АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Адаптація і компенсація в патогенезі.

Патогенез всіх хвороб і патологічних процесів закономірно включає як патогенні, так і адаптаційні, компенсаторні (захисні, репаративні) реакції і процеси.

Адаптація – це пристосування організму і його структур до мінливих умов зовнішнього середовища. Адаптація забезпечує збереження гомеостазу і попереджає пошкодження в умовах дії чинників навколишнього середовища.

Компенсація – це стан, який розвивається як результат реалізації компенсаторних реакцій і процесів, направлених на відновлення порушеного гомеостазу внаслідок дії патогенних чинників. Компенсація ліквідовує наслідки пошкодження. Компенсаторні процеси виникають при тривалій дії патогенного фактора і характеризуються розвитком гіпертрофії органу, включенням резервних клітин, репаративною регенерацією (прискорене утворення еритроцитів, лейкоцитів; новоутворення міофібрил і мітохондрій в кардіоміоцитах), посиленням функції парного органу (нирки, легені) або органу і системи, суміжної по функції (печінки і сечовидільної системи).

Основу адаптації і компенсації складають одні і ті ж механізми, які називають захисно-пристосувальними, або захисно-компенсаторними. Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що адаптація виникає при збільшенні інтенсивності дії звичайних чинників зовнішнього середовища. Пошкодження ще не відбулося, а показники гомеостазу перебувають на крайніх межах норми. Компенсація ж розвивається при дії патогенних чинників, коли відбувається пошкодження, а показники гомеостазу виходять за крайні межі норми.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 956 | Нарушение авторских прав