АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Embolia

Емболія – це циркуляція в крові (або лімфі) частинок, яких в нормі тут не зустрічається, з послідуючим закупорюванням ними судин меншого діаметру. Ці частинки називаються емболами.

В залежності від природи емболів, які можуть бути поодинокими та численними, розрізняють наступні види емболій: тромбоемболію, жирову, повітряну, газову тканинну, паразитарну, бактеріальну, емболію сторонніми тілами.

Тромбоемболія – найбільш частий вид емболії. Виникає вона при відриві тромбу чи його частини, причому розміри тромбоемболів можуть бути різними – від мікроскопічних до декількох сантиметрів у довжину. Якщо емболами стають тромби вен великого кола кровообігу чи порожнин правої половини серця, то виникає тромбоемболія системи легеневої артерії. При тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії розвивається геморагічний інфаркт легень, а великих – можливо раптова смерть організму. При тромбоемболії великого кола кровообігу (тромби, що відірвалися в порожнинах лівої половини серця, аневризм серця, тромби аорти й інших артерій) розвивається тромбоемболічний синдром з інфарктами в багатьох органах.

Жирова емболія розвивається при попаданні жирових крапель у вени з послідуючим закупорюванням ними судин. Причиною розвитку жирової емболії можуть бути переломи трубчатих кісток і потрапляння частинок жирового кісткового мозку у судини, травми підшкірної клітковини, іноді – неправильне введення масляних лікувальних препаратів. Жирова емболія частіше клінічно не проявляється, тому що в легенях жир емульгується, омилюється і розсмоктується ліпофагами. Смерть тварини може настати при закупорюванні жировими краплинами приблизно ²/₃ легеневих капілярів або судин головного мозку.

Повітряна емболія виникає при попаданні в кровотік повітря внаслідок поранення вен, хірургічного втручання, неправильних внутрішньовенних введеннях лікувальних препаратів. Для діагностики повітряної емболії на розтині потрібно проколоти праве серце, не виймаючи його і попередньо заповнивши порожнину серцевої сорочки водою. Повітряна емболія розпізнається по виділенню повітря через отвір на місці проколу. При повітряній емболії кров у порожнинах серця, особливо правого, може мати пінистий вигляд.

Газова емболія спостерігається у підводників, пілотів у випадках швидкого переходу від високого атмосферного тиску до нормального. Це відбувається тому, що з підвищенням атмосферного тиску (при зануренні на велику глибину) в крові підвищується розчинність азоту і концентрація його збільшується. При швидкому підвищенні атмосферного тиску (при підйомі з глибини) відбувається вивільнення в кров великої кількості азоту, який накопичується у вигляді бульбашок (кесонна хвороба).

Тканинна емболія виникає при руйнуванні тканин в зв’язку із травмою або патологічним процесом з послідуючим попаданням шматочків зруйнованих тканин в кров. Емболами при цьому можуть бути тканини пухлин, шматочки клапанів серця або змертвілого ендокарду при виразковому ендокардиті та ін.

Паразитарна, бактеріальна емболія можуть спостерігатися при циркуляції в крові мікробів, грибів, личинок паразитів з послідуючим закупорюванням ними кровоносних судин часто із здатністю таких емболів розвиватися в місці закріплення.

Емболія сторонніми тілами спостерігається при попаданні в просвіт крупних судин вапна при звапнуванні тканин, кристалів холестерину атеросклеротичних бляшок, а також землі і т. д.

При тканинній, паразитарній і бактеріальній емболіях може виникати процес метастазування. Метастазуванням (від грец. metastasis – переміщення) називають перенесення кров’ю (лімфою) емболів, які містять елементи, здатні рости і розвиватись на місці їх закріплення (закупорки судини). Вогнище, яке утворюється внаслідок метастазування, називають метастазом (клітини пухлин, гнійні мікроорганізми, личинки паразитів та ін.).

Емболи у переважній більшості випадків переміщуються за током крові, тобто в залежності від руху емболів по судинам така емболія буде прямою. Емболи в такому випадку рухаються по трьом напрямкам: з венозної системи великого кола кровообігу та правого серця в судини малого кола кровообігу; з лівої половини серця, аорти та крупних артерій в артерії серця, мозку, нирок та інших органів; з гілок портальної системи у воротну вену печінки.

Рідше емболи в результаті великої ваги можуть рухатися проти току крові, таку емболію називають ретроградною емболією. Можливий розвиток і парадоксальної емболії, коли емболи з вен великого кола кровообігу, обминувши легені, потрапляють в артерії (через незаростаючі отвори в міжшлуночковій перегородці серця, через артеріовенозні анастомози).

Значення емболій для організму. Наслідки емболій залежать від характеру, величини, кількості емболів і місця їх локалізації. Закупорка гілок деяких великих судин (легеневої артерії, коронарних артерій серця й інших) може викликати раптову смерть, емболія інших артеріальних судин обумовлює утворення анемічних і геморагічних інфарктів з усіма послідуючими ускладненнями. У той же час емболія судин, часом досить великих, може обмежитися тільки незначними місцевими порушеннями кровообігу. Часто внаслідок емболії відбувається генералізація інфекційних процесів в організмі внаслідок метастазування збудників гематогенним шляхом (метастатичні гнійні вогнища, генералізація сапного, туберкульозного процесу), емболи з клітин злоякісних пухлин, занесені током крові у віддалені органи, дають початок так званим метастатичним пухлинним вузлам. Таким чином, емболія, не будучи самостійним захворюванням, може значно ускладнити перебіг основної хвороби і виявитися причиною смерті.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 411 | Нарушение авторских прав