АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи аналізу причин травматизму.

Причини виникнення виробничого травматизму.

Однією з важливіших умов боротьби з виробничим травматизмом є систематичний аналіз причин його виникнення, які поділяються на технічні та організаційні.

Технічніпричини в більшості випадків проявляються як результат конструктивних недоліків обладнання, недостатність освітлення, несправність захисних засобів, огороджувальних пристроїв тощо.

До організаційних причин відносять невиконання правил техніки безпеки з-за непідготовленості робітників, низька трудова та виробнича дисципліна, невірна організація роботи, відсутність належного контролю за виробничим процесом тощо.

Результати аналізу травматизму залежать в значній мірі від достовірності та правильного оформлення актів про нещасний випадок на виробництві. Дужу уважно треба заповнювати п. 15 вказаного акта, в якому чітко та ясно сформулювати технічну (відсутність запобіжних пристроїв, несправність обладнання) або ж організаційну (ненавченість потерпілого, невірний прийом на роботу) причину нещасного випадку.

На основі актів форми Н-1 адміністрація організації складає звіт про потерпілих при нещасному випадку, пов’язаних з виробництвом, за формою 7-Н. В цей звіт включають тільки ті нещасні випадки, які викликали втрату працездатності тривалістю більше 3-х робочих днів (в том числі випадки з смертельним випадком та при переводі на іншу роботу з основної професії за висновком лікаря, що лікує).

Методи аналізу причин травматизму.

Аналіз причин нещасних випадків (НВ) на виробництві проводять з метою вироблення заходів з усунення та попередження. Для цього використовуються монографічний, топографічний та статистичний методи.

Монографічний метод передбачає багатосторонній аналіз причин травматизму безпосередньо на робочих місцях. При цьому вивчають організацію та умови праці, стан обладнання та інструментів. Цей метод ефективен при статистичному аналізі стану охорони праці.

Топографічний метод аналізу дозволяє встановити місце де більш за все трапляються випадки травматизму. Для цього на план-схемі підприємства де позначені робочі місця та обладнання, відмічають кількість НВ за певний період. Це дозволяє приділити більше уваги поліпшенню умов праці на робочих місцях, де більш часто трапляються НВ.

Статистичний метод аналізу полягає на вивченні кількісних показників даних звітів про НВ на підприємстві, організації. При цьому використовують в основному коефіцієнти частоти и тяжкості травматизму.

Коефіцієнт частоти (К_ч) визначає число нещасних випадків на 1000 працюючих за звітний період та розраховується за формулою:

Кч= Н_с*1000/Ср,

Де Не - число нещасних випадків за звітний період з втратою працездатності більше 3-х днів; С_р – середньоспискова кількість працюючих.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (К_т) – показує середню кількість днів непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок за звітний період та визначається за формулою:

Кт = Д/Н_е

Де Д – загальна кількість днів непрацездатності з-за нещасних випадків; Не - число нещасних випадків за звітний період.

На основі всебічного аналізу умов праці адміністрація та служба охорони праці підприємства проводять:

- инструктаж та навчання робітників по техниці безпеки;

- оперативний контроль за справністю обладнання, забезпеченням робітників індивідуальними захисними засобами и спецзахистом;

- контроль за виконанням трудового законодавства, інструкцій та положень з техники безпеки;

- проведення днів ОП та загальних оглядів з техники безпеки на підприємствах та будівництвах;

- виконання угод з профсоюзною організацією з охорони праці.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 342 | Нарушение авторских прав