АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Остеохондропатія тіла хребця (хвороба Кальве, плоский хребець)

Основною причиною розвитку хвороби вважають асептичний некроз тіла хребця, хоча деякі автори причиною плоского хребця вважають еозинофільну гранульому.

Хворіють переважно хлопчики віком від 2 до 14 років. Переважна локалізація процесу — грудний, рідше — поперековий, ще рідше — шийний відділ хребта.

Початок захворювання поступовий. Дитина починає скаржитися спочатку на відчуття втоми в спині, поступово з'являються болі, які посилюються при фізичному навантаженні, тривалому стоянні та ходьбі. Загальний стан дитини не змінений, температура тіла не підвищена. При огляді виявляють виступання остистого відростка хребця, який різко

болючий при пальпації. Інколи виявляють дефекти постави та викривлення хребта. Рухи в хребті різко обмежені, хребет ригідний.

Діагноз верифікується рентгенологічно. На рентгенограмм і визначається ураженим завжди тільки один хребець, який рівномірно сплощений, з нерівними контурами, виступає допереду за лінію переднього краю хребта, прилеглі міжхребцеві диски розширені.

Лікування при хворобі Кальве тривале, інколи від 2 до 4 років, завжди проводиться в стаціонарі або умовах спеціалізованого санаторію. В комплекс фізичної реабілітації включають розвантаження хребта, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію, ортопедичне корсетування.

На початку лікування призначають суворий ліжковий режим в гіпсовому ліжечку в положенні на спині, при ураженні шийного відділу хребта — витяг в спеціальному корсеті з головотримачем.

Лікувальна фізкультура призначається одразу з початку лікування з метою загального зміцнення організму та стимуляції захисних сил, зміцнення м'язового корсету, формування компенсації функцій хребта. Вихідне положення — лежачи на спині, згодом, за дозволом лікаря — на животі. Використовують дихальні вправи, загальнорозвивальні вправи для кінцівок, ізометричне напруження м'язів, вправи для розвитку силової та загальної витривалості м'язів спини та черевного пресу. Заборонені рухи в напрямку згинання тулуба в сагітальній площині. По мірі появи рентгенологічних ознак відновлення руховий режим розширюють — вводять вихідне положення спочатку в упорі стоячи на колінах, згодом, за дозволом лікаря — навколішки та стоячи. Кількість вправ збільшують, не допускаючи згинання тулуба вперед, так як це сприяє здавленню тіла хребця з розвитком його клиноподібної деформації. В період ліжкового режиму навчання дітей проводять в положенні лежачи. При відміні ліжкового режиму навчання продовжують в положенні лежачи, поступово вводячи шкільні заняття в положенні стоячи за спеціальними партами, але виконання домашніх завдань необхідно виконувати в положенні лежачи на животі. Сидіти дозволяють тільки за дозволом лікаря гіри повній відсутності больових відчуттів в спині при перебуванні у вертикальному положенні протягом 1,5-2 годин та при наявності чітких ознак відновлення структури хребця на рентгенограмах.

В ліжковий період призначають масаж кінцівок по класичній методиці та масаж спини, за винятком ділянки ураження. З фізіотерапевтичних процедур у І період застосовують загальне УФО, світлові та повітряні ванни, поздовжній електрофорез новокаїну, хлориду кальцію, лазеротерапію. У II період вводять озокерито-парафінові аплікації, ванни, електростимуляцію м'язів спини тощо.

В II, післялікарняний період реабілітацію проводять в умовах спеціалізованого санаторію, де продовжують комплекс фізичної реабілітації, розпочатий в стаціонарі.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 354 | Нарушение авторских прав