Морфологія набряків.
Вид органів і тканин при набряках різноманітний.
Шкіра потовщена, тістоподібної консистенції (ямка при натисненні пальцем довго не розправляється), блідо зафарбована, з поверхні розрізу стікає прозора жовтувата рідина. Підшкірна клітковина холодцеподібна, набрякла, напівпрозора, жовтуватого кольору. Набряк підшкірної клітковини називають анасаркою.
Легені при набряку збільшені в розмірі, краї притуплені; плевра гладка; консистенція тістоподібна; малюнок міждолькової сполучної тканини чіткий; її прошарки потовщені; поверхня розрізу волога; шматочки легень важко плавають у воді, із бронхів виділяється прозора жовтувата або кров’яниста піниста рідина, такої рідини багато на біфуркації бронхів і часто в просвіті трахеї.
При набряку головного мозку маса його трохи збільшена, малюнок мозкових звивин згладжений, під мозковими оболонками й у жолобках скопичується багато набрякової рідини, речовина мозку на розрізі блищить.
Паренхіматозні органи (печінка, нирки, міокард) при набряку злегка збільшені, блідо зафарбовані, тістоподібної консистенції, поверхня розрізу волога.
При мікроскопічних дослідженнях відмічають: клітинні елементи розсунуті набряковою рідиною, колагенові, еластичні і ретикулярні волокна набряклі, безладно розкидані, фібрили колагенових волокон зникають, лімфатичні судини розширені. Набрякова рідина має вигляд однорідної блідо-рожевої маси.
Види водянок.
Асцит – у черевній порожнині. Пов'язаний із застоєм крові в системі воротної вени при ураженні печінки (цирозах, пухлинах), а також із серцевою недостатністю.
Гідроторакс – у грудній порожнині, розвивається при набряку легень і порушенні лімфообігу.
Гідроперикардіум - виникає при розладах кровообігу у серцевому м'язі та ін.
Гідроцефалюс - при порушенні сполучення внутрішньомозкових порожнин і розладах кровоносної системи мозку.
Гидроцеле - в оболонках сім’яників.
При водянках органи, розташовані в уражених порожнинах, здавлюються, зміщуються, знекровлюються, іноді атрофуються.
Водянки необхідно відрізняти від трупної транссудації, серозного запалення природних порожнин (плевриту, перитоніту). Посмертний транссудат червоного кольору, зміщень органів не спостерігається. При серозних запаленнях серозні покриви (очеревина, перикард, плевра) тьмяні, набряклі, гіперемійовані, із крововиливами, а при водянках гладкі, блискучі, бліді.
Завершення набряків залежать від причини, тривалості і виду органа. При усуненні причини процес зворотний, набрякові рідина розсмоктується.
При тривалому набряку спостерігають розростання сполучної тканини, слоновість. Слоновість (елефантіазіс) – хвороба, яка характеризується прогресуючим збільшенням об’єму і ущільненням органу, частіше шкіри і підшкірної клітковини кінцівок, внаслідок хронічного застою лімфи за рахунок розростання сполучної тканини.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 554 | Нарушение авторских прав
|