 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
до підсумкового модульного контролю з “Анестезіології та інтенсивної терапії” для студентів 5 курсуБанк тестів № 1. У яких випадках необхідні заходи для підтримання прохідності верхніх дихальних шляхів: 1. При втраті 20% ОЦК 2. При важкій пневмонії 3. При бронхіальному статусі 4. Під час проведення маскового наркозу 5. У разі закритого пневмотораксу
№ 2. Коли з наведених прикладів частіше буває аспірація шлункового вмісту: 1. Після премедикації 2. Під час вводного наркозу 3. Під час основного наркозу 4. Під час екстубації 5. В ранньому післяопераційному періоді
№ 3. При планових операціях на нижніх кінцівках рекомендовано: 1. Інфільтраційна анестезія 2. Провідникова анестезія 3. Термінальна анестезія 4. Спинномозкова анестезія 5. Загальна анестезія
№ 4. Яке ускладнення найчастіше може виникнути під час проведення спинномозкової анестезії? 1. Гіпотонія 2. Гіпокапнія 3. Гіпертонія 4. Гіпотермія 5. Гіпоксія
№ 5. У хворого на фоні нормального стану раптово виникло стридорозне дихання, втрата свідомості, виражені симптоми гіпоксії. Яка причина: 1. Напад бронхіальної астми 2. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт 3. Пухлина гортані або трахеї 4. Стороннє тіло гортані 5. Істеричний припадок
№ 6. Прийом Селіка це: 1. Натискування на епігастрій 2. Перерозгинання голови перед інтубацією трахеї 3. Натискування на перснеподібний хрящ під час індукції до наркозу 4. Постановка орогастрального зонду для декомпресії шлунку 5. Інкубація трахеї в положенні Тренделенбурга
№ 7. При проведенні ШВЛ яка ознака в першу чергу буде свідчити про обтюрацію інкубаційної трубки мокротинням: 1. Запинка апарата ШВЛ 2. Розширення зіниць 3. Блідість шкіри і слизових 4. Втрата свідомості 5. Підвищення тиску на вдосі
№ 8. Оксигенотерапія у хворих з емфіземою легень може привести до: 1. Задухи 2. Ціанозу шкіри і слизових 3. Пригнічення дихання 4. Тахікардії 5. Аритмії
№ 9. Який метод знеболення найчастіше застосовується для екстракції (видалення) зуба: 1. Інфільтраційна анестезія 2. Провідникова анестезія 3. Термінальна анестезія 4. Загальна анестезія 5. Інтубаційний наркоз
№ 10. Для запобігання розвитку негативних нейровегетативних реакцій в премедикацію включають: 1. Холіноміметики 2. Адреноміметики 3. Холінолітики 4. Адреноблокатори 5. Антигістамінні
№ 11. Який з методів загальної анестезії показаний під час проведення операції з приводу пластики твердого неба та «Вовчої пащі»: 1. Багатокомпонентний в/венний з оротрахеальною інтубацією та ШВЛ 2. Багатокомпонентний в/венний без інтубації трахеї 3. Багатокомпонентний в/венний з назотрахеальною інтубацією та ШВЛ 4. Масковий 5. Місцева анестезія
№ 12. Дихання Чейн-Стокса характеризується: 1. Коротким вдохом і тривалим видихом 2. Тривалим вдохом і коротким видихом 3. Апное, що змінюється гіперпное 4. Апное 5. Гіперпное № 13. Парадоксальне дихання у дітей найбільш часто спостерігається при: 1. Пневмосклерозі 2. Ларингоспазмі 3. Емфіземі 4. Пневмонії 5. Штучній вентиляції легень
№ 14. Який з наведених препаратів для наркозу застосовується найчастіше під час операцій в нейрохірургії: 1. Тіопентал натрію 2. Тіосульфат натрію 3. Тіотриазолін 4. Кетамін 5. Трамадол
№ 15. Для зменшення набряку головного мозку використовують: 1. ШВЛ в режимі нормовентиляції 2. ШВЛ в режимі помірної гіпервентиляції 3. ШВЛ в режимі помірної гіповентиляції 4. Спонтанне дихання з інгаляцією кисню 5. Режим дихання не має значення
№ 16. Які ознаки не характерні для гіповолемічного шоку: 1. Артеріальна гіпотензія з обмеженою амплітудою тиску крові 2. Холодна і вогка на дотик, блідо-синюшна, мармурового вигляду шкіра 3. Фебрильна температура тіла; 4. Олігоанурія 5. Тахікардія;
№ 17. Вкажіть принципи негайної допомоги при геморагічному шоці: 1. Голова і груди піднесені, ноги опущені; 2. Катетеризація вени і застосування рідини - колоїдних плазмозамінників або збалансованих електролітних розчинів 3. Застосовування судинозвужувальних засобів - адреналіну або норадреналіну 4. Відшкодування об'єму виключно кров’ю 5. Введення наркотичних анальгетиків
№ 18. Який вид знеболення рекомендований під час оперативного втручання на нігтьових фалангах китиці: 1. Спинномозкова анестезія 2. Інфільтраційна анестезія 3. Провідникова анестезія 4. Термінальна анестезія 5. Перидуральна анестезія
№ 19. Для стабілізації АТ після проведення спинномозкової анестезії найкраще використати: 1. Кристалоїдні розчини 2. Колоїдні розчини 3. Симпатоміметики 4. 10% розчин альбуміну 5. Свіжозаморожена плазма
№ 20. Яким прийомом можна видалити стороннє тіло гортані при механічній асфіксії: 1. Сафара 2. Селліка 3. Геймліха 4. Сильвестра 5. Сімса
№ 21. Які препарати не слід використовувати при набряку легень внаслідок мітрального стенозу: 1. Еуфілін 2. Преднізолон 3. Серцеві глікозиди 4. Лазикс 5. Трифас
№ 22. При лікуванні гострої суправентрікулярної тахікардії не показано введення: 1. Аденозину 2. Верапамілу 3. Лідокаїну та хлористого кальцію 4. Кордарону 5. Новокаїнаміду № 23. Хворого з гострою лівошлуночковою недостатністю краще лікувати: 1. Вентиляцією легень при постійно підвищеному тиску 2. Інфузією дофаміну 3. Інгібіторами фосфодіестерази 4. Парентеральним введенням морфіну 5. Всіма перерахованими методами
№ 24. При комплексному лікуванні набряку легень який захід є небезпечним: 1. Інгаляція киснево-гелієвої суміші 2. ШВЛ з від’ємним тиском на видосі 3. ШВЛ з позитивним тиском на вдосі 4. Висока перидуральна анестезія 5. Введення морфіну № 25. При розвитку респіраторному дистрес-синдромі податливість (комплайнс) легень: 1. Зменшується 2. Збільшується 3. Спочатку збільшується, а потім зменшується 4. Спочатку зменшується, а потім збільшується 5. Не міняється
№ 26. Для яких з перерахованих станів є найменш імовірною ТЕЛА: 1. Фібриляція передсердь 2. Злоякісні пухлини 3. Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок 4. Тривала імобілізація хворого 5. Похилий вік
№ 27. Аерозольна терапія використовується для забезпечення всього зазначеного, крім: 1. Поліпшення санації бронхів 2. Зволоження 3. Доставки лікарських засобів 4. Зменшення кашлю 5. Полегшення відхаркування
№ 28. ЦВТ характеризують наступні критерії, за винятком: 1. Нормальна величина 80 – 120 мм водного ст. 2. Може служити критерієм ефективності інфузійної терапії 3. Використовують в диференціальній діагностиці шоків 4. Вимірюють апаратом Ріва-Рочі 5. Зростає при серцевій недостатності № 29. При виборі периферичного венозного катетера в першу чергу керуються: 1. Діаметром вени, що катетеризується 2. Пропускною здатністю катетера 3. Реологічними властивостями інфузійних розчинів 4. Тривалістю інфузійної терапії 5. Вартістю катетера
№ 30. Колатеральне дихання – це: 1. Довенне введення кисню через тонку голку 2. Створення високих концентрацій кисню в альвеолах, але без дихальних рухів 3. ШВЛ методом Холгера-Нільсена 4. Застосування ШВЛ респіратором з позитивним тиском на видосі 5. Газообмін між окремими альвеолами через пори Кона № 35. При збільшенні в крові рСО2 мозковий кровообіг: 1. Збільшується 2. Зменшується 3. Істотно не змінюється 4. Спочатку збільшується, а потім зменшується 5. Спочатку зменшується, а потім збільшується
№ 36. У хворого AT — 80/40 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд/хв, шоковий індекс у нього: 1. Не визначається, оскільки невідомий об'єм крововтрати. 2. (80+40)/120 = 1 3. 120/80 = 1,5 4. 80/120 = 0,67 5. 120/40 = 3
№ 37. Балон кисню: 1. Синього кольору, об’єм 40 л. 2. Чорного кольору, об’єм 20 л. 3. Сірого кольору, об’єм 10 л. 4. Білого кольору, об’єм 30 л. 5. Напис синього кольору.
№ 38. При бронхіальній астмі в першу чергу затруднений: 1. Видих 2. Вдох 3. Вдох і видих 4. Дихання вільне 5. Дихання не можливе
№ 39. Яке положення помилкове при лікуванні хворого з важким астматичним статусом: 1. Оксигенотерапія 2. Введення бронходилятаторів 3. Введення великих доз глюкокортикоїдів 4. Повторне і часте введення симпатоміметиків 5. Введення еуфіліну
№ 40. Безпосередні причини циркуляторної гіпоксії: 1. Альвеолярна гіповентиляція 2. Збільшення внутрішньо легеневого шунтування 3. Недостатність скоротливої здатності серця 4. Отруєння вуглецю оксидом 5. Сторонні тіла дихальних шляхів
№ 41. При неефективності дефібриляції перевагу віддають застосуванню: 1. лідокаїну; 2. новокаїнаміду; 3. аміодарону; 4. ніфедіпіну; 5. допегіту.
№ 42. Для переводу атонічної фібриляції шлуночків в тонічну використовують: 1. кальцій хлорид; 2. атропін сульфат; 3. натрій гідрокарбонат; 4. адреналін 5. кордарон
№ 43. Який з перерахованих заходів не показаний при ателектазі легень: 1. Дихальна гімнастика 2. Аспірація харкотиння з бронхів 3. Позитивний тиск на видосі 4. Оксигенотерапія 5. Пригнічення кашльового рефлексу
№ 44. У хворого з важкою пневмонією гази крові: РО2 = 52 мм рт.ст., РСО2 = 66 мм рт.ст. Що треба зробити в першу чергу: 1. Оксигенотерапія і нагляд 2. Застосування глюкокортикоїдів 3. Застосування бронходилятаторів 4. Ендотрахеальна інтубація і ШВЛ 5. Ввести антибіотики широкого спектру дії
№ 45. При ендотрахеальному введенні лікарських засобів… 1. доза препаратів повинна бути подвоєна; 2. доза препарату така ж, як і при внутрішньовенному шляху введення; 3. препарати розбавляють в 20 мл фізіологічного розчину NaCl; 4. препарати вводять не розбавляючи; 5. доза препаратів повинна бути зменшена вдвічі.
№ 46. Вкажіть вірну методику застосування адреналіну при реанімаційних заходах: 1. 1 мг/кг кожні 10 хвилин реанімації; 2. 5 мг/кг кожні 5 хвилин; 3. 1 мг/кг перед кожним розрядом дефібриляції; 4. 1 мг/кг кожні 3-5 хвилин; 5. адреналін вводиться за 1 хвилину до наступної дефібриляції.
№ 47. Серцево-легенева реанімація повинна проводитись… 1. до 30 хв, протягом яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів; 2. протягом 60 хвилин, протягом яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів; 3. тільки особами, які мають медичну освіту (мінімум – середню медичну); 4. до приїзду бригади швидкої медичної допомоги; 5. тільки двома реаніматорами. № 48. Тест апноетичної оксигенації передбачає відключення від апарату ШВЛ… 1. після попередньої вентиляції 100% киснем; 2. без подачі в легені кисню постійним потоком; 3. до появи спроб самостійних вдихів або при підвищенні PaCO2 вище 60 мм рт.ст. 4. до появи свідомості; 5. не більше ніж на 5 хвилин. № 49. Кетамін… 1. Має протишоковий ефект. 2. Вибухонебезпечний. 3. Рідина, що легко випаровується. 4. Тільки для в/в введення 5. Не призначається дітям.
№ 50. Під час спінальної анестезії місцевий анестетик вводиться: 1. До центрального каналу спинного мозку. 2. До м'язів спини. 3. Під жовту зв’язку 4. До епідурального простору. 5. До спинномозкового каналу спинного мозку.
№ 51. Перша стадія постреанімаційної хвороби супроводжується… 1. Гіподинамічним синдромом; 2. Гіпердинамічним синдромом; 3. Повною нормалізацією кровообігу; 4. Відновленням свідомості; 5. Розвитком менінгеального симптомокомплексу.
№ 52. Електрична дефібриляція може бути неефективною, якщо: 1. Неефективний масаж серця 2. Не усунено алкалоз 3. Неправильно накладені електроди 4. Відбулись незворотні зміни в корі головного мозку 5. Смерть наступила в результаті ураження блискавкою № 53. Застосування електричної дефібриляції у пацієнта із зупинкою серця та імплантованим водієм ритму: 1.Є неможливим 2.Ложку одного електрода накладають у ділянці водія ритму, а іншого - над верхівкою серця 3.Ложку одного електрода накладають на відстані 10 см від водія ритму, а іншого – над верхівкою серця 4.Можна виконувати без урахування положення 5.Ложку одного електрода накладають на відстані 5 см від водія ритму, а іншого - над верхівкою серця
№ 54. При передопераційній підготовці до любої планової операції: 1. Вживання твердої їжі обмежується за 12 год., рідини – за 6 год. 2. Анестезіолог визначає об’єм майбутньої операції 3. Анестезіолог проводить вимірювання АТ інвазивним методом. 4. Хірург, що оперує, повинен виконати катетеризацію сечового міхура (пацієнту). 5. Обов'язкова сифонна клізма перед будь-яким наркозом.
№ 55. Яке твердження при травматичному шоці є невірним?: 1. Різко знижується шоковий індекс; 2. Виникає синдром низького серцевого викиду 3. Розвивається централізація кровообігу 4. Знижується ЦВТ 5. Виникає «сладж»-синдром
№ 56. При введенні яких з перерахованих лікарських засобів під час проведення серцево-легеневої реанімації може розвинутися контрактура міокарда («кам’яне» серце)? 1.Адреналіну гідрохлориду 2.Атропіну сульфату 3.Кальцію хлориду 4.Натрію гідроген карбонату 5.Кордарону
№ 57. У хворого 52 років з гострим переднім інфарктом міокарду з'явилися напади задухи. При огляді: дифузний ціаноз. При аускультації легень - велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. ЧСС – 100 уд/хв., АТ - 120/100 мм рт. ст. Яке ускладнення найдостовірніше в даному випадку? 1. Ні одне з перерахованого 2. Кардіогенний шок 3. Тромбоемболія легеневій артерії 4. Розрив міжшлуночкової перетинки 5. Набряк легень № 58. Препаратом вибору для лікування шлуночкової екстрасистолії при інфаркті міокарду є: 1. Лідокаин 2. Дігоксин 3. Верапаміл 4. АТФ 5. Хінидин
№ 59. Показаннями до електрокардіоверсії є: 1. Миготлива аритмія 2. Фібриляція передсердь 3. Шлуночкова тахікардія 4. Електромеханічна дисоціація 5. Всі перераховані стани № 60. Хворому 25 років з діагнозом гострий інфекційний міокардит при важких проявах застійної недостатності кровообігу необхідно призначити неглікозидні інотропні засоби. Який препарат відноситься до цієї групи? 1. Неотон 2. АТФ 3. Фосфаден Добутамін 5. Строфантин № 61. Хворий 35 років скаржиться на біль в області серця, серцебиття, перебої в роботі серця, задишку при незначному фізичному навантажені. Хворіє впродовж двох тижнів. Спостерігалася лихоманка, головний біль, пітливість. Об-но: ортопное, ЧД - 26 в хв. Акроціаноз, розширення меж серця, миготлива аритмія, ритм галопу, ЧСС – 120 уд/хв., дефіцит пульсу - 15. Над легенями – вологі хрипи. Печінка +3 см. Набряки гомілок. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз? 1. Поствірусний міокардит 2. Ревматизм 3. Інфекційний ендокардит 4. Двостороння пневмонія 5. Дилятаційна кардіоміопатія. № 62. Ціаноз стає помітним коли насищення артеріальної крови киснем нижче: 1. 100% 2. 80% 3. 85% 4. 90% 5. 95%
№ 63. У хворого під час їди виникла клініка механічної асфіксії. Ваші перші дії: 1. 1.Виконати конікотомію 2. 2.Застосувати прийом Геймліха 3. Викликати швидку допомогу 4. Спробувати проштовхнути стороннє тіло в трахею 5. Провести трахеостомію
№ 64. У хворого по даних кардіомонітору виникла фібриляція шлуночків. Який з перерахованих заходів потрібно застосувати в першу чергу? 1. В\в ввести кордарон 2. Розпочати закритий масаж серця і ШВЛ 3. Відновити прохідність дихальних шляхів 4. Ввести внутрішньвенно адреналіну гідрохлорид 5. Виконати електродефібриляцію
№ 65. Атропін: 1. Додається до премедикації для пришвидшення стадії засинання. 2. Є М-холіноблокатором змішаного (центрального та периферійного) типу. 3. Збільшує перистальтику. 4. Викликає міоз. 5. Викликає брадикардію
№ 66. М.І.Пирогов: 1. Є винахідником скальпелю. 2. Виконав перший в Росії наркоз у польових умовах. 3. Вперше застосував м'язові релаксанти в клінічній практиці. 4. Похований у Москві. 5. Є винахідником ефірного наркозу
№ 67. Імплантація штучного водія ритму показана при: 1. Атріовентрикулярній блокаді III ступеня 2. Повній атріовентрикулярної блокаді 3. Слабкості синусового вузла 4. Всіх перелічених станах 5. Атріовентрикулярній блокаді II ступеня № 68. При фібриляції шлуночків необхідно в першу чергу: 1. Нанести удар кулаком в область прекордіуму 2. Провести електродефібриляцію (кардіоверсію) 3. Почати ШВЛ в режимі ПТКВ (РЕЕР) 4. Ввести адреналін 5. Всі відповіді вірні № 69. При розвитку повної атріовентрикулярної блокади слід застосувати: 1. Атропін 2. Адреноміметичний препарат 3. Водій ритму 4. Інгібітори фосфодіестерази 5. Всі відповіді вірні № 70. При передопераційній підготовці до любої планової операції: 1. Вживання твердої їжі обмежується за 12 год., рідини – за 6 год. 2. Анестезіолог визначає об’єм майбутньої операції 3. Анестезіолог проводить вимірювання АТ інвазивним методом. 4. Хірург, що оперує, повинен виконати катетеризацію сечового міхура (пацієнту). 5. Обов'язкова сифонна клізма перед будь-яким наркозом.
№ 71. Яке твердження при травматичному шоці є невірним?: 1. Різко знижується шоковий індекс; 2. Виникає синдром низького серцевого викиду 3. Розвивається централізація кровообігу 4. Знижується ЦВТ 5. Виникає «сладж»-синдром № 72. Покращення гемодінаміки при аортальній балонній контрпульсації включає: 1. Зменшення роботи міокарду 2. Зменшення коронарної перфузії 3. Покращення системної перфузії 4. Збільшення діастоличного тиску 5. Всі перераховані ефекти
№ 73. Рефлекторне подразнення блукаючого нерву проявляється, в основному: 1. Фібриляцією шлуночків 2. Анізокорією 3. Підвищенням артеріального тиску 4. Брадикардією і зниженням артеріального тиску 5. Електромеханічною дисоціацією серця
№ 74. Зазначте найбільш важливу з транспортних функцій серцево-судинної системи: 1. Транспорт гормонів і антитіл 2. Транспорт тепла й участь в процесах терморегуляції 3. Транспорт кисню 4. Транспорт продуктів життєдіяльності до органів виділення 5. Транспорт цитокінів № 75. Максимальний позитивний інотропний ефект характерний для: 1. Глюкокортикоїдів 2. Хлористого кальцію 3. Адреналіну 4. Метаболічного ацидозу 5. Строфантину
№ 76. Ознаками ефективності комплексу базової підтримки життя є: 1. Відновлення пульсу, дихання та свідомості потерпілого; 2. Звуження зіниць, зникнення ціанозу та відновлення природного кольору шкіри; 3. Відновлення самостійного пульсу потерпілого та зникнення ціанозу; 4. Відновлення природного кольору шкіри. 5. Всі відповіді не вірні
№ 77. Основними лікарськими засобами, які використовуються під час реанімації є: 1. Адреналін, атропін, хлористий кальцій, лідокаїн; 2. Атропін, адреналін, глюконат кальцію, сода, лідокаїн; 3. Адреналін, дофамін, добутамін, атропін, норадреналін, сода; 4. Адреналін, атропін, мезатон, сода, кордарон, лідокаїн; 5. Адреналін, аміодарон, сода.
№ 78. Початковий рівень енергії розряду монофазного дефібрилятора повинен бути: 1. 360 Дж; 2. 200 Дж; 3. 300 Вт; 4. 200 А; 5. 250 Вт.
№ 79. При передопераційній підготовці до любої планової операції: 1. Вживання твердої їжі обмежується за 12 год., рідини – за 6 год. 2. Анестезіолог визначає об’єм майбутньої операції 3. Анестезіолог проводить вимірювання АТ інвазивним методом. 4. Хірург, що оперує, повинен виконати катетеризацію сечового міхура (пацієнту). 5. Обов'язкова сифонна клізма перед будь-яким наркозом.
№ 80. Яке твердження при травматичному шоці є невірним?: 1. Різко знижується шоковий індекс; 2. Виникає синдром низького серцевого викиду 3. Розвивається централізація кровообігу 4. Знижується ЦВТ 5. Виникає «сладж»-синдром № 81. При неефективності першого розряду дефібриляції… 1. Зразу ж роблять другий та за необхідністю – третій з тими ж параметрами; 2. Внутрішньовенно вводять адреналін, після чого повторюють дефібриляцію з попередніми параметрами; 3. Повторюють дефібриляцію, підвищивши потужність до 250-300 Дж; 4. Повторюють дефібриляцію з попередніми параметрами ще двічі, після чого вводять в/в аміодарон; 5. Повторення дефібриляції можливо тільки через 3-4 хвилини.
№ 82. Зупинка кровообігу може бути наступних типів: 1. Асистолія, електромеханічна дисоціація, фібриляція шлуночків серця, шлуночкова тахікардія без пульсу; 2. Асистолія, фібриляція шлуночків серця, фібриляція або миготіння передсердь в поєднанні з шлуночковими екстрасистолами, електромеханічна дисоціація; 3. Асистолія, повна атріовентрикулярна блокада, електромеханічна дисоціація, неефективне серце, фібриляція шлуночків серця та передсердь; 4. Асистолія, повна атріовентрикулярна блокада, шлуночкова тахікардія без пульсу, фібриляція серця. 5. Асистолія, атріовентрикулярна блокада ІІ ст.., електромеханічна дисоціація, фібриляція шлуночків
№ 83. Хлопчик 17 років поступив до лікарні після раптової втрати свідомості під час занять в спортзалі. Свідомість за шкалою ком Глазго – 8 балів, психомоторне збудження, менінгіальні симптоми, слідів травм на голові немає. При поперековій пункції – ліквор кров’янистий. На краніограмах ознак переломів кісток черепа немає. Встановіть клінічний діагноз: 1. Менінгіт 2. Пухлина головного мозку 3. Спонтанний субарахноїдальний крововилив 4. Ішемічний інсульт 5. Забій головного мозку
№ 84. При оцінці стану хворого за шкалою Глазго для глибокої коми характерно: 1. 4–5 балів 2. 13–14 балів 3. 11–12 балів 4. До 3-х балів 5. 9-10 балів
№ 85. Показанням до електроімпульсної терапії є: 1. Будь-який тип зупинки кровообігу, якщо є можливість проведення дефібриляції в перші хвилини; 2. Тільки наявність у потерпілого фібриляції шлуночків серця; 3. Фібриляція або асистолія; 4. Відсутність дихання та пульсу на сонних артеріях; 5. Фібриляція шлуночків та шлуночкова тахікардія без пульсу.
№ 86. При виявленні асистолії необхідно… 1. продовжувати заходи базової підтримки життя до відновлення ефективних самостійних скорочень серця потерпілого; 2. продовжувати заходи базової підтримки життя та медикаментозну терапію до появи фібриляції, після чого провести дефібриляцію; 3. продовжувати заходи базової підтримки життя та медикаментозну терапію до появи самостійних серцевих скорочень 4. припинити реанімаційні заходи та констатувати біологічну смерть; 5. збільшити частоту непрямого масажу серця та об’єм вдиху, що вдувається в легені потерпілого.
№ 87. У дітей під час проведення зовнішнього масажу серця порівняно із дорослими частіше спостерігається ускладнення: 1.Перелом ребер 2.Перелом груднини 3.Розриви великих судин середостіння 4.Розрив печінки 5.Пневмоторакс № 88. Пацієнт з гострою нирковою недостатністю повинен лікуватись в умовах: 1. В санаторії 2. Поліклініки 3. Терапевтичного відділення 4. На дому 5. Відділення інтенсивної терапії
№ 89. Верхньою межею норми сечовини крові є: 1. 10 ммоль/л 2. 20 ммоль/л 3. 8 ммоль/л 4. 0,176 ммоль/л 5. 50 ммоль/л
№ 90. Середні значення напруги електричного імпульсу під час дефібриляції у дітей: 1.0,5 Дж/кг 2.1 Дж/кг 3.2 Дж/кг 4.З Дж/кг 5.4 Дж/кг
№ 91. При використанні дефібриляторів з двома грудними електродами, останні повинні розміщуватися: 1.Перший - в ділянці верхівки серця, другий - праворуч від груднини на рівні ІІ міжребер'я 2.У ділянці верхівки серця і в лівій підпахвинній ділянці 3.У ділянці верхівки серця і в ділянці II міжребер'я ліворуч від груднини 4.У ділянці II міжребер'я праворуч і в ділянці II міжребер'я ліворуч від груднини. 5.Ліворуч і праворуч від грудини на рівні 3-х ребер
№ 92. Що є загальним для всіх форм шоку? 1. Зменшення капілярної перфузії 2. Тахікардія 3. Блідість шкіряних покривів 4. Зменшення периферійного судинного опору 5. Зменшення серцевого викиду
№ 93. У дитини 6-ти місяців, на тлі профузної діареї, з'явилися осиплість голосу, сухість слизових оболонок і язика, мармуровість і похолодання кінцівок, зниження діурезу, загострення рис обличчя, лихоманка, артеріальна гіпотензія. З якого розчину потрібно починати інфузійну терапію? 1. 10% розчин NaCl 2. 10% розчин глюкози 3. 5% розчин глюкози 4. Реополіглюкин 5. Фізіологічний розчин або розчин Рінгера-Локка № 94. Дихання Чейна-Стокса: 1. Короткий вдих і довгий видих; 2. Довгий вдих і короткий видих; 3. Дихальні паузи, які чергуються з частим глибоким диханням; 4. Амплітуда дихального об’єму плавно змінюється на короткі паузи; 5. Забезпечує зовнішній газообмін.
№95. Дихання Біота: 1. Короткий вдих і довгий видих; 2. Довгий вдих і короткий видих; 3. Часте глибоке дихання, яке чергується з дихальними паузами; 4. Амплітуда дихального об’єму плавно змінюється; 5. Забезпечує достатню вентиляцію легень.
№ 96. У хворого 42-х років з виразковою хворобою шлунку виникла блювота до 2-х літрів «кавовою гущею», стілець – мелена, біля одного літра. Об'єктивно: шкіра холодна, бліда, АТ – 80/40 мм рт. ст., ЧСС – 132/хв., ЧД – 24/хв., ЦВТ – 0 мм вод. ст. Яка найбільш вірогідна причина гіпотонії? 1. Анафілактичний шок 2. Кардіогенний шок 3. Геморагічний шок 4. Перфорація виразки шлунку 5. Гостре отруєння
№ 97. Чоловік 30-ти років потрапив в автомобільну катастрофу. При огляді визначається біль в ділянці нижніх ребер зліва і ознаки гіповолемічного шоку. Дихання над легенями без особливостей. Яка найбільш вірогідна причина виниклих змін? 1. Розрив селезінки 2. Забій легені з вторинним гемотораксом 3. Розрив товстого кишечника 4. Розшарування абдомінальної частини аорти 5. Розрив печінки.
№ 98. У хворого констатований гострий геморагічний синдром з дефіцитом об'єму циркулюючої крові 15%. З якого ступеню кровотечі необхідне переливання компонентів крові? 1. Більше 20% ОЦК 2. Більше 50% ОЦК 3. Більше 10% ОЦК 4. Більше 30% ОЦК 5. Більше 40% ОЦК
№ 99. Вкажіть принципи негайної допомоги при анафілактичному шоці: 1. Голова і груди піднесені, ноги опущені 2. Інфузія кристалоїдів, 5% альбуміну або плазми крові людини 3. В/в болюсне введення адреналіну з подальшою підтримуючою його інфузією 4. Інтубація трахеї та ШВЛ 5. Димедрол 25-50 мг в/в № 100. Виберіть неправильні твердження: 1. У венозному руслі в нормі міститься крові у п'ять разів більше, аніж в артеріальному 2. Центральний венозний тиск в нормі становить 60-120 mm H2О 3. Тонус артеріол впливає на величину артеріального тиску 4. Серотонін діє судинозвужувально 5. При набряку легень, через накопичення у них крові, різко знижується центральний венозний тиск. № 101. У хворого AT — 80/40 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд/хв, шоковий індекс у нього: 1. Не визначається, оскільки невідомий об'єм крововтрати. 2. (80+40)/120 = 1 3. 120/80 = 1,5 4. 80/120 = 0,67 5. 120/40 = 3
№ 102. Балон кисню: 1. Синього кольору, об’єм 40 л. 2. Чорного кольору, об’єм 20 л. 3. Сірого кольору, об’єм 10 л. 4. Білого кольору, об’єм 30 л. 5. Напис синього кольору.
№ 103. Балон діоксиду азоту (закису азоту) характеризується: 1. Сірий, із 2 кранами. 2. Синій, із лівою різьбою. 3. Сірий, із чорним написом. 4. Помаранчевий, із вмонтованим манометром. 5. При кімнатній температурі газ в ньому під тиском 40 атм
№ 104. Гіповолемічний негеморагічний шок проявляється: 1. Зниженням гемоконцентраційних показників 2. Парезом периферичних судин 3. Гіпоглікемією 4. Зростанням центрального венозного тиску; 5. Зниженням маси тіла
№ 105. Виберіть невірні твердження: 1. З усіх шоків лише при кардіогенному зростає ЦВТ 2. Для підвищення артеріального тиску при гіповолемічному шоці найдоцільніше застосувати р-н адреналіну; 3. При всіх шоках знижується серцевий викид 4. Кожний із шоків може завершитись гострою нирковою недостатністю 5. При дегідратаційному шоці протипоказана гемотрансфузійна терапія
№ 106. У роботі анестезіолога зустрічаються професійні шкідливості, за виключенням: 1. Постійного психологічного перевантаження. 2. Контакту з антибактеріальными препаратами. 3. Стоячого способу праці. 4. Інгаляції слідами інгаляційних анестетиків. 5. Електромагнітного випромінювання. № 107. Розчини 5% глюкози не повинні застосовуватись у хворих: 1. При травмі органів черевної порожнини 2. При тора кальній травмі 3. При скелетній травмі 4. При ЧМТ 5. Розчини глюкози обов’язкові при всіх вказаних травмах
№ 108. В разі розвитку анафілактичного шоку найбільш ефективним препаратом є: 1. Димедрол 2. Супрастин 3. Преднізолон 4. Кальцію хлорид 5. Адреналіну гідрохлорид
№ 109. При якій причині розвитку клінічної смерті ймовірність повноцінного відновлення життя нижче? 1. Інфаркт міокарду; 2. Асфіксія; 3. Черепно-мозкова травма; 4. Ураження електричним струмом; 5. Інсульт.
№ 110. Розвитку анестезіології сприяло: 1. Вибух на хімічному підприємстві у м. Бхопал (Індія). 2. Розвиток фармакології. 3. Впровадження в клінічну практику бронхоскопії 4. Вдосконалення методів серцево-легеневої реанімації. 5. Епідемія поліомієліту в скандинавських країнах
№ 111. Гведел – це … 1. Місто, де було проведено перший наркоз. 2. Елемент редуктору. 3. Один з авторів класифікації стадій ефірного наркозу. 4. Внутрішньовенний анестетик групи синтетичних гормонів. 5. Фторвміский інгаляційний анестетик
№ 112. При зупинці кровообігу внаслідок ураження електричним струмом: 1. До ураженого не можна торкатись 2. Електричний дріт необхідно відкинути металевим предметом 3. Ураженого необхідно присипати вологою землею на 30 хв з наступною госпіталізацією 4. Серцево-легенева реанімація проводиться по загальних принципах 5. Налагодити в/в інфузію поляризуючим розчином (ГІК) № 113. Тривалість клінічної смерті буде більша при… 1. Зупинці кровообігу на морозному повітрі; 2. Утопленні у відкритому водоймищі з температурою води нижче 10 °С; 3. Ураженні блискавкою; 4. Зупинці кровообігу під час загальної анестезії; 5. Первинній зупинці дихання.
№ 114. Пункція епідурального простору виконується: 1. Після катетеризації спинномозкового простору. 2. У положенні пацієнта на животі. 3. На рівні не нижче С5. 4. Анестезіологом. 5. Хірургом.
№ 115. У хворого по даних кардіомонітору виникла фібриляція шлуночків. Який з перерахованих заходів потрібно застосувати в першу чергу? 1. В\в ввести кордарон 2. Розпочати закритий масаж серця і ШВЛ 3. Відновити прохідність дихальних шляхів 4. Ввести внутрішньвенно адреналіну гідрохлорид 5. Виконати електродефібриляцію
№ 116. Атропін: 1. Додається до премедикації для пришвидшення стадії засинання. 2. Є М-холіноблокатором змішаного (центрального та периферійного) типу. 3. Збільшує перистальтику. 4. Викликає міоз. 5. Викликає брадикардію
№ 117. При проведенні загальної багатокомпонентної анестезії моніторинг повинен включати: 1. Пульс, артеріальний тиск. 2. Аускультацію легень. 3. Пульсоксиметрію. 4. Внутрішньочеревний тиск. 5. Внутрішньо очний тиск
№ 118. Виберіть найоптимальнішу терапію блискавичної форми анафілактичного шоку: 1. Димедрол, преднізолон, кордіамін - все в/в 2. Атропін, піпольфен, преднізолон - все в/в 3. Альбумін, кальцію хлорид, гідрокортизон - все в/в 4. Адреналін, фізрозчин, преднізолон - все в/в 5. Введення антигістамінних препаратів в/в
№ 119. До переваг пропофолу відносяться: 1. Здатність викликати гіпертензію (протишоковий ефект). 2. Швидке пробудження після припинення введення. 3. Виражений знеболювальний ефект. 4. Протинабряковий ефект. 5. Анти аритмічний ефект
№ 120. Найкращим показником адекватного відновлення об’єму циркулюючої крові після травми є: 1. Гематокрит 2. Гази крові 3. Нормалізація діурезу 4. Нормалізація АТ 5. Нормалізація кількості еритроцитів № 121. Породіллю з профузною кровотечею і важкою крововтратою чекає наркоз. Використання якого препарату для ввідного наркозу найдоцільніше і безпечно для профілактики зупинки кровообігу? 1. Кетамін 2. Діпріван 3. Тіопентал натрію 4. Сомбревін 5. Гексенал
№ 122. Хлопчик 10 років госпіталізований у відділення інтенсивної терапії та реанімації з діагнозом: політравма, геморагічний шок III ступеня. Який з судинних доступів найбільш показаний для введення ліків хворому? 1. Пункція променевої артерії 2. Пункція і катетеризація периферичної вени 3. Черезшкірна катетеризація центральної вени 4. Катетеризація променевої артерії 5. Венепункція голкою максимального діаметру
№ 123. У стаціонар доставлено постраждалого з множинними переломами тазових кісток. Шкіра бліда, холодна, волога. Пульс 120 уд/хв., ниткоподібний. Систолічний АТ 60 мм рт.ст. У вену введений катетер. Який розчин вливати в першу чергу? 1. 7,5% розчин калію хлориду 2. 0,9% розчин натрію хлориду 3. Розчин добутаміну 4. Розчин дофаміну 5. 10% розчин кальцію хлориду № 124. Ознаками ефективності комплексу базової підтримки життя є: 1. Відновлення пульсу, дихання та свідомості потерпілого; 2. Звуження зіниць, зникнення ціанозу та відновлення природного кольору шкіри; 3. Відновлення самостійного пульсу потерпілого та зникнення ціанозу; 4. Відновлення природного кольору шкіри. 5. Поява АТ > 80 мм рт.ст.
№ 125. До обов'язків анестезіолога не входить: 1. Оцінка передопераційного стану пацієнта та його підготовка до операції, що планується. 2. Призначення премедикації. 3. Забезпечення життєдіяльності систем та органів пацієнта під час операції та після неї. 4. Переливання крові в разі кровотечі 5. Моні торування показників дихання та кровообігу під час анестезії. № 126. Для поповнення об’єму циркулюючої крові не використовують: 1. Гелофузин 2. 0,9 % розчин NaCl 3. 3% розчин KCl 4. Рефортан 5. 5% р-н NaCl
№ 127. Можливі причини роздування шлунка під час проведення дихання методом рот до рота: 1. Неправильне положення голови 2. Надлишкова частота вентиляції 3. Гіперстенічна будова тіла 4. Надлишкова маса тіла хворого 5. Недостатність кардіального сфінктера № 128. Замісну терапію при проведенні форсованого діурезу проводять: 1. Колоїдними розчинами 2. Препаратами для парентерального харчування 3. Препаратами крові 4. Нативною плазмою 5. Кристалоїд ними розчинами
№ 129. Свіжозаморожені еритроцити можуть зберігатися: 1. 180 днів 2. 1 рік 3. 2 роки 4. 5 років 5. Невизначено тривалий час
№ 130. Увипадку дуже небезпечної інфекції або отруєння ФОС у хворого з відсутністю спонтанного дихання застосувати такий метод ШВЛ: 1.Рот до рота 2.Ритмічне стискання грудної клітки 3.Метол Сильвестра 4.Метод Хольгера- Нільсена 5.За допомогою мішка Амбу
№131. Протягом проведення ШВЛ методом рот до рога різко здулася надчревна ділянка, що свідчить про розтягнення шлунка. Ваші дії: 1.Натиснути рукою на надчеревну ділянку. 2.Застосувати зазначений прийом тоді, коли перерозтягнутий шлунок перешкоджає вдиху. 3.Застосувати дію п. 2. але у положенні хворого на боці. 4.Натиснути на надчеревну ділянку коліном 5.Продовжувати ШВЛ № 132. До розчинів для парентерального живлення не відносять: 1. Інтраліпід 2. Розчин глюкози 5 % 3. Ліпофундин 4. Інфезол 5. Аміноплазмаль № 133. Раптовий коматозний стан у здорової молодої людини частіше всього може бути зумовлений: 1. Гострим екзогенним отруєнням 2. Менінгоенцефалітом 3. Ішемічним інсультом 4. Кетоацидозом 5. Пухлиною мозку
№ 134. Оцінка ступеню коми за шкалою Глазго ґрунтується на підставі: 1. Рухової активності, можливості контакту з хворим, відкриття очей 2. Оцінки колінного рефлексу 3. Оцінки розміру зіниць та їх реакції на світло 4. Оцінки адекватності функції зовнішнього дихання 5. Реакції-відповіді на больові подразники
№ 135. У випадках тяжкого бронхіолоспазму найефективнішим є такий ургентний метод ШВЛ: 1. Рот до рота 2. Ритмічне стискання грудної клітки в момент видиху хворого 3. Метод Сильвестра 4. Метод Хольгера- Нільсена 5. Мішком Амбу
№ 136. Найефективнішим методом підримки прохідності верхніх дихальних шляхів за неможливості інтубації є: 1.ІІерерозгинання голови 2.Виведення нижньої щелепи 3.Використання повітроводів 4.Використання ларингеальної маски 5.Конікопункція
№ 137. М.І.Пирогов: 1. Є винахідником скальпелю. 2. Виконав перший в Росії наркоз у польових умовах. 3. Вперше застосував м'язові релаксанти в клінічній практиці. 4. Похований у Москві. 5. Є винахідником ефірного наркозу
№ 138. Перехрест хребта та умовної лінії, що поєднує spina iliaca posterior superior dextra et sinistra, відповідає: 1. Нижньому краю спинного мозку у жінок. 2. Нижньому краю кінського хвосту у чоловіків. 3. У дорослих відповідає рівню L4-L5. 4. Максимальній товщині паранефральної клітковини. 5. У дорослих відповідає рівню L2 – L3
№ 140. У хворого під час їди виникла клініка механічної асфіксії. Ваші перші дії: 1. Виконати конікотомію 2. Застосувати прийом Геймліха 3. Викликати швидку допомогу 4. Спробувати проштовхнути стороннє тіло в трахею 5. Провести трахеостомію
№ 141. Ознаками неадекватного знеболення під час загальної анестезії є: 1. Тахікардія. 2. Звуження зіниць. 3. Брадипное. 4. Екстрасистолія. 5. Зниження АТ.
№ 142. Ступінь розслаблення м'язів передньої черевної стінки під час операції залежить від: 1. Артеріального тиску. 2. Тривалості операції. 3. Складу інфузійного розчину. 4. Глибини анестезії. 5. Анестетика, який використовується
№ 143. Окрім м'язових релаксантів, тонус скелетних м'язів знижують: 1. Наркотичні аналгетики. 2. Антигістамінні. 3. Хлорид кальцію. 4. Преднізолон. 5. Атропін № 144. В інтенсивній терапії гострої лівошлуночкової недостатності слід використати інфузію: 1. Колоїдних розчинів 2. Кристалоїдних розчинів 3. Колоїдів та кристалоїдів в співвідношенні 2:1 4. 10% розчин глюкози 5. Інфузійна терапія не показана
№ 145. При ларингоспазмі будуть ефективні препарати: 1. Дитилін. 2. Еуфілін. 3. Пілокарпін. 4. Ранітидин. 5. Прозерин № 146. Який з перерахованих інфузійних середників найефективніше стабілізує АТ: 1. 5 % розчин глюкози 2. 0,9% розчин NaCl 3. 10 % розчин глюкози 4. 10 % розчин NaCl + ГЕК 5. Реополіглюкін + 40 % розчин глюкози № 147. При розвитку анафілактичної реакції на новокаїн також є великим ризик анафілаксії при введенні: 1. Лідокаїну. 2. Бупівакаїину. 3. Дикаїну. 4. Ропівакаїну. 5. Маркаїну
№ 148. Центральний венозний тиск характеризує наступні показники, за винятком: 1. Скоротлива здатність правого шлуночка 2. Венозний тонус 3. Об’єм циркулюючої крові 4. Стан мікроциркуляції 5. Ефективність інфузійної терапії № 149. Для лікування хворого з геморагічним шоком правильними є наступні положення, за винятком: 1. Інфузія кристалоїдів поповнює позаклітинний об’єм швидше, ніж інфузія колоїдів. 2. Колоїди та кристалоїди слід використовувати для поповнення ОЦК у випадку втрати > 10% ОЦК. 3. Інфузія колоїдів швидше збільшує ОЦК, ніж кристалоїдів. 4. Масивна інфузія колоїдів не впливає на гемостаз. 5. У випадку втрати > 35% ОЦК в ін фузійну терапію включають еритроцитарну масу. № 150. Декстрани можуть викликати розлади коагуляції, якщо їх вводити в дозах не менше: 1. 500 мл 2. 750 мл 3. 5 мл/кг 4. 10мл/кг 5. 15 мл/кг
№ 151. Масивна гемотрансфузія: 1. Потребує безконтрольного введення кальцію хлориду 2. Підвищує ризик розвитку ГРДС 3. Підвищує ризик розвитку токсичного нефриту 4. Не створює жодної проблеми 5. Веде до зниження ЦВТ № 152. Найчастішою інфекцією, що передається при гемотрансфузіях є: 1. Сифіліс 2. Гепатит В 3. Гепатит Е 4. СНІД 5. Цитомегаловірус
№ 153. В якому положенні хворого проводяться заходи по серцево-легеневій реанімації: 1. На боку в горизонтальному положенні 2. На спині з припіднятим головним кінцем 3. На спині в горизонтальному положенні 4. На спині з опущеним головним кінцем 5. Положення хворого не має значення
№ 154. Раптовий коматозний стан у здорової молодої людини частіше всього може бути зумовлений: 1. Кетоацидозом 2. Менінгоенцефалітом 3. Епілептичним статусом 4. Гострим екзогенним отруєнням 5. Геморагічним інсультом
№ 155. При операції обмінного переливання крові необхідно замінити не менше: 1. 500 мл крові 2. 1 л крові 3. Всього ОЦК 4. Половини ОЦК 5. 300 мл крові № 156. Під час гемолітичної реакції потрібне негайне введення наступних препаратів, за винятком: 1. Розчинів кристалоїдів 2. Фуросеміду 3. Атропіну 4. Натрію гідрокарбонату 5. Маніту
№ 157. Оживлення з повним відновленням функцій ЦНС можливо при тривалості клінічної смерті: 1. 3-4 хв при гіпертермії 2. 3-4 хв при нормотермії 3. 6-8 хв при нормотермії 4. 12-15 хв при гіпертермії 5. 8-10 хв. при нормотермії
№ 158. Після первинної зупинки серця спонтанне дихання звичайно припиняється через: 1. 20 сек 2. 30 сек 3. 60 сек 4. 5 хв 5. 2 хв. № 159. Для забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів у хворого в непритомному стані треба: 1. Нахилити голову наліво 2. Покласти хворого на живіт 3. Пригнути голову до грудей 4. Застосувати потрійний прийом Сафара 5. Нахилити голову направо
№ 160. Для кетоацидотичної коми притаманно: 1. Респіраторний ацидоз 2. Гіпергідратація 3. Гіповентиляція 4. Гіпоглікемія 5. Метаболічний ацидоз
№161. Після первинної зупинки серця свідомість зникає через: 1. 10 с 2. 30 с 3. 60 с 4. 5 хв 5. 2 хв.
№ 162. При постановці діагнозу зупинки дихання визначальними будуть такі ознаки, за виключенням: 1. Відсутність екскурсії грудної клітки 2. Відсутність потоку повітря з дихальних шляхів 3. Відсутність рухів епігастральної ділянки 4. Блідо-синюшний колір шкірних покривів та видимих слизових 5. Відсутність дихальних шумів при аускультації легень
№ 163. Найбільш інформативними для своєчасної постановки діагнозу зупинки серця є: 1. Міоз. 2. Відсутність пульсації на сонних артеріях 3. Ціаноз шкірних покривів 4. Відсутність пульсації на периферичних артеріях 5. Зниження АТ № 164. Негайний (перший) етап серцево-легеневої реанімації включає в себе проведення наступних заходів: 1. Діагностику виду зупинки кровообігу 2. Медикаментозну терапію 3. Відновлення прохідності дихальних шляхів 4. Дефібриляцію 5. Електрокардіостимуляцію
№ 165. Переваги ШВЛ методом "рот до рота" 1. Можливість застосування в будь-яких умовах 2. Нервово-рефлекторна стимуляція дихального центру 3. Нервово-рефлекторна стимуляція серцево-судинного центру 4. Забезпечення дихального об`єму в 2-3 рази більшого від нормального 5. Неможливість інфікування реаніматолога
№ 166. До методів посилення природних шляхів детоксикації відноситься: 1. Промивання шлунку 2. Сифонні клізми 3. Призначення серцевих глікозидів 4. Форсований лужний осмотичний діурез 5. Введення антидотів № 167. Ранні симптоми переливання несумісної крові наступні, за винятком: 1. Біль в попереку 2. Жовтяниця 3. Нудота 4. Парестезії кінцівок 5. Затруднене дихання
№ 168. До термінальних станів відносяться: 1. Преагонія, агонія, клінічна смерть 2. Агонія, термінальна пауза, клінічна смерть 3. Преагонія, терм. пауза, агонія, клінічна смерть 4. Преагонія, терм. пауза, агонія, клінічна смерть, біологічна смерть 5. Клінічна смерть № 169. Якщо консервована кров зберігається понад 10 днів, то: 1. Загортальні фактори мають нормальну активність 2. Виживає близько 98% еритроцитів 3. Підвищується загальний вміст калію 4. Підвищується плазматичний вміст калію 5. Підвищується рН № 170. До ускладнень інфузійної терапії пов’язаних з порушенням швидкості введення інфузійних розчинів відносять наступні, за винятком: 1. Збільшення переднавантаження 2. Гіперволемія 3. Частковий гемоліз еритроцитів 4. Набряк легень 5. Набряк мозку
№ 171. Можливими етіологічними чинниками, які сприяють розвитку кетоацидотичної коми є: 1. Гостра гнійна інфекція 2. Серцева недостатність 3. Необґрунтоване підвищення доз інсуліну 4. Черепно-мозкова травма 5. Прийом антацидних середників
№172. Ниркові артерії в нормі є гілками: 1. Черевного стовбура 2. Аорти 3. Нижньої порожнистої вени 4. Легеневої артерії 5. Стегнових артерій
№ 173. Тривалість клінічної смерті визначається часом життя: 1. Клітин міокарду 2. Стовбурових структур головного мозку 3. Кори головного мозку 4. Гіпоталамо-гіпофізарної системи 5. Спинного мозку № 174. "Летальний синтез" – це: 1. Накопичення отрут в печінці 2. Утворення організмом більш токсичних речовин в процесі метаболізму 3. Порушення окисно-відновних процесів 4. Пригнічення серцево-судинної системи 5. Центральне порушення дихання
№ 175. До природніх шляхів детоксикації відноситься: 1. Гемосорбція 2. Гемодіаліз 3. Плазмаферез 4. Виведення отруйних речовин з сечею 5. Лімфодренаж № 176. У хворої дитини, яка знаходиться в коматозному стані, при обстеженні констатований некомпенсований респіраторний ацидоз (РСО2 = 70 мм рт.ст.). Який лікувальний захід необхідно виконати в першу чергу? 1. Краплинне введення 4% розчину гідрокарбонату натрію 2. Дихання чистим киснем 3. Введення кордіаміну 4. Введення 3% розчину трисаміну 5. Переведення на штучну вентиляцію легень
№ 177. Верхньою межею норми калію крові є: 1. 18 ммоль/л 2. 5,3 ммоль/л 3. 28 ммоль/л 4. 2 ммоль/л 5. 0,5 ммоль/
№ 178. Промивання шлунку зондовим методом є обов’язковим: 1. У потерпілих похилого віку 2. При отруєнні корозивними отрутами 3. При супутній серцевій недостатності 4. У хворих з надмірною вагою тіла 5. При супутній дихальній недостатності № 179. До ускладнень, пов’язаних з порушенням техніки катетеризації вени, відноситься: 1. Жирова емболія 2. Тромбоемболія 3. Анафілактичний шок 4. Утворення гематоми 5. Набряк легень
№ 180. Основним патогенетичним механізмом виникнення діабетичного кетоацидозу є: 1. Прогресуюча гіпоглікемія 2. Дефіцит інсуліну з активацією ліполізу 3. Виражений дисбаланс електролітів 4. Дегідратація 5. Гіперволемія
№ 181. При гострому пероральному хімічному отруєнні хворому в комі на місці нещасного випадку рекомендується в першу чергу: 1. Нормалізувати дихання 2. Не починати лікування до ідентифікації токсиканту 3. Ввести внутрішньовенно 40% розчин глюкози 4. Почати проведення форсованого діурезу 5. Промити шлунок беззондовим методом
№ 182. Лікування гострого хімічного отруєння починається: 1. Після ідентифікації токсичної речовини 2. Після кількісного визначення токсиканта в біосередовищах організму 3. Після виявлення джерела отруєння 4. З негайного відновлення життєво-важливих функцій організму 5. Після детального з’ясування анамнестичних даних
№183. Для стадії поліурії характерно: 1. Відносна густина сечі >1010 2. Гіпергідратація 3. Набряк легень 4. Гіпокаліємія 5. Жодне з перерахованого № 184. У разі гіпертонічної дегідратації: 1. Рівень натрію вищий за норму 2. Рівень натрію нижчий за норму 3. Рівень натрію в нормі 4. Осмолярний тиск плазми крові в нормі 5. Всі відповіді вірні
№ 185. Хвора 67 років скаржиться на напади задухи. Рік тому перенесла інфаркт міокарду. Під час нападів займає сидяче положення. З’являється периферичний ціаноз. Пульс - 105 уд/хв.. Розміри серця збільшені вліво на 2 см. Тони серця глухі. У нижніх відділах легень велика кількість вологих хрипів. Кашель з виділенням пінистої мокроти рожевого кольору. Який тип задухи має місце? 1. Напад бронхоспазму 2. Бронхіальна астма 3. Кардіальна астма 4. Неврогенна (істерична) астма 5. Змішана астма
№ 186. При поступленні хворого в свідомості з підозрою на пероральне отруєння невідомою речовиною необхідно: 1. Призначити заспокійливі середники 2. Налагодити інгаляцію кисню 3. Промити шлунок великим об`ємом води 4. Ввести атропін 5. В/в ввести хромосмон
№ 187. Розчини гідроксиетилкрохмалю: 1. Часто є причиною гострої ниркової недостатності 2. Довше утримуються в судинному руслі ніж кристалоїдні 3. Не можна комбінувати з глюкозою 4. Об’єм інфузії не впливає на частоту ускладнень 5. Об’єм інфузії не впливає на коагуляцій ний потенціал крові
№188. Середньостатистичне значення напруги кисню в артеріальній крові у людини віком понад 60 років при диханні повітрям складає: 1. 20-30 мм. рт.ст.; 2. 40-50 мм.рт.ст.; 3. 50-60 мм.рт.ст.; 4. 60-80 мм.рт.ст.; 5. 80-90 мм.рт.ст
№ 189. Хворий 48 років доставлений машиною швидкої допомоги зі скаргами на сильний головний біль, нудоту, блювоту, запаморочення, порушення зору (зниження гостроти, поволока, мигтіння “мушок” перед очима), появу судом, миттєву втрату свідомості. АТ - 200-250/120-150 мм рт.ст. Вказані скарги зростали поступово протягом 48-72 годин. Які з препаратів доцільно призначити? 1. Строфантин 2. Нітропруссид натрію в/в 3. Новокаїнамід в/в 4. Лідокаїн в/в 5. Еуфілін в/в
№ 190. Консервована кров містить адекватну кількість: 1. Фактору V 2. Тромбоцитів 3. Фактору VIII 4. Протромбіну 5. Не зв’язаних іонів Са++ № 191. Ознаками гіперосмолярної некетоацидотичної коми є: 1. Некомпенсований метаболічний ацидоз 2. Гіпергідратація 3. Висока гіперглікемія 4. Азотемія 5. Гіперлактатемія
№ 192. Ушкодження нирок, що призводить до гострої ниркової недостатності, відбувається в стадію: 1. Відновлення діурезу 2. Олігоанурії 3. Шокову 4. Виздоровлення 5. Поліурії
№193. Манiтол можна вiднести до: 1. Осмотичних дiуретикiв 2. Кетонiв 3. Субстратiв для парентерального живлення 4. Плазмозамiнникiв 5. Антибіотиків
№ 194. Головний симптом гіперглікемічної коми: 1. Блювота 2. Анурія 3. Поліурія 4. Гіпотензія 5. Глюкозурія
№ 195. Причиною виникнення печінкової коми є: 1. Набряк головного мозку внаслідок порушення водно-електролітного балансу 2. Високий рівень глюкози внаслідок порушення її утилізації 3. Портальна гіпертензія 4. Підвищення рівня аміаку і псевдонейромедіаторів внаслідок порушення метаболізму деяких амінокислот 5. Підвищення активності трансаміназ № 196. Зазначте формулу розрахунку середнього артеріального тиску: 1. (АТсист + АТдіаст) / 2 2. (АТсист + АТдіаст) / 3 + АТдіаст / 2 3. (АТсист - АТдіаст) / 3 + АТдіаст 4. Пульсовий тиск + АТ сист 5. АТ діаст + АТ сист / 2
№197. Ознаками уремічної коми є: 1. Проноси 2. Аміачний запах з рота 3. Полісерозити 4. Все перераховане 5. Гострі виразки ШКТ
№ 198. Сила кислоти визначається: 1. Ступенем розчинності 2. Константою дисоціації 3. Здатністю віддавати електрони 4. Кислотним залишком 5. Немає вірної відповіді
№ 199. Під час лікування пацієнта з гострою нирковою недостатністю маса його тіла повинна: 1. Залишатись незмінною 2. Все перераховане неправильно 3. Зменшуватись 4. Збільшуватись 5. Цей показник немає значення
№ 200. При передозуванні парацетамолу існує ризик розвитку: 1. Злоякісної гіпертермії 2. Гострої затримки сечі 3. Гострої печінкової недостатності 4. Гострої лівошлуночнкової недостатності 5. Втрати зору
№ 201. У чоловіка 55 років після вживання спиртних напоїв раптово виник інтенсивний біль в епігастрії і правому підребер’ї. Була неодноразова блювота. Ps – 100 уд/хв., ритмічний, АТ – 90/60 мм рт. ст. М'язи живота напружені. Виражений біль у верхній частині живота. Загальний аналіз крові: Нb – 152 г/л, ер. – 4,5 Т/л, лейкоцити – 12 Г/л, ШОЕ – 8 мм/ч. ЕКГ: елевація ST на 4 мм у відведеннях III і АVF. Яка патологія розвинулася у хворого? 1. Харчова інтоксикація 2. Гострий холецистит 3. Гострий панкреатит 4. Перфорація виразки шлунку 5. Гострий інфаркт міокарду
№ 202. Очисна клізма пацієнтам в печінковій комі призначається з метою: 1. Боротьби з інтоксикацією Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1049 | Нарушение авторских прав |