ПОРУШЕННЯ ТЕЧІЇ І СТАНУ (РЕОЛОГІЇ) КРОВІ
Стаз
Stasis
Стаз (від лат. stasis – зупинка) – повна зупинка току крові в судинах мікроциркуляторного русла, головним чином в капілярах в обмежених ділянках органів і тканин. Стазу передує різке уповільнення току крові, її коливальні (маятникоподібні) рухи – престатичний стан.
За механізму розвитку розрізняють:
1. Застійний стаз;
2. Істинний (справжній) капілярний стаз.
Застійний стаз виникає при венозному застої крові, коли повністю припиняється відтік крові з капілярів у вени.
Істинний капілярний стаз розвивається в результаті дії фізичних (висока чи низька температура та ін.), хімічних (кислоти, луги...) біологічних (збудники інфекційних хвороб) факторів, інтоксикації та ін. Такий патологічний процес є самостійним розладом капілярного кровообігу і не пов'язаний із застійними явищами. Основне значення в розвитку такого стазу належить посиленій внутрішньокапілярній агрегації (склеюванню) еритроцитів (гіалінові тромби), що призводить до збільшення опору току крові по капілярам, його уповільнення і зупинки. Після завершення стазу стінки судин деякий час знаходяться в стані зниженого тонусу, що говорить про післястатичний стан.
Макроскопічно ознаки стазу подібні з ознаками застійної гіперемії. При мікроскопічному дослідженні виявляють розширення діаметру капілярів, переповнення їх кров’ю, склеювання еритроцитів, межі їх практично не розрізняються, знаходять суцільну однорідну масу рожевого або червоного кольору, яка закупорює кровоносну судину.
Значення стазу і завершення визначаються його тривалістю, а також чутливістю органу чи тканини до кисневого голодування. Після завершення зворотного, нетривалого стазу кровообіг поновлюється. Стійкий, тривалий (незворотній) стаз, а також стази у чутливих до гіпоксії тканинах (головний мозок) призводять до некрозу (інфаркту) органів чи тканин.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 601 | Нарушение авторских прав
|