АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

За Ю.К. Скрипкіним та ін. (2000), у перебігу АТД виділяють 3 вікові періоди.

Прочитайте:
  1. АНАМНЕЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ
  2. Анатомо- фізіологічна характеристика спинного мозку, вікові особливості в нормі та в паталогії
  3. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  4. Блювота при типовому перебігу холери
  5. Будова серця, серцевий цикл та його ругуляція, вікові особливості.
  6. Велике та мале коло кровообігу, анатомія, фізіологія, вікові особливості.
  7. Виділяють такі форми перебігу холери
  8. Вікові зміни величини акомодації нормального ока
  9. Вікові норми лейкоцитарної формули крові
  10. Вікові особбливості опорно- рухового апарату, будова, функції, можливі відхилення.

Перший віковий період (0-2 роки). Ознаки АТД у 63-82% виникають на першому році життя, зазвичай у 3-4-місячному віці, являють собою вогнища яскравої еритеми і мокнуття на щоках, в подальшому процес поширюється на лоб, завушну область, комірцеву зону, волосисту частину голови, тулуб. Характерною є рання локалізація висипу на зовнішній поверхні гомілок.

У ранньому дитячому віці в клінічній картині переважають процеси ексудації: яскраво вираженою є гіперемія, набряк, мокнуття, настоювання серозних кірок, з’являється так званий молочний струп (молочні кірки). Еритематозні вогнища мають блискучу поверхню, гарячі на дотик. Поступово процеси ексудації стають менш вираженими і на другому році життя переважають ділянки інфільтрації, шелушіння.

 

Другий віковий період (2-10 років). Захворювання має характер хронічного запалення, переважно еритематозно-сквамозного, інколи – з ліхеніфікацією. Висип, як правило, локалізований у ліктьових і підколінних складках, на задній поверхні шиї, на згинальних поверхнях гомілково-стопних та променезап’ястних суглобів, у завушній області. Шкіра суха, без природного блиску (тьмяна), інфільтрована, вкрита висівкоподібним шелушінням, ескоріаціями. У цей період спостерігається зменшення підвищеної чутливості до харчових АГ. Відзначено схильність до хвилеподібного перебігу АТД.

 

Для третього вікового періоду (діти старшого віку та дорослі) характерним є переважання екскоріацій, ліхеноїдних папул, вогнищ інфільтрації шкіри, інколи – пруригінозних змін. Характерним є ураження шкіри обличчя, шиї, верхньої частини тулуба.

Таким чином, залежно від віку, шкірні прояви

- до 2 років – переважно ексудативні,

- з 2 до 15 років – переважно еритематозно-сквамозні,

- у дорослих – ліхеноїдні та пруригінозні.

Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю шкірного процесу, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і респіраторних проявів атопії.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)