АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Остеохондропатін апофізів тіл хребців (хвороба Шейєрмана-Мау)

Дане захворювання є однією з найбільш поширених остеохондропатій. Іншими її назвами є юнацький кіфоз та хвороба Шморля.

Хворіють переважно хлопчики віком від 5-6 до 18 років, хоча виявляють захворювання частіше в 11-16 років. Етіологія цієї остеохондропатії на даний час невідома.

хоча деякі автори відносять п до спадкових захворювань із домінантним типом успадкування.

Єдиної класифікації цього виду остеохондропатії немає. Е. А. Абальмасова рекомендує виділяти і стадію, початкову, як таку, що виникає в стадії незрілого хребта; II стадію, квітучу, як таку, що проявляється на початку осифікації апофізів тіл хребців та інтенсивного росту хребта; III стадію, завершальну, як таку, що відповідає синостозу апофізів тіл хребців.

В залежності від локалізації ураження розрізняють: 1) грудний, або безбольовий, більш частий тип хвороби Шейєрмана-Мау, при якому вершина кіфозу знаходиться на рівні четвертого-восьмого грудних хребців (для цього типу характерним є домінантний тип успадкування, так як майже завжди при діагностуванні грудного типу остеохондропатії апофізів тіл хребців у дитини, в одного з батьків (частіше в батька) є кіфотична деформація хребта); 2) грудо-поперековий тип — зустрічається рідше, характеризується локалізацією вершини кіфотичної деформації на рівні одинадцятого і дванадцятого грудних та одного- двох прилеглих до них хребців, як правило, завжди супроводжується больовими відчуттями різної інтенсивності. Необхідно зауважити, що для грудо-поперекового типу характерним є виявлення в анамнезі перенесеної травми спини.

Клінічна картина хвороби Шейєрмана-Мау часто буває згладженою. Як правило, першим проявом розвитку хвороби є поява кіфотичної постави, яка поступово прогресує. Розвивається фіксований кіфоз, величина якого не змінюється гіри будь-якій зміні положення тіла. В ділянці вершини кіфозу виявляють дещо виступаючі остисті відростки хребців, які можуть бути болючі при пальпації. У зв'язку з кіфозом грудного чи грудо- поперекового відділу компенсаторно посилюються шийний та поперековий лордози.

Діти починають скаржитися на швидку втому при фізичних навантаженнях. При грудному типові хвороби больові відчуття відсутні або виражені незначно. При гру-до- поперековому типові — діти скаржаться на біль в нижньо-грудному та поперековому відділі хребта, який посилюється при фізичному навантаженні та зменшується і зникає в спокої. Інколи біль може іррадіювати в крижову ділянку та в ноги.

Діагностика хвороби Шейєрмана-Мау базується на характерній клінічній картині, але обов'язково потребує рентгенологічної верифікації. До основних рентгенологічних критеріїв відносять кіфоз величиною не менше 40° на його вершині, клиноподібну деформацію не менше трьох сусідніх хребців з величиною деформації в кожному не менше 5°. наявність множинних гриж Шморля, нерівність замикальних пластинок тощо.

Фізична реабілітація хворих на остеохондропатію апофізів тіл хребців тривала, комплексна і полягає в застосуванні розвантаження та реклінації хребта, лікувальної фізичної культури, масажу, фізіотерапії та санаторно-курортного лікування.

На думку деяких авторів (Е. А. Абальмасова и др.) прояви дизонтогенетичних процесів в період активного росту хребта, зворотній розвиток захворювання при сповільненні чи припиненні росту хребта свідчать про «запрограмований» перебіг, незалежний від впливів зовнішнього середовища, в тому числі і від лікування. Отже, ніякі лікувальні заходи не можуть змінити перебіг остеохондропатії, і тим більше прискорити процес її завершення. Тому стаціонарному лікуванню підлягають тільки діти з ускладненим перебігом хвороби.

Проте все ж таки необхідно засобами фізичної реабілітації впливати на організм дитини з метою зменшення кіфотичної деформації та обмеження рухомості хребта, профілактики розвитку вторинних деформацій та загального його зміцнення.

З метою розвантаження та реклінації хребта в період, поки ще не наступила фіксація кіфозу, використовують жорсткі та напівжорсткі корсети різних конструкцій, спеціальні реклінатори, тобто пристосування, які зменшують кіфотичну деформацію хребта. Так як постійне носіння корсетів та реклінаторів неблагоприємно впливає на стан мускулатури спини, їх рекомендовано знімати на період проведення занять лікувальною фізкультурою.

ЛФК використовують в усі стадії захворювання. Основними її завданнями є:

1) створення потужного м'язового корсету для зменшення величини кіфотичної деформації хребта та профілактики його вторинних деформацій;

2) підвищення загального тонусу організму та ного зміцнення;

3) профілактика розвитку атрофій м'язів, особливо прямих м'язів спини;

4) покращення обмінних і трофічних процесів у м'язах.

При невеликій величині кіфотичної деформації та відсутності больового синдрому діти перебувають на амбулаторному лікуванні. Дітям із вираженим больовим синдромом чи значною деформацією хребта призначають стаціонарне лікування, ліжковий режим. Під час лікарняного етапу реабілітації заняття з лікувальної фізкультури проводять щоденно, двічі на день, по 25-30 хвилин. Застосовують загальнорозвивальні вправи для всіх груп м'язів, статичні та динамічні дихальні вправи, вправи на координацію, спеціальні вправи для створення потужного м'язового корсету у вихідному положенні лежачи на спині, на животі та на боці. Всі ці вправи необхідно виконувати гак, щоб хребет перебував у випрямленому положенні і кіфотична деформація не збільшувалася. При проведенні спеціальних вправ необхідно акцентувати увагу на укріпленні розгиначів спини. По мірі укріплення м'язового корсету і появи рентгенологічних ознак відновлення дітей готують до переходу у вертикальне положення. Для цього розширюють руховий режим, вводять вправи в положенні стоячи в упорі на колінах, збільшують тривалість занять, кількість вправ в одному занятті та кількість повторів кожної вправи. Доцільно застосовувати вправи на похилій площині, вправи, з обтяженням та опором, на координацію та рівновагу.

Зразок комплексу вправ в перший (.лікарняний) період реабілітації, ліжковий режим

1. В. п. — лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Почергове піднімання вгору прямих рук. Дихання вільне.

2. В. п. — те ж. Згинання і розгинання ніг з ковзанням п'ятками по постелі.

3. В. п. — лежачи на спині з упором ліктями зігнутих рук і стопами зігнутих у колінах ніг. Підведення грудей і таза при збереженні прямого положення грудного відділу хребта.

4. В. п. — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підняти прямі ноги до кута 45°, розвести їх у сторони, схрестити, повторити вказані рухи ніг по команді інструктора, не затримуючи дихання З'єднати ноги і повільно їхній опустити.

5. Дихальна вправа.

6. В. п. — лежачи на спині. Підняти прямі ноги і злегка розвести їх у сторони. Кругові рухи ногами зсередини назовні 3-4 рази. Дихання не затримувати. Повернутися у вихідне положення. Те ж, але з круговими рухами ззовні всередину.

7. Поворот «колодою» на живіт, кисті рук під підборіддям

8. В. п. — лежачи на животі. Підняти голову і плечі — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

9. В. п. — те ж. Відведення прямої правої ноги назад, в сторону, лівої ноги назад, в сторону, з'єднати ноги, повільно опустити.

10. В. п. —лежачи на животі, руки уздовж тулуба. Повернутися «колодою» на спину.

11. В. п. — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Згинання і розгинання ніг у висячому положенні — «велосипед».

12. Дихальна вправа.

13. В. п. — лежачи на животі, руки вгору з м'ячем. Підняти плечі і голову, утримуючи в піднятих руках м'яч. Протриматися в цьому положенні кілька секунд (по команді інструктора). Повернутися у вихідне положення.

14. В. п. — те ж. Утримуючи в піднятих руках м'яч — відведення назад прямих ніг по черзі. Дихання не затримувати.

15. Поворот «колодою» на спину. Кисті рук до плечей. Кругові рухи руками.

16. В. п. — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Відведення прямої ноги убік, не відриваючи п'ятки від постелі. Повернутися у вихідне положення. Те ж іншою ногою.

17. В. п. — те ж. Зігнути руки в ліктях з опорою на лікті, ноги в колінах з опорою на стопи. Виконати послідовне розслаблення правої і лівої рук, опустивши передпліччя і кисті.

потім правої і лівої ніг з ковзанням розслабленої стопи по постелі вниз. Перевірити повноту розслаблення.

18. Дихальна вправа.

Наприкінці першого періоду реабілітації хворого необхідно готувати до розширення рухового режиму, вводячи нові вихідні положення, збільшуючи кількість вправ, їх повторів та інтенсивність виконання.

Зразок комплексу вправ наприкінці першого (.лікарняного) періоду реабілітації,

ліжковий режим

1. В. п. — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Почергове піднімання прямих рук вгору.

2. В. п. — те ж. Прогинання спини в грудному відділі з опорою на лікті.

3. В. п. — те ж. Потягування — руки вгору з прогинанням грудного відділу хребта — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

4. В. п. — те ж. Зігнути ноги в колінах — ходьба в положенні лежачи на спині.

5. В. п. — те ж. Зігнути руки в ліктях, ноги в колінах. Підняти й утримати кілька секунд у прямому положенні спину, таз, стегна, спираючись на лікті і стопи.

6. В. п. — лежачи на спині. Схрещувальні рухи прямих ніг, піднятих під кутом 35-45°.

7. Поворот на живіт.

8. В. п. — лежачи на животі, кисті рук під підборіддям. Почергове відведення назад прямих ніг.

9. В. п. — те ж. Підведення голови і плечей з утриманням у такому положенні по команді інструктора.

10.В. п. — стоячи в упорі на колінах з опорою на кисті і коліна. Згинаючи руки в ліктях, опуститися на передпліччя з одночасним відведенням назад прямої правої (лівої) ноги і прогинаючись в грудному відділі. Повернутися у вихідне положення.

11. В. п. — стоячи в упорі на колінах. Пересування по постелі вправо і вліво при­ставними кроками.

12.В. п. — те ж. Пересування приставними кроками вправо і вліво, кисті рук не переміщаються.

13.В. п. — лежачи на правому боці, права рука вгору, ліва зігнута в лікті, долонею в упорі спереду. Підведення прямої лівої, потім правої ноги. Утримання їх у такому положенні кілька секунд. Повернення у вихідне положення. Те ж на лівому боці.

14.В. п. — стоячи на колінах, тримаючись руками за спинку ліжка. Ходьба на колінах вправо до краю постелі, опустити на підлогу праву ногу. Повернутися у вихідне положення. Ходьба вліво до краю постелі. Опустити на підлогу ліву ногу. Повернутися у вихідне положення.

15. В. п. — стоячи на колінах — вправа «пружинка». Напружене відхилення тулуба назад і вперед, утримуючи тулуб і стегна на одній прямій лінії.

16. Те ж з гантелями 0,3-0,5 кг у руках.

17. В. п. — стоячи в постелі. Бічні нахили тулуба.

18. В. п. — стоячи, руки на поясі. Лікті відвести назад, лопатки з'єднати. Прогнутися, піднятися на носки — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

19. В. п. — стоячи, тримаючи в опущених униз руках гімнастичну палицю. Підняти палицю вгору, прогнутися, відставляючи назад праву ногу — вдих. Повернутися у вихідне положення. Те ж, відставляючи назад ліву ногу.

20. Ходьба на місці.

21. В. п. — лежачи на спині. Кругові рухи руками. Дихання довільне.

22. В. п. — те ж. Кругові рухи стоп.

23. Дихальні вправи.

В другий, післялікарняний період реабілітації, хворим призначають заняття ліку-

вальною фізкультурою в домашніх умовах та умовах поліклініки. Доцільно лікування продовжувати в санаторно-курортних умовах. Завдання ЛФК на даному етапі:

1) продовження укріплення м'язового корсету;

2) відновлення правильної постави та ходи;

3) загальне зміцнення організму з метою відновлення фізичної працездатності та адаптації до сфери існування;

4) утримання хребта в положенні досягнутої корекції та профілактика вторинних деформацій.

Вихідні положення лежачи, стоячи і в ходьбі. Як і раніше виключаються всі рухи, пов'язані зі згинанням тулуба вперед. Застосовують вправи для всіх м'язових груп, зокрема м'язів-розгиначів спини, клубово-поперекових м'язів, вправи для м'язів грудної клітки, бічних м'язів тулуба і м'язів черевного преса, загальнорозвивальні вправи, статичні та динамічні дихальні вправи, спеціальні коригуючі вправи для м'язів спини з метою корекції деформації та утримання хребта в коригованому положенні, вправи з опором та обтяженням, спортивні прикладні вправи, вправи на рівновагу та координацію, елементи рухливих ігор, лікувальне плавання, елементи механотерапії. Не можна використовувати вправи, пов'язані із згинанням хребта в сагітальній площині, стрибки, ривки, підняття вантажів, так як це може сприяти збільшенню деформації. Заняття проводять щоденно, двічі на день, тривалість кожного заняття 40-45 хвилин, інтенсивність вище середньої.

Зразок комплексу вправ другого (післячікарняного) періоду реабілітації

1. Шикування і перевірка постави.

2. В. п. — стоячи, ноги на ширині плечей. Підняти руки вгору, потягнутися, під­німаючись на носочки і прогинаючись в грудному відділі — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

3. В. п. -— стоячи, руки на поясі. Бічні нахили тулуба.

4. В. п. — стоячи. Ходьба на місці з високим підніманням колін, зберігаючи правильну поставу.

5. В. п. — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підняти прямі ноги до кута 45°, розвести їх в сторони, з'єднати, повільно опустити.

6. В. п. — лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях в упорі, стегна — в одну пряму лінію з опорою на голову, лікті і стопи. Затриматися в цьому положенні 4-5 с. Повільно повернутися у вихідне положення.

7. В. п. — лежачи на спині. Почергове згинання і розгинання ніг у кульшових, колінних і гомілковостопних суглобах у висячому положенні — «велосипед».

8. Поворот зі спини на живіт «колодою» або при групових заняттях перекат «ко­лодою».

9. В. п. — лежачи на животі, руки в сторони. Одночасне підведення голови, грудей, відведених рук і прямих ніг — «ластівка». Затриматися в цьому положенні на 5-6 с. Повернення у в. п.

10. В. п. — стоячи в упорі на колінах з опорою на кисті. Згинаючи руки в ліктях, опуститися на передпліччя з одночасним відведенням назад прямої правої (лівої) ноги.

11. В. п. — те ж. Підняти вгору праву руку, відвести назад пряму ліву ногу. Утриматися в досягнутому положенні на рахунок 5-6-7. Повернутися у вихідне по­ложення. Ге ж з іншої руки.

12. В. п. — стоячи на колінах. Пружинисті нахили тулуба вперед-назад.

13. В. п. — стоячи. Ходьба на місці з високим підніманням колін.

14. В. п. — стоячи, руки на поясі. Прогнутися, відводячи лікті назад до з'єднання лопаток, — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

15. В. п. — стоячи. Присісти з розведенням колін у сторони — руки вперед, спина пряма — вдих. Повернутися у вихідне положення — видих.

5) В. п. — стоячи. Підняти руки вгору, прогнутися, відвести назад праву ногу. Те ж з лівою ногою.

6) В. п. — стоячи, ноги ширше плечей. Руки через сторони вгору, прогнутися — вдих, повернутися у вихідне положення — видих.

7) В. п. — лицем до гімнастичної стінки, хват зверху гімнастичної рейки на рівні плечей. Повільно згинаючи руки і розводячи лікті в сторони, нахил тіла вперед до зіткнення грудьми з гімнастичною стінкою — видих. Випрямляючи руки, повернутися у вихідне положення — вдих.

8) Та ж вправа, але з відведенням назад поперемінно прямої лівої та правої ноги.

9) В. п. — стоячи біля гімнастичної стінки, руки хватом зверху на рейці на рівні грудей. Лазіння по гімнастичній стінці приставним кроком.

10) В. п. — вис стоячи на гімнастичній стінці, лицем до неї. Перехід у простий вис і назад.

11) В. п. — вис на гімнастичній стінці. Розвести і звести ноги.

12) В. п. — вис спиною до гімнастичної стінки. Згинання і розгинання колін.

13) В. п. — стоячи, кисті до плечей. Кругові рухи рук.

14) В. п. — стоячи. Вправи з гантелями по 0,5 кг. Відведення рук у сторони, вгору, в сторони, назад.

15) В. п. — те ж. Руки з гантелями через сторони вгору, пригнутися — вдих. По­вернутися у вихідне положення — видих.

16) В. п. — стоячи, руки на поясі. Прогнутися назад, відводячи лікті назад до зближення лопаток. Повернутися у вихідне положення.

17) В. п. — те ж. Нахили тулуба вперед зі збереженням прогнутого положення.

18) Ходьба по залі звичайним кроком, на носочках, на п'ятках, у напівприсяді.

19) Гра з м'ячем. Перекидання м'яча партнерові через голову з відведенням правої і лівої руки, від грудей. Кидання м'яча від грудей у баскетбольний кошик і т.д. Під час гри стежити за збереженням прямого положення грудного відділу хребта.

20) Ходьба з поступовим уповільненням.

21) В. п. — стоячи. Перевірити поставу.

У зв'язку із посиленням кіфозування хребта при сидінні, сидіти без корсета чи реклінатора дітям дозволяють через 9-12 місяців після виписки з лікарні.

Крім лікувальної фізкультури доцільно використовувати масаж спини, який виконують по тонізуючій методиці. В тих рідких випадках, коли хвороба супроводжується вираженим больовим синдромом, масаж доцільно застосовувати по седативній методиці. Процедури виконують щоденно, 10-12 сеансів на курс, перерва між курсами 1-1,5 місяця.

Із засобів фізіотерапії в процесі фізичної реабілітації даної патології доцільно за­стосовувати процедури, які викликають глибоке прогрівання тканин (озокерите-парафінові аплікації, індуктотермію, лазеротерапію), стимулюють синтез вітаміну Д (ультрафіолетове опромінення), стимулюють репаративні процеси в хребті (електрофорез хлориду кальцію, вітамінів групи В, солей фосфорної кислоти), зміцнюють м'язовий корсет (ДДТ, електростимуляція м'язів) тошо. Призначають по 10-20 процедур, 3—4 курси на рік.

Важливе значення в процесі реабілітації хворих дітей має дотримання ортопедичного режиму. Дітям, які мають відчуття втоми чи болю в спині, підготовку домашніх уроків на протязі години необхідно проводити в положенні лежачи на животі, а потім після лікувальної гімнастики — сидячи. Спати необхідно на жорсткій постелі, в положенні на спині — без подушки або з невеликим валиком під шиєю.

Санаторно-курортне лікування проводять в санаторіях ортопедичного профілю.

Дітей шкільного віку необхідно звільняти від занять фізвиховання або призначати заняття в спецмедгрупах. Потрібно проводити профорієнтаційну роботу, пояснюючи дітям та їх батькам, що у зв'язку із зниженням фізичної працездатності обрана професія не повинна бути пов'язана із тривалим перебуванням у вимушеному положенні, з важкими фізичними навантаженнями тощо.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 338 | Нарушение авторских прав