Поняття про систему крові. Гематокрит.
Кров - рідка тканина організму, що циркулює у системі замкнених трубок судин.
Будучи складовою частиною різних функціональних систем організму, кров разом з нервовою системою поєднує органи і системи у цілісний організм.
Водночас можна виділити окрему систему крові.
До неї належать:
- кров, що циркулює у судинах,
- органи утворення і руйнування формених елементів, біосинтезу білків та інших компонентів плазми,
- нервові і гуморальні механізми регуляції сполук крові.
Кров, як і всі інші тканини складається з 2-х частин:
- клітин крові (формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів),
- - міжклітинної речовини (плазми крові).
Кров належить до неньютоновських, тобто до неоднорідних, рідин. Вона є суспензією клітин крові в рідкій фазі — плазмі крові.
Кров становить 1/13, або 5- 9 %, від маси тіла людини, тобто, при масі тіла 70 кг, кількість крові складає 4,5 – 5 л.
Плазма займає 55-60 % об'єму, а формені елементи - 40-45%.
Об'ємне або відсоткове співвідношення формених елементів до плазми називаєтьсягематокритним числом.
2. Склад і об’єм крові в людини. Плазма, склад, роль білків плазми.
Кров — це рідка сполучна тканина, що на 82% складається з води:
90-92% — у плазмі крові,
71 % — в еритроцитах.
Плазма - рідка частина крові, розчин, що містить значну кількість іонів, органічних та неорганічних солей, які транспортуються до різних частин тіла або самі беруть участь у транспортуванні інших речовин.
Об'єм плазми складає приблизно 5% від маси тіла.
Основою плазми крові (90-92 %) є вода. Вода плазми водночас із усіма іншими інгредієнтами постійно оновлюється. Так, за 1 хв обмінюється до 72% від усієї води плазми. Обмін води між плазмою і міжклітинним простором відбувається у мікроциркуляторному відділі судинного русла. У свою чергу, міжклітинна вода інтенсивно обмінюється із внутрішньоклітинною.
9% від плазми крові складають органічні і мінеральні речовини, що розчинені в ній. Основні органічні речовини - це білки. Крім них у плазмі містяться продукти обміну речовин, речовини, що всмокталися у кишках, а також велика кількість біологічно активних сполук - речовин різної природи, що беруть участь у гуморальній регуляції функцій різних органів і систем організму.
До складу плазми крові (крім води) входить 9 – 10% сухої речовини, це:
- органічні (7- 9 %) речовини,
- неорганічні (до 1 %) речовини,
їх кількісні співвідношення наведено в табл. 1.
Серед органічних складових слід назвати:
- білки,
- ліпіди,
- вуглеводи,
- азотвмісні небілкові сполуки.
Серед неорганічних складових є:
- солі натрію,калію, кальцію,магнію, хлору,
- фосфати, гідрокарбонати тощо.
У плазмі крові знаходиться значна кількість різних неорганічних сполук. Вміст мінеральних речовин складає близько 0,9% від маси плазми. Основні іони: №+, К+, Са2+,
СІ, НСО3, НРО42. Деякі мінеральні речовини
містяться у плазмі в дуже невеликій кількості - мікроелементами (наприклад, мідь, залізо, цинк). Мінеральний склад плазми крові є відносно постійним і підтримується власними системами регуляції. Так, наприклад, рівень кальцію у крові регулюється гормонами щитоподібної і прищитоподібної залоз, вмістом вітаміну Д3.
Білки плазми крові поділяють на:
- альбуміни,
- глобуліни,
- фібриноген.
Переважна більшість їх надходить у судинне русло з печінки - основного органа біосинтезу білків плазми крові. Одні білки виконують свої функції у самій крові, інші - циркулюють у крові протягом короткого часу, поки прямують до місця використання або виділення.
Альбуміни становлять близько 60 % білків плазми крові(це близько 4,5%), це відносно низькомолекулярні білки. У кров'яному руслі альбуміни знаходяться досить тривалий час: період їхнього напіввиведення (Т 1/2) складає близько 10-15 днів. Альбуміни виконують транспортну функцію (зв'язують і переносять тироксин, білірубін, солі важких металів, деякі лікарські речовини), а також осморегуляторну — підтримують сталість онкотичного тиску. Крім того, вони є резервними білками, що використовуються для синтезу амінокислот
Глобуліни поділяють на 5 фракцій: (альфа – глобуліни, гама – глобуліни). Глобуліни плазми (2-3%) - це група білків, що під час електрофорезу розділяється на фракції. Молекулярна маса їх - від 44 000 до 130 000. Термін перебування у кровоносному руслі глобулінів менший, ніж у альбумінів: період їхнього напіввиведення (Т 1/2) - до 5 днів. Вони виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної.
Фібриноген – є найбільшим білком плазми крові (0,4%), у процесі згортання крові переходить у нерозчинну форму і, випадаючи в осад у вигляді ниток фібрину, утворює тромб. У плазмі крові міститься 3-4 г/л (300-400 мг%) фібриногену.
Співвідношення названих груп білків (альбуміново-глобуліновий коефіцієнт) у нормі коливається від 1,5 до 2,3.
Основні функції білків плазми крові.
1. Транспортна функція. У молекулах багатьох білків є особливі ділянки, що приєднують органічні або неорганічні речовини, здійснюючи їх транспорт. З білками плазми зв'язані багато іонів: так, близько 2/3 іонів Са2+ плазми неспецифічно зв'язана з білками. Залізо переноситься за допомогою білка трансферину, а мідь - церулоплазміну; низка біологічно активних сполук, гормонів та інших порівняно невеликих органічних молекул транспортуються (від місця їхнього утворення, з депо, після усмоктування у кишках) зв'язаними із переносниками. Такий зв'язок забезпечує утримання невеликих молекул у судинному руслі під час проходження крові через нирки, а також запобігає їх руйнуванню ферментами крові.
2. Трофічна функція. Білки плазми після їх гідролізу до амінокислот можуть використовуватися як поживні речовини. Амінокислоти в клітинах більшості органів служать для побудови власних структур, синтезу біологічно активних сполук, а іноді і для утворення АТФ.
3. Ферментативна функція. У плазмі крові знаходиться велика кількість білків-ензимів, що надходять із різних органів. Активність їх порівняно невисока, але в разі патологічного ушкодження органа концентрація ензимів різко зростає за рахунок їх виходу із клітин. Кількісне визначення їх у крові є одним із доступних лабораторних методів, що допомагають у встановленні діагнозу.
4. Захисна функція. Деякі білки (глобуліни) є антитілами і задіяні у реакціях імунітету. Крім того, до цієї функції належить згортання крові, що захищає організм від крововтрати.
5. Білки плазми крові створюють онкотичний тиск, що бере участь у забезпеченні обміну води між кров'ю і тканинами, у регуляції об'єму плазми, а також у підтриманні кислотно-основної рівноваги (рН) крові й швидкості осідання еритроцитів.
Ліпіди. Рівень ліпідів у плазмі крові становить 4-8 г/л. До них належать крім нейтральних жирів також жирні кислоти, холестерин, жовчні кислоти та їхні солі, фосфоліпіди тощо. Переважна кількість ліпідів перебуває в складі водорозчинних ліпопротеїдів.
Вуглеводи в плазмі крові представлені переважно глюкозою, вміст якої в стані спокою організму коливається в межах 3,33-6,66 ммоль/л, але після їди може зростати до 8,33 ммоль/л. Крім глюкози в плазмі крові є в дуже невеликих кількостях фосфорні ефіри глюкози та продукти її обміну — молочна й піровиноградна кислоти.
Об'єм крові, що циркулює у судинах (ОЦК)
є однією з констант організму.
Однак ОЦК не є жорсткою постійною величиною для усіх людей, він залежить від віку, статі, функціональних особливостей конкретної людини.
Так, у новонароджених кров складає близько 10% від маси тіла. Під час досягнення віку статевого дозрівання ОЦК поступово сягає рівня дорослої людини і складає близько 7% від маси тіла.
У жінок у судинному руслі крові трохи менше, ніж у чоловіків (близько 6% від маси тіла).
У людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ОЦК нижчий, а у фізично тренованих, навпаки, вищий, ніж зазначений середній рівень. Наприклад, у спортсменів, здатних виконувати тривале фізичне навантаження, ОЦК доходить до 10% від маси тіла.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 924 | Нарушение авторских прав
|