АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

По патогістології

ЗАТВЕРДЖУЮ

“_____”___________2006р

Зав.кафедрою дитячих хвороб №1

_____________________________

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

Тема: ОСОБЛИВОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ.ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ.

ІФДМУ, 2006

Захворювання щитоподібної залози

МЕТА: ознайомити студентів з питаннями діагностики, диференційної діагностики, лікування захворювань ендокринної системи у дітей.

Щитовидна залоза – зачаток щитовидної залози появляється в ембріоні людини в кінці 4 тижня.

Щитовидна залоза розміщується на передній поверхні шиї, складається із 2-х долей і перешийка.

- Перешийок лежить з переду трахеї (рівень 1-3 кілець).

- Бокові долі прилягають до трахеї, гортані, глотки, стравоходу, прикривають загальні сонні артерії.

Гормони щитовидної залози

Гормон Т4 вперше отриманий в 1915 році, Т3 в 1952 році (Р і Н Rivers). Вихідні продукти біосинтезу тіреоїдних гормонів- амінокислота тирозин і йод. В нормі людина засвоює 120-140 мкг/добу йоду. Йод поступає в організм через шлунково-кишковий тракт – поступає в кров у вигляді неорганічного йоду. Перший етап засвоєння йоду – йодид із плазми крові екстрагується тіреоцитами. Другий етап – молекула йоду включається в молекулу тирозину, йодування тирозину проходить в присутності пероксидази щитоподібної залози, утворюються монойодтирозин, дийодтирозин, а далі відбувається синтез Т_3, Т_4.

Класифікація ступенів збільшення щитоподібної залози:

0- відсутність зоба

ІА – зоб визначається лише при пальпації і невидимий при повністю відхиленій до заду голови.

І Б – зоб пальпується, однак видимий лише при повністю відхиленій до заду голові, включає вузлову форму, навіть при не збільшеній щитоподібній залозі.

ІІ – зоб видимий при звичайному положенні шиї.

ІІІ – зоб можна розпізнати на віддалі.

І Ендемічний зоб – захворювання, яке супроводжується збільшенням щитовидної залози і яке зустрічається лише в певних географічних районах з недостатністю йоду в зовнішньому середовищі України!

Етіологія – недостатність йоду в зовнішньому середовищі (в атмосфері, в грунті, в воді і так далі)

- деякі фактори – причина ендемічного зобу – інфекційно-токсичний початок (специфічний збудник)

- недостатність мікроелементів (Си, Со, Ф)

- струмогени – гальмують різні стадії біосинтезу тиреоїдних гормонів.

Патанатомія – з форми ендемічного зобу

- дифузний

- вузловий (аденоматозний)

- змішаний

По патогістології

- паренхіматозний

- колоїдний (мікро і макрофолікулярні)

- проліферуючий

- непроліферуючий

КЛІНІКА – залежить від функціонального стану щитовидної залози, частіше – еутіріоїдний зоб (практично непорушуєтьсянормальна діяльність організма),

- гіпотіреоз

- гіпертиреоз.

Еутіреоз – дитина практично здорова нервово-психічний та фізичний розвиток в нормі,

- можуть бути дистрофічні зміни в міокарді, гіпсохромна анемія, лейкопенія.

Гіпертиреоз – рідше при ендемічному зобі – протікає легше- нормальний основний обмін – не велике збільшення щитовидної залози.

Гіпотиреоз – стерта клінічна картина.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 327 | Нарушение авторских прав