АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Hyperaemia arterialis

Артеріальна гіперемія (hyper – багато, haima – кров) – це підвищене наповнення органу чи тканини кров’ю внаслідок посиленого її притоку по артеріям при нормальному відтоку по венам.

Вона може бути загальною і місцевою. Загальна артеріальна гіперемія може бути представленою збільшенням загального об’єму циркулюючої крові (плетора, гіперволемія) або збільшенням кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові при незміненому загальному її об’ємі (еритремія, еритроцитоз, поліцитемія). У таких випадках при житті спостерігають червоне фарбування шкірних покривів і слизових оболонок та підвищення артеріального тиску.

Частіше артеріальне повнокров'я носить місцевий характер і виникає на обмеженій території. Розрізняють артеріальну гіперемію фізіологічну та патологічну.

Фізіологічна артеріальна гіперемія може виникати:

- при дії адекватних доз механічних (масаж), фізичних (тепло, холод...) і хімічних (слабкі розчини кислот, лугів і т.д.) факторів;

- при відчутті гніву, сорому – рефлекторна гіперемія;

- при посиленні функції окремих органів (прилив крові до органів травлення при годуванні тварин, до міокарду та скелетних м’язів при фізичному навантаженні) – робоча гіперемія.

Виходячи з особливостей етіології і механізму розвитку, розрізняють наступні види патологічної артеріальної гіперемії: вазомоторну (ангіоневротичну), коллатеральну, гіперемію після анемії (постанемічну), вакатну, вікарну, запальну.

Вазомоторна (ангіоневротична) артеріальна гіперемія спостерігається внаслідок подразнення судинорозширювальних (вазоділятаторів) або паралічу судинозвужувальних (вазоконстрикторів) нервів. Вона може виникати в результаті безпосередньої дії патологічних факторів (механічних, фізичних, хімічних) на рецептори судин, або рефлекторно – при порушенні інервації частин тіла, при деяких інфекційних хворобах (бешиха свиней та ін.).

Коллатеральна артеріальна гіперемія розвивається внаслідок утруднення кровотоку по магістральній артеріальній судині, закритій тромбом або емболом. При цьому збільшується приток крові до органу чи тканини по коллатералям, просвіт яких розширюється. Така гіперемія сприяє нормалізації кровопостачання тканини, тому що при її відсутності (при слабкому розвитку коллатералів) може відбуватися некроз.

Гіперемія після анемії виникає при швидкому усуненні причин здавлювання судин (рідиною, газами, лігатурою). Судини, раніше знекровленої тканини, переповнюються кров’ю. При цьому відбувається перерозподіл крові в організмі і може розвиватися анемія інших органів. Наприклад, при тимпанії у жуйних тварин внаслідок швидкого випускання газів може реєструватися відлив крові від головного мозку з явищами непритомності. Тому такі маніпуляції як зняття джгута, випускання газів, видалення рідини з порожнин необхідно проводити повільно і обережно.

Вакатна (від лат. vacuum – пустота) артеріальна гіперемія розвивається в зв’язку із зменшенням тиску на організм чи частину тіла. Вона може бути загальною, наприклад, у підводників при швидкому підйомі з області підвищеного тиску (поєднується з газовою емболією, тромбозом судин і крововиливами – кесонна хвороба) і місцевою, наприклад, під дією медичних банок на шкірі в зв’язку із розрідженням повітря над певною ділянкою.

Вікарна (компенсаторна, замісна, vicis – заміна) артеріальна гіперемія виникає при ураженні одного з парних органів. В такому разі інший орган бере на себе велике навантаження і знаходиться в стані артеріальної гіперемії.

Запальна артеріальна гіперемія розвивається на початку гострих запальних процесів зразу після альтерації під дією біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну та ін.).

Функціональне значення і завершення артеріальної гіперемії. При артеріальній гіперемії функція органу підвищується в зв’язку із збільшенням інтенсивності обміну речовин, при коллатеральній гіперемії нормалізується порушене кровопостачання тканин.

Після короткочасного перебігу при розтині трупів артеріальна гіперемія не виявляється внаслідок посмертного задубіння м’язової оболонки артерій і видалення з них крові. Тривалий перебіг обумовлює гіпертрофію органів в результаті підвищеного обміну речовин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав