АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вікові особливості головного мозку

У немовляти головний мозок відносно великий, маса його в середньому 390 г (340 - 430 г) у хлопчиків й 355 г (330 - 370 г) у дівчинок, що становить 12 -13 % маси тіла (у дорослих - розмірно 2,5 %). Маса мозку стосовно маси тіла в новородженого визначається відношенням 1:8 (у дорослого це відношення - 1:40). До кінця першого року життя маса мозку подвоюється, а до 3-4 років потроюється. Надалі (після 7 років) маса головного мозку зростає повільно й до 20 -29 років досягає максимального значення (1 355 г - у чоловіків й 1 220 г - у жінок). У наступні вікові періоди, аж до 60 років у чоловіків й 55 років у жінок, маса мозку істотно не змінюється, а після 55 - 60 років відзначається деяке зменшення її. У немовляти краще розвинені онтогенетично більш старі відділи мозку. Маса стовбура мозку дорівнює 10,0 - 10,5 г, що становить приблизно 2,7 % маси тіла (у дорослого близько 2 %), а мозочка - 20 г (5,4% маси тіла). До 5 місяців життя маса мозочка збільшується в 3 рази, до 9 місяців - в 4 рази (дитина вміє стояти, починає ходити). Найбільш інтенсивно розвиваються півкулі мозочка. Проміжний мозок у немовляти розкручений також відносно добре. Лобова частка великого мозку сильно опукла й відносно невелика. Скронева частка висока. Островська частка (острівець) розташована глибоко. До 4 років життя головний мозок дитини росте рівномірно у висоту, довжину й ширину, надалі переважає ріст мозку у висоту. Найбільше швидко ростуть лобова й тім'яна частки. На поверхні півкуль великого мозку в немовляти вже є борозни й звивини. Основні борозни (центральна, латеральна й ін.) виражені добре, а галузі основних борозен і дрібні звивини позначені слабко. Надалі, у міру збільшення віку дитини, борозни стають глибше, звинини між ними більш рельєфні. Мієлінізація нервових волокон в онтогенетично більш старих відділах (стовбур мозку) починається й закінчується раніше, ніж у більш нових відділах. У корі великого мозку раніше мієлінізуються нервові волокна, що проводять різні види чутливості (загальної), а також здійснюючі зв'язки з підкірковими ядрами. Мієлінізація аферентних волокон починається приблизно в 2 місяці й закінчується до 4 -5 років, а еферентних волокон - трохи пізніше, у період від 4 -5 місяців до 7 -8 років. Взаємини борозен і звивин з костями й швами криши черепа в немовлят трохи інші, чим у дорослого. Центральна борозна розташована на рівні тім'яної кістки. Нижнєлатеральна частина цієї борозни перебуває на 1,0 - 1,5 см краніально лускатого шва. Тім'яно-потилична борозна лежить на 12 мм попереду від ламбдовидного шва. Співвідношення борозен, звивин мозку й швів, характерні для дорослої людини, установлюються в дітей 6 - 8 років. Мозолисте тіло в немовляти тонке, коротке. Воно зростає одночасно з розвитком і збільшенням півкуль великого мозку, переважно в краніальному й каудальному напрямках, розташовуючись над порожниною проміжного мозку (над ІІІ шлуночком). З розвитком півкуль великого мозку збільшується товщина стовбура мозолистого тіла (до 1 см у дорослої людини) і валика мозолистого тіла (до 2 см), що обумовлено збільшенням кількості комісуральних нервових волокон.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1093 | Нарушение авторских прав