АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення і загальна будова скелетних м’язів

Прочитайте:
  1. А.3.3.4. Призначення статинів
  2. А2 Загальна частина
  3. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  4. Анатомічна будова кістки
  5. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  6. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.
  7. Біологічне значення гарячки
  8. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
  9. Біологічне значення нервової системи
  10. Біомеханіку м’язів

Значення м’язів. Одним з найважливіших проявів життєдіяльності організму є його рухи. Всі рухи організму здійснюються м’язами. Функ­цію руху м’язи виконують завдяки їх властивості скорочуватись у відпо­відь на подразнення. У людини діяльність м язів відіграє особливу роль, насамперед у трудових процесах. Пересування в просторі, міміка і жести, членороздільна мова неможливі без скорочення відповідних м’язів. Біль­шість процесів, що відбуваються в організмі (робота серця, перистальтика кишечника та ін.), забезпечується скороченням м’язів. Тримання тіла у вер­тикальному положенні, надання йому певної пози під час сидіння і ле­жання можливе завдяки постійному напруженню, або тонусу, м’язів.

Будова, форма і прикріплення м’язів. У тілі людини налічують понад 400 скелетних м’язів. Основну масу їх становить поперечносмугаста м’язова тканина. Окремі волокна її зібрані в пучки, вкриті тоненькою сполучно­тканинною оболонкою. Сукупність цих пучків утворює м’яз, який вкритий міцною сполучнотканинною оболонкою — фасцією. Разом з сполучнотканин­ними утворами в м’яз проникають кровоносні судини і нерви. Постачання органу кровоносними судинами називається воскуляризацією (від латинсь­кого слова vasculum—судина), а постачання нервовими волокнами — іннервацією.

На кінцях м’язів сполучнотканинні прошарки їх з’єднуються разом, ущільнюються і утворюють сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток (іноді до суглобових сумок, до шкіри). Сухожилки складаються з паралельно розміщених сполучнотканинних волокон, які, так само як м’язи, зібрані в пучки і вкриті зовнішніми і внутрішніми оболонками. Сухожилки дуже міцно з’єднані з кістками, бо їх волокна вплітаються в окістя і частково проникають в кістку. За формою розрізняють м’язи довгі і тонкі, широкі і плоскі, короткі і товсті. Форма м’язів залежить від їх розміщення і функції. Довгі м’язи розміщені головним чином на кінцівках, широкі — на тулубі, короткі —між окремими хребцями.

Назву м’язам дають або за їх функцією — згиначі, розгиначі; або за ходом волокон — поперечні, косі; або за формою — дельтовидний, квадрат­ний; або за місцем прикріплення — грудинно-ключично-сосковий і т. д.

Під час рухів людського тіла рідко коли скорочується один м’яз. Най­частіше вони скорочуються групами. М’язи, які разом і одночасно виконують той або інший рух, називаються синергістами. М’язи, які при своєму ско­роченні спричиняють протилежні рухи (наприклад, одні згинають кінців­ку, а другі — розгинають її), називаються антагоністами.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 931 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)