АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: ЗАМІННИКИ КРОВІ

Прочитайте:
  1. Антигени та антитіла груп крові системи АВО
  2. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.
  3. Білковий склад плазми крові.
  4. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
  5. будова формених елементів крові
  6. Визначення груп крові в системі АВ0 за стандартними сироватками
  7. Визначення групи крові за цоліклонами.
  8. Визначення групи крові у системі АВО
  9. Визначення плазміногену в еуглобуліновій фракції плазми крові
  10. Визначення фібринолітичноі активності еуглобулінової фракції плазми крові (за С. Невіровською)

При втратах крові знижується кров'яний тиск, порушується осмотичне напруження, зменшується забезпеченість тканин поживними речовинами і киснем. Втрата великої кількості крові призводить до шоку і загибелі тварин. Для запобігання розвитку шокового стану і часткової компенсації функцій крові застосовують замінники крові, але замінити втрачену кров вони не можуть оскільки не містять форменних елементів крові. Замінники крові бувають білкові, колоїдні та сольові.

Білкові замінники крові — це продукти гідролітичного розщеплення білків до амінокислот (гідролізати). Вони менш токсичні, ніж білки, і рідко викликають анафілаксію. Препарати не мають антигенних властивостей і їх можна застосовувати тваринам усіх видів незалежно від групи крові як одноразово, так і повторно. Вони найкраще замінюють функцію крові, тому їх називають кровозамінниками.До цыэъ групи відноситься амінопептид,

Введені внутрішньовенне гідролізати підвищують артеріальний тиск, збільшують об'єм плазми, прискорюють кровообіг, збільшують хвилинний об'єм серця. Вони легко засвоюються тканинами, тому їх використовують як пластичний матеріал для синтезу білків, це цінні продукти для парентерального живлення. Зв'язуючи токсини й активізуючи захисну функцію організму, вони проявляють детоксикаційну дію. До цієї групи відносяться: лактопротеїн

Амінопептид — Aminopeptidum. Розчин низькомолекулярних пептидів і незамінних амінокислот. Одержують з крові великої рогатої худоби.

Властивості: прозора рідина солом'яно-жовтого кольору, без осаду, із специфічним запахом. Це продукт ферментативного гідролізу білків крові великої рогатої худоби.

Форма випуску: флакони по 250, 300 і 500 мл.

Дія: неспецифічна стимулююча – відновлює білкову недостатність при захворюваннях, що супроводжуються гіпопротеїнемією, активізує еритропоез, нейтралізує дію токсинів.

Показання, способи і дози застосуванн я: як білковий замінник крові, щоб забезпечити організм амінокислотами та мінеральними речовинами при захворюваннях, що супроводжуються гіпопротеїнемією. Він є джерелом парентерального живлення при вис­наженні. Його застосовують для лікування диспепсій і в'ялогранулюючих ран, виразок, опіків, бронхопневмоній. Дози підшкірне, внутрішньом'язово або внутрішньовенне: коням, коровам – 500–2000 мл; вівцям, телятам – 50–250; ягнятам, поросятам – 10–20 мл.

Гідролізин Л-103 — Hydrolysinum L-103. Продукт кислотного гідролізу білків крові великої рогатої худоби.

Властивості: прозора однорідна рідина темно-коричневого кольору із специфічним запахом.

Гідролізин Л-103 містить всі незамінні амінокислоти, мінеральні речовини і 2 % глюкози. Це замінник крові і повноцінний продукт для парентерального білкового живлення. Форма випуску: флакони по 450 мл.

Дія: стимулює захисні властивості організму, посилює гемопоез, активізує обмінні процеси.

Показання, способи і дози застосування: гідро-лізин Л-103 застосовують для лікування в'ялогранулюючих ран, виразок, опіків, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (дис­пепсій і ентероколітів), інтоксикаціях, виснаженим тваринам. Суягним вівцям застосовують для лікування аліментарної кетонурії. Дози підшкірне або внутрішньом'язово з профілактичною метою: 1 мл/кг маси тварини. Телятам вводять з другого дня після народження протягом чотирьох днів, поросятам – з перших днів життя протягом п'яти днів, поросятам після відлучення – 3–4 дні. З лікувальною метою препарат вводять у дозах: телятам, поросятам 1,5–2 мл/кг три рази на день до одужання. При аліментарній кетонурії кітним вівцям вводять 1–2 мл/кг один раз на день з одноденним інтервалом до одужання.

Гідролізин ферментативний – Hydrolysinum fermentativum.

Властивості: прозора однорідна рідина темно-коричневого кольору, нейтральної або слаболужної реакції.

Гідролізин одержують шляхом гідролізу білків формених елементів крові великої рогатої худоби, на які діють панкреатином. Препарат містить вільні амінокислоти, пептиди, мінеральні речовини. До нього додають глюкозу.

Форма випуску: флакони по 250, 300 і 500 мл.

Дія: стимулює біосинтез нуклеїнових кислот, утворення білків, активізує гемопоез, проявляє детоксикаційну дію, є джерелом парентерального живлення.

Показання, способи і дози застосування: з лікувальною і профілактичною метою при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят, для лікування аліментарної кетонурії кітних овець. Для підвищення загальної резистенції організму телятам дають у перші дні життя, поросятам – перед відлученням.

Дози підшкірне, внутрішньом'язово з лікувальною метою: телятам, поросятам – 1,5 мл/кг два рази на день до одужання; вівцям при аліментарній кетонурії – 1–2 мл/кг один раз на день з інтервалом 24 год до одужання. З профілактичною метою телятам і поросятам вводять 1 мл/кг один раз на день протягом 3–5 днів.

 

Колоїдні замінники крові — це полімери глюкози в ізотонічному розчині натрію хлориду з додаванням колоїдних речовин. Завдяки великій молекулярній масі колоїдні замінники крові після введення у вену не проникають через судинну стінку і тривалий час циркулюють у судинному руслі. Протягом доби виводиться 60% препарату від введеної кількості. Колоїдні замінники крові збільшують об'єм циркулюючої крові, підвищують її осмотичний тиск, затримують рідину і запобігають розвитку набряків. Підвищують хвилинний об'єм серця, що поліпшує забезпеченість тканин киснем і поживними речовинами.

Застосовують колоїдні замінники крові при зниженні кров'яного тиску для запобігання розвитку шоку, на початкових стадіях розвитку набряків, при гострих втратах крові під час операції.

Поліглюкін — Polyglucinum. Властивості: прозора безбарвна рідина, іноді світло-жовто-го кольору, без запаху, солонувата на смак. Це 6%-ний колоїдний розчин високомолекулярного полімеру глюкози в ізотонічному розчині натрію хлориду.

Форма випуску: флакони або ампули по 250 і 500 мл.

Дія: при внутрішньому введенні підвищує артеріальний і осмотичний тиск крові, утримує в ній воду, прискорює циркуляцію крові, збільшує хвилинний об'єм серця, проявляє детоксикаційні властивості.

Показання, способи і дози застосування: як протишоковий засіб при гострих втратах крові, травматичному та післяопераційному шоці, при зниженому артеріальному тиску, для запобігання розвитку набряків, лікування опіків, виразок, як детоксикаційний засіб при диспепсіях.

Дози внутрішньовенне 15–25 мл/кг маси тварини.

Протипоказання: захворювання печінки, нирок, тромбоемболії, декомпенсовані пороки серця.

Гемовініл — Haemovinilum. Властивості: прозора однорідна рідина з жовтуватим відтінком. Це 3,5%-ний розчин високомолекулярного полівінілпіролідону.

Форма випускі: ампули по 250 і 500 мл.

Дія: використовують як синтетичний небілковий плазмозамінник. При введенні у вену збільшує об'єм плазми, підвищує артеріальний і осмотичний тиск, прискорює кровообіг, збільшує хвилинний об'єм серця. Тривалий час затримується у кров'яному руслі і поступово кумулює у внутрішніх органах.

Показання, способи і дози застосування: як замінник плазми крові при травматичному та операційному шоці, для лікування опіків, виразок, при закупорці кишечника, диспепсіях. Дози внутрішньовенне: великим тваринам – 1000–3000, дрібним – 150 – 200 мл.

 

Сольові замінники крові менш цінні, як білкові та колоїдні. Вони являють собою ізотонічні розчини електролітів та глюкози. Сольові розчини легко проникають судинне русло при будь-яких шляхах введення в організм, як і в інтерстиціальний простір і всередину клітин. Швидко виводяться нирками. Слід пам’ятати, якщо введена велика кількість препарату, виникають набряки: До них відносяться: ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, розчин Рінгера-Локка та розчини, які містять різні електроліти у збалансованій кількості – диполь, трисоль, ацесоль ін..

Застосовують сольові замінники крові для екстреної допомоги при втраті значної кількості крові для запобігання розвитку шоку, при дегідратації тканин з метою компенсації втрат води та електролітів, як діуретичні засоби сприяючи виведенню токсинів, покращують капілярний кровообіг, перешкоджають згортанню крові.

Протипоказані при недостатності кровообігу, нирок, тромбоцитопенії.

Розчин Рінгера-Локка ( Solutionis Ringer-locke). Склад 100 мл: натрію хлорид – 0,9г; натрію гідрокарбонату – 0,02г; кальцію хлориду – 0,02г; калію хлориду – 0,02 г та глюкози 0,1г.

Застосовують як дезінтоксикаційний та регідратуючий засіб.

Глюкоза – Glucosum. Властивості: білий кристалічний порошок або дрібні безбарвні кристали, без запаху, солодкі на смак. Розчиняється в 1,5 частини води і 30 – спирту. Розчини нейтральної реакції, термостабільні.

Форма випуску: порошок, 5%-ний розчин у флаконах по 400 мл, 25%-ний розчин в ампулах по 20 мл, 40%-ний розчин в ампулах по 10 і 20 мл і флаконах по 200 мл.

Дія: при застосуванні всередину глюкоза повільно всмоктується у шлунку, не більше ЗО % від введеної кількості. В кишечнику всмоктування відбувається швидше й тим інтенсивніше, чим ак­тивніше секреторна діяльність. Після резорбції глюкоза змінює осмотично-динамічну рівновагу між плазмою крові та тканинною рідиною і безпосередньо впливає на перебіг біохімічних процесів в тканинах. Вона забезпечує енергетичні процеси, пов'язані з гліколізом, і тим самим активізує функцію внутрішніх органів.

Глюкоза є джерелом легкозасвоюваної енергії при посиленій функціональній діяльності мозку і поліпшує вегетативну інервацію. Разом з галактозою і манозою використовується для синтезу аце­тилхоліну. Вона активізує скоротливу функцію міокарда, особливо при перевтомі, поліпшує коронарний кровообіг, підвищує роботоздатність серцевого м'яза при надмірних навантаженнях внаслідок інфекційних захворювань і інтоксикацій. Глюкоза підсилює скоротливість матки при родах і в післяродовий період, при метритах проявляє протизапальну дію. Вона також є стимулятором м'язової роботи. Утворення енергії при скороченні поперечносмугастих м'язів пов'язане з розщепленням креатинфосфорної кислоти і використанням легкозасвоюваних вуглеводів, яким є глюкоза. Це цінний протитоксичний засіб при отруєнні сполуками миш'яку, стрихніну, нітритами, морфіном, совкаїном. Підвищуючи детоксикаційну функцію печінки і безпосередньо нейтралізуючи токсини та отрути, глюкоза проявляє антитоксичну дію, а, посилюючи діурез, сприяє виведенню з організму продуктів метаболізму.

Моторну й секреторну функції шлунка та кишечника глюкоза зменшує, але ферментативна активність травних соків посилюється, в результаті чого поліпшується засвоєння поживних речовин.

Показання, способи і дози застосування: при розладах функції центральної нервової системи (пригнічення і збудження), порушенні вегетативної інервації, при різних формах серцевої недостатності, захворюваннях печінки, слабкій скоротливості матки, родильному парезі, інтоксикаціях. Глюкоза пролонгує дію адреналіну, пеніциліну, наркотиків та інших лікарських речовин. Дози внутрішньовенне коням – 30–120 г; коровам – 30–150; вівцям – 6–30; собакам – 2–8 г.

Гемодез – Haemodesum. Прозора однорідна рідина жовтого кольору, без запаху, гірко-солоного смаку.

Властивості: водно-сольовий розчин, що містить 6 % низькомолекулярного полівінілпіролідону, іони натрію, калію, кальцію, магнію і хлору.

Форма випуску: флакони по 400 і 500 мл.

Дія: електроліти активізують окислювально-відновні процеси, нормалізують мінеральний обмін, знижують ацидоз крові. Полівінілпіролідон зв'язує у крові ендогенні та екзогенні токсини, виводить їх з організму, підвищує осмотичний тиск крові, посилює діурез.

Показання, способи і дози застосування: телятам при шлунково-кишкових захворюваннях, які супроводжуються діареєю та інтоксикацією, дегідратацією і порушенням електролітної рівноваги. Препарат вводять парентеральне два рази на день з інтервалом 12 год до одужання. З профілактичною метою гемодез додають до молозива. Випоюють два рази на день з першого дня після народження протягом 2–3 днів.

Дози лікувальні внутрішньовенне, внутрішньочеревне або підшкірної 3–5 мл/кг; профілактичні всередину 100–150 мл.

Калінат – Kalinatum. Властивості: однорідний порошок білого кольору, без запаху, солодко-солоний на смак, добре розчиняється у воді.

Форма випуску: пакети по 25 і 100 г.

Дія: комплексний препарат, що містить калію хлорид, натрію хлорид і глюкозу. Нормалізує водно-електролітну рівновагу, регулює осмотичний тиск крові, компенсує втрачені іони натрію, калію, хлору, збільшує енергетичні ресурси, зменшує токсичні явища, поліпшує функцію серцево-судинної і нервової систем.

Показання, способи і дози застосування: новонародженим телятам при шлунково-кишкових захворюваннях, що супроводжуються діареєю і дегідратацією для компенсації втрачених електролітів і води. Використовують у вигляді 2,5%-ного розчину, який випоюють з молоком у кількості 0,5–1 л. При тяжкому перебігу захворювання і значному зневодненні розчин сте­рилізують і вводять парентеральне 3–4 рази з інтервалом 2–4 год.

Дози внутрішньовенне, або внутрішньоочеревинно 5–10 мл/кг.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1387 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)