Бактеріальний менінгіт – це гнійно-запальне ураження головного мозку. яке викликають менінгококи, пневмококи, стрептококи, а також, рідше, стафілококи, сальмонели, синьогнійні палички. Серозні менінгіти - це група захворювань ЦНС, в основі виникнення яких лежить серозне запалення оболонок мозку, переважно вірусної, рідше - бактеріальної, грибкової чи паразитарної етіології.
Енцефаліти - це збірна група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинного інфекційного ураження речовини мозку (епідемічний, літній^-літній-весняно-літній, японський і інший енцефаліти) і енцефаліти, що розвиваються як ускладнення різних інфекційних (кір, епідемічний паротит, скарлатина, грип, тиф і ін.) і загальних (ревматизм) захворювань.
Головні патоморфологічні зміни при бактеріальному менінгіті займають м`яку та павутинну оболонки з частковим залученням до процесу речовини головного мозку. Найбільш часто зустрічається менінгіт менінгококової природи
Автори макроскопічно дослідивши головний мозок, виявили напругу твердрї мозкової оболонки, різке повнокрів`я м`якої оболонки, сплощення звивин, зглаженість борозн між ними.
При гістологічному дослідженні м`яка мозкова оболонка набрякла, потовщена, дифузно інфільтрована запальноклітинними елементами, переважно нейтрофілами, кровоносні судини повнокровні. В тканині мозку визначається виражений периваскулярний та перицелюлярний набряк, в епендимі шлуночків і субепендимарній зоні – запальна інфільтрація, повнокров`я судин, периваскулярні круглоклітинні інфільтрати
Серозні менінгіти - це група захворювань ЦНС, в основі виникнення яких лежить серозне запалення оболонок мозку, переважно вірусної, рідше - бактеріальної, грибкової чи паразитарної етіології.
Менінгеальний синдром при серозних менінгітах:
- у 10-15% хворих може бути відсутнім при наявності запальних змін у лікворі; - нерідко виявляється дисоціація менінгеального симптомокомплексу, деякі симптоми можуть бути відсутніми;
- менінгеальні симптоми
- ригідність м'язів потилиці та верхній симптом Брудзинського. Часто зорова та тактильна гіперестезія;
- гідроцефально-гіпертензійний синдром
- головний біль, повторна, іноді багаторазова блювота, яка не пов'язана із прийомом їжі.
Додаткові клінічні критерії:
- При ентеровірусному менінгіті: катаральні явища в ротоглотці, герпангіна, біль у скелетних м'язах (плевродинія); екзантема поліморфного характеру; діарейний синдром, весняно-літня сезонність.
- При аденовірусному менінгіті: катаральні явища у вигляді закладеності носу, нежиті, кашлю, змін в ротоглотці, ураження очей (кон'юнктивіт, склерит); лімфаденопатія; мезаденіт, діарея.
- При паротитному менінгіті: збільшення навколовушних слинних залоз (підщелепної, підборідної) в даний час або декілька днів тому назад; гіперемійований, набряклий проток слинної залози на слизовій щік (симптом Мурсона); біль в животі, панкреатит; відсутність щеплень проти епідемічного паротиту
Енцефаліти - це збірна група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинного інфекційного ураження речовини мозку (епідемічний, літній^-літній-весняно-літній, японський і інший енцефаліти) і енцефаліти, що розвиваються як ускладнення різних інфекційних (кір, вітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит, скарлатина, ЦМВ, грип, тиф і ін.) і загальних (ревматизм) захворювань.
Діагностичні критерії: - гострий початок; - висока температура; - загальномозкові симптоми - головний біль, порушення свідомості, судоми; - швидке виникнення і прогресуюче наростання поліморфної вогнищевої (осередкової) симптоматики; - для вітрянкового енцефаліту найбільш типові такі мозочкові порушення: атаксія, загальна м'язова гіпотонія, ністагм, скандована мова, що поєднуються з іншими осередковими симптомами;