АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про систему крові. Гематокрит.

Прочитайте:
  1. A. Перекрити систему, покликати лікаря
  2. II. Средства, влияющие на ренин-ангиотензиновую систему
  3. III. Препараты, действующие на Рении-ангиотензнвную систему.
  4. XI. ЛС, влияющие на сердечно-сосудистую систему
  5. Білковий склад плазми крові.
  6. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють.
  7. Глава 1. Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу
  8. Групи крові. Система АВО
  9. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові.
  10. Деяки поняття і терміни післяпологової інфекції

Кров - рідка тканина організму, що циркулює у системі замкнених тру­бок судин.

Будучи складовою частиною різних функціональних систем організму, кров разом з нервовою системою поєднує органи і системи у цілісний ор­ганізм.

Водночас можна виділити окрему систему крові.

 

До неї належать:

- кров, що циркулює у судинах,

- органи утворення і руйнування формених елементів, біосинтезу білків та інших компонентів плазми,

- нервові і гуморальні механізми регуляції сполук крові.

Кров, як і всі інші тканини складається з 2-х частин:

- клітин крові (формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів),

- - міжклітинної речовини (плазми крові).

Кров нале­жить до неньютоновських, тобто до неоднорід­них, рідин. Вона є суспензією клітин крові в рідкій фазі — плазмі крові.

 

Кров становить 1/13, або 5- 9 %, від маси тіла людини, тобто, при масі тіла 70 кг, кількість крові складає 4,5 – 5 л.

Плазма займає 55-60 % об'єму, а формені елементи - 40-45%.

Об'ємне або відсоткове співвідношення формених елементів до плазми називаєтьсягематокритним числом.

2. Склад і об’єм крові в людини. Плазма, склад, роль білків плазми.

 

Кров — це рідка сполучна тканина, що на 82% складається з води:

90-92% — у плазмі крові,

71 % — в еритроцитах.

Плазма - рідка частина крові, розчин, що містить значну кількість іонів, органічних та неорганічних солей, які транспортуються до різних частин тіла або самі беруть участь у транспортуванні інших речовин.

Об'єм плазми складає приблизно 5% від маси тіла.

Основою плазми крові (90-92 %) є вода. Вода плазми водночас із усіма іншими інгредієнтами постійно оновлюється. Так, за 1 хв обмінюється до 72% від усієї води плазми. Обмін води між плазмою і міжклітинним просто­ром відбувається у мікроциркуляторному відділі судинного русла. У свою чергу, міжклітинна вода інтенсивно обмінюється із внутрішньоклітинною.

9% від плазми крові складають органічні і мінеральні речовини, що роз­чинені в ній. Основні органічні речовини - це білки. Крім них у плазмі містяться продукти обміну речовин, речовини, що всмокталися у кишках, а також велика кількість біологічно активних сполук - речовин різної при­роди, що беруть участь у гуморальній регуляції функцій різних органів і систем організму.

До складу плазми крові (крім води) входить 9 – 10% сухої речовини, це:

- органічні (7- 9 %) речовини,

- неорганічні (до 1 %) речовини,

їх кількісні співвідношення наведено в табл. 1.

 

Серед органічних складових слід назвати:

- білки,

- ліпіди,

- вуглеводи,

- азотвмісні небілкові сполуки.

Серед неорганічних складових є:

- солі натрію,калію, кальцію,магнію, хлору,

- фосфати, гідрокарбонати тощо.

У плазмі крові знаходиться значна кількість різних неорганічних спо­лук. Вміст мінеральних речовин складає близько 0,9% від маси плазми. Основні іони: №+, К+, Са2+,

СІ, НСО3, НРО42. Деякі мінеральні речовини

містяться у плазмі в дуже невеликій кількості - мікроелементами (на­приклад, мідь, залізо, цинк). Мінеральний склад плазми крові є відносно постійним і підтримується власними системами регуляції. Так, наприклад, рівень кальцію у крові регулюється гормонами щитоподібної і прищитоподібної залоз, вмістом вітаміну Д3.

 

 

Білки плазми крові поділяють на:

- альбуміни,

- глобуліни,

- фібриноген.

 

Переважна більшість їх надходить у судинне русло з печінки - ос­новного органа біосинтезу білків плазми крові. Одні білки виконують свої функції у самій крові, інші - циркулюють у крові протягом короткого ча­су, поки прямують до місця використання або виділення.

 

Альбуміни становлять близько 60 % білків плазми крові(це близько 4,5%), це відносно низькомо­лекулярні білки. У кров'яному руслі альбуміни знаходяться досить тривалий час: період їхнього напіввиведення (Т 1/2) складає близько 10-15 днів. Альбуміни виконують транс­портну функцію (зв'язують і переносять тироксин, білірубін, солі важких металів, деякі лікарські речовини), а також осморегуляторну — підтримують сталість онко­тичного тиску. Крім того, вони є ре­зервними білками, що використовуються для синтезу амінокислот

 

Глобуліни поділяють на 5 фрак­цій: (альфа – глобуліни, гама – глобуліни). Глобуліни плазми (2-3%) - це група білків, що під час електрофорезу розділяється на фракції. Молекулярна маса їх - від 44 000 до 130 000. Термін перебування у крово­носному руслі глобулінів менший, ніж у альбумінів: період їхнього напіввиведення (Т 1/2) - до 5 днів. Во­ни виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної.

 

Фібриноген – є найбільшим білком плазми крові (0,4%), у процесі згор­тання крові переходить у нерозчинну фор­му і, випадаючи в осад у вигляді ниток фібри­ну, утворює тромб. У плазмі крові містить­ся 3-4 г/л (300-400 мг%) фібриногену.

 

Співвідношення названих груп білків (альбуміново-глобуліновий ко­ефіцієнт) у нормі коливається від 1,5 до 2,3.

 

Основні функції білків плазми крові.

1. Транспортна функція. У молекулах багатьох білків є особливі ділянки, що приєднують органічні або неорганічні речовини, здійснюючи їх транс­порт. З білками плазми зв'язані багато іонів: так, близько 2/3 іонів Са2+ плазми неспецифічно зв'язана з білками. Залізо переноситься за допомо­гою білка трансферину, а мідь - церулоплазміну; низка біологічно актив­них сполук, гормонів та інших порівняно невеликих органічних молекул транспортуються (від місця їхнього утворення, з депо, після усмоктування у кишках) зв'язаними із переносниками. Такий зв'язок забезпечує утри­мання невеликих молекул у судинному руслі під час проходження крові через нирки, а також запобігає їх руйнуванню ферментами крові.

 

2. Трофічна функція. Білки плазми після їх гідролізу до амінокислот мо­жуть використовуватися як поживні речовини. Амінокислоти в клітинах більшості органів служать для побудови власних структур, синтезу біологічно активних сполук, а іноді і для утворення АТФ.

 

3. Ферментативна функція. У плазмі крові знаходиться велика кількість білків-ензимів, що надходять із різних органів. Активність їх порівняно не­висока, але в разі патологічного ушкодження органа концентрація ензимів різко зростає за рахунок їх виходу із клітин. Кількісне визначення їх у крові є одним із доступних лабораторних методів, що допомагають у вста­новленні діагнозу.

 

4. Захисна функція. Деякі білки (глобуліни) є антитілами і задіяні у ре­акціях імунітету. Крім того, до цієї функції належить згортання крові, що захищає організм від крововтрати.

 

5. Білки плазми крові створюють онкотичний тиск, що бере участь у за­безпеченні обміну води між кров'ю і тканинами, у регуляції об'єму плазми, а також у підтриманні кислотно-основної рівноваги (рН) крові й швидкості осідання еритроцитів.

 

Ліпіди. Рівень ліпідів у плазмі крові становить 4-8 г/л. До них належать крім нейтраль­них жирів також жирні кислоти, холесте­рин, жовчні кислоти та їхні солі, фосфоліпіди тощо. Пере­важна кількість ліпідів перебуває в складі водорозчинних ліпопротеїдів.

 

Вуглеводи в плазмі крові представлені переважно глюкозою, вміст якої в стані спокою організму коливається в межах 3,33-6,66 ммоль/л, але після їди може зростати до 8,33 ммоль/л. Крім глюкози в плазмі крові є в дуже невеликих кількостях фосфорні ефіри глю­кози та продукти її обміну — молочна й піровиноградна кислоти.

 

 

Об'єм крові, що циркулює у судинах (ОЦК)

є однією з констант ор­ганізму.

Однак ОЦК не є жорсткою постійною величиною для усіх людей, він залежить від віку, статі, функціональних особливостей конкретної лю­дини.

 

Так, у новонароджених кров складає близько 10% від маси тіла. Під час досягнення віку статевого дозрівання ОЦК поступово сягає рівня до­рослої людини і складає близько 7% від маси тіла.

У жінок у судинному руслі крові трохи менше, ніж у чоловіків (близько 6% від маси тіла).

У лю­дей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ОЦК нижчий, а у фізично тре­нованих, навпаки, вищий, ніж зазначений середній рівень. Наприклад, у спортсменів, здатних виконувати тривале фізичне навантаження, ОЦК до­ходить до 10% від маси тіла.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 924 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)