виключною рисою рослин є їх автотрофність. В основі життєдіяльності всіх живих організмів лежить постійний обмін речовинами та енергією із оточуючим середовищем. Лише зелені рослини та довкілля середовища вихідних матеріалів для життя, тобто здатні поглинати прості неорганічні сполуки і використовувати їх як вихідний матеріал для побудови життєво важливих органічних речовин. Саме ця їх властивість називається автотрофністю, а самі організми – автотрофами, на відміну від гетеротрофів, які повинні вволікати у обмін органічні сполуки, які утворили автотрофи. Друга особливість рослин у тому, що вони ведуть порівняно нерухливий спосіб життя, і це визначає їх засіб стосунків з оточуючим середовищем. Рослина пристосовується до навколишніх умов шляхом свого росту. Вона формує велику листкову поверхню для більш ефективного поглинання СО2 і сонячного світла та ще більшу поверхню кореневої системи для всмоктування води і мінеральних речовин. У зв’язку з цим велике значення набуває транспорт води і речовин по рослині. Значення процесів транспорту не тільки в тому, що рослини отримують певні речовини, але і в тому, що транспортні системи об’єднують органи і тканини у єдиний організм, приймаючи участь у регуляції росту і розвитку. Дослідження фізіологічних процесів, що відбуваються|походять| в рослинах, неможливо без знання анатомії, морфології, систематики рослин, а також фізики і хімії, на які спирається|обпирається| фізіологія рослин. Якщо ці предмети в окремих частинах недостатньо добре засвоєні, необхідно повторити їх. При вивченні курсу необхідно визначити життєві процеси рослин, виходячи з положення, що рослини, подібно тваринам, є вищою формою розвитку, новим ступенем у організації матерії, у яких хімічні процеси протікають згідно з тими ж законами, але за інших умов, ніж у неорганічному світі, що вони постійно змінюються під впливом зовнішніх чинників, у тому числі і антропогенних. У процесі вивчення фізіології рослин ріст і розвиток виділяють у окремий розділ, але треба пам’ятати, що ріст є основою формування всіх функцій і кожна функція, у свою чергу, зазнає певних змін в онтогенезі рослин. Дисципліна „Фізіологія рослин з|із| основа біотехнології” вивчається на III курсі. Учбовим планом на цей курс для студентів заочного відділення агрономічного факультету відводиться 14 годин академічного часу (7 лекцій). Лекції супроводжуються лабораторними заняттями, на які відводиться 14 академічних години (7 занять). У методичній розробці наведено перелік питань та варіантів до контрольної роботи з дисципліни.
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ „ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН з основами БІОтехнології” Тематика лекцій (14 годин)
Перша лекція. Фізіологія рослинної клітини. Хімічний склад клітини – 2 години. Друга лекція. Водний режим рослин. Поглинаюча і нагнітаюча діяльність кореневої системи. Транспірація та її значення в житті рослин. Водний баланс рослин. Фотосинтез рослин. Сутність і значення процесу фотосинтезу. Структурна організація фотосинтетичного апарату. Світлова фаза фотосинтезу – 2 години. Третя лекція. Темнова фаза фотосинтезу, С3- і С4-фотосинтез, САМ-метаболізм. Екологія фотосинтезу – 2 години. Четверта лекція. Дихання рослин, його біологічна роль. Аеробне і анаеробне дихання. Хімізм процесу дихання. Екологія дихання – 2 години. П'ята лекція. Мінеральне живлення рослин. Елементарний склад рослин. Макро-, мікро-, ультрамікроелементи. Ріст і розвиток рослин. Типи, фази, ритми росту рослин – 2 години. Шоста лекція. Фітогормони (ауксин, гіберелін, цитокінін, абсцизова кислота). Синтетичні інгібітори росту. Фотоперіодизм. Основи біотехнології. Основні напрямки сучасної біотехнології. Культура тканин і клітин – 2 години. Сьома лекція. Стійкість рослин до несприятливих чинників зовнішнього середовища. Надійність рослинних організмів. Фізіологічна адаптація. Фізіологія стресу. Холодо-, морозо-, жаростійкість рослин – 2 години.
Тематика лабораторних занять (14 годин)
На лабораторних заняттях студенти знайомляться|ознайомлюються| з|із| найголовнішими методами досліджень і використання отриманих результатів. Заняття № 1. Знайомство з будовою рослинної клітини. Напівпроникність клітинних мембран. Плазмоліз і деплазмоліз. Рух цитоплазми. Заняття № 2. Визначення інтенсивності транспірації ваговим методом. Порівняння інтенсивності транспірації нижньої і верхньої поверхні листка. Заняття № 3. Отримання витяжки хлорофілу. Хімічні та фізичні властивості хлорофілу. Заняття № 4. Визначення інтенсивності дихання. Демонстрація активності каталази у тканинах листка елодеї. Заняття № 5. Мікрохімічний аналіз золи. Визначення нітратів у рослинах. Заняття № 6. Періодичність росту деревних пагонів. Проростання насіння. Визначення схожості та енергії проростання насіння. Заняття № 7. Визначення жаростійкості за Ф.Ф. Мацковим. Захисна дія цукрів на протоплазму при заморожуванні. Тема 1. Фізіологія рослинної клітини. Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 962 | Нарушение авторских прав |