АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

Тести для оцінки вихідного рівня студентів - тести I рівня (a = I).

Тест № 1. Фепранон володіє наступним механізмом дії:

1. Підвищує центр апетиту;

2. Гальмує центр апетиту;

3. Підвищує центр спраги;

4. Гальмує центр спраги;

5. Діє на острівці Лангенгардца;

Тест № 2. При застосуванні Ксенікала виникають наступні побічні дії:

1. Підвищення артеріального тиску;

2. Закрепи;

3. Енурез;

4. Стеарея та часті випорожнення;

5. Ураження ШКТ.

Тест № 3. Протипоказами до призначення Ксенікала є всі, окрім:

1. Синдром хронічної мальабсорбції;

2. Важка артеріальна гіпертензія;

3. Цукровий діабет;

4. Активна форма туберкульозу;

5. Дихальна недостатність;

Тест № 4 Тироксин володіе наступним механізм дії:

1. Понижує обмін речовин;
2. Підвищує обмін речовин;
3. Нормалізує обмін речовин;
4. Не впливає на обмін речовин;

Тест № 5 Основним показом до призначення Ксенікала є:

1. Цукровий діабет;

2. Гострий лімфо- та мієлобластний лейкоз;

3. Системні захворювання сполучної тканини;

4. Ожиріння;

5. Системні васкуліти.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Тести II рівня (a = II).

Тест №1. До етіологічних чинників ожиріння можна віднести всі, окрім:

1. Демографічні (вік, стать, етнічна приналежність);

2. Часті інфекція;

3. Генетичні чинники;

4. Гормональний статус;

1. Соціально-економічні (освіта, професія, сімейний стан);

Тест №2. До провокуючих факторів ожиріння не належить:

1. Психічні порушення;

2. Клімакс;

3. Вакцинація;

4. Переїдання;

5. Вагітність;

Тест №3. В основі патогенезу ожиріння лежить:

1. Порушення обміну жирової тканини;

2. Поява аутоантитіл спрямованих проти цитоплазми адипоцитів та жирних кислот, що входять до складу жирової тканини;

3. Зміни функціїгенів ромс, agrp порушують передачу сигналів до гіпоталамічного центру насичення через меланоцитостимулюючий гормон та нейропептиди;

4. Порушення метаболізму жирової тканини, в першу чергу має місце деполімеризація і зменшення кількості протеогліканів основної речовини та смерть частини адипоцитів;

5. Порушення метаболізму жирних кислоти.

VІ.3. Матеріали контролю для заключного етапу.

Задачі "Крок-2"

1. Хворий С., 38 скаржеться на збільшення ваги тіла(46 кг за 3 роки). Захворювання пов’язує з перенесиним стресом. При огляді: зріст – 176 см, маса тіла – 143 кг,роподіл жирової тканини рівномірний,множинні стрії рожевого кольору. АТ – 180/100 мм рт. ст. Ваш попередній діагноз?

А. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст.

В. Гіпотиріоз

С. Гіпоталямічний синдром,нейроендокринна форма

D. Церебральне ожиріння ІІІ ст.

Е. Хвороба Іценка – Кушинга

Література

Навчальна:

1. Наказ МОЗ України № 676 від 12.10.2006“ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Ендокринологія".

2. А.Н.Окороков. Диагностика болезней внутренних органов. –Москва, Медицинская литература. -2003. -548 с.

3. А.Н.Окороков. Лечение болезней внутренних органов. –Москва, Медицинская литература. -2003. -533 с.

4. Маленький В.П. Терапія в тестах. Навчальний посібник // ВТВП “Книга Вега” ВАТ Віноблдрукарня. – 2002.

Наукова:

Методична:

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (методичний посібник). –К., 2006. -80 с.

2. В.А. Петеркова, О.В. Ремизов. Ожирение в детском возрасте. В кн.: Ожирение/Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 456 С..
3.Довідник ендокринолога (2007). МОЗ, Центр медичної статистики МОЗ України. Київ, 2008. – 105 С.
4. Г.А. Мельниченко, Т.И. Романцова. Ожирение: эпидемиология, классификация, патогенез, клиническая симптоматика и диагностика. В кн.: Ожирение/ Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 456 С.
5. Старкова Н.Т., Малыгина Е.В., Мураховская Е.В. и др. Применение орлистата при гипоталамическом ожирении у лиц молодого возраста// Пробл. эндокринол. 2002; 48(3): 27-30.

6.. Livingstone B. Epidemiology of childhood obesity in Europe // Eur J Pediatr 2000; 159 (Suppl. 1): 14-34.
В.А. Петеркова, О.В. Ремизов. Ожирение в детском возрасте. В кн.:
7. Parsons T.J., Power C., Manor O. Fetal and early life growth and body mass index from birth to early adulthood in 1958 British cohort: Longitudinal study//BMJ 2001; 323(12): 1331-1335.

Методичну розробку підготувала доц. Андрушко І.І.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав