АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

М’язи голови, тулуба і кінцівок

Скелетні м’язи ділять на такі групи: м’язи голови і шиї, м’язи тулуба, м’язи плечового пояса і верхніх кінцівок, м’язи тазового пояса і нижніх кінцівок.

М’язи голови. Серед м’язів голови розрізняють мімічні і жувальні.

Мімічні м’язи розміщені в ділянці обличчя, навколо його природних отворів: очні ямки, ніс і рот. Одним своїм кінцем вони прикріп­люються до кістки, а другий кінець закінчується в шкірі (деякі з них обома кінцями заходять в шкіру).

Навколо очей розміщені колові м’язи, при скороченні яких зажму­рюються очі, і м’язи, що розкривають очі. Вище від них міститься лобовий м’яз, при скороченні якого піднімаються брови і утворюються поперечні складки на лобі.

Навколо рота у товщі губ лежить коловий м’яз, в радіальних напрям­ках від якого лежать інші мімічні м’язи. При скороченні колового м’яза рота закривається рот, відбувається акт ссання, жування, вимовляння зву­ків. Скороченням радіальних м’язів розкривається рот і розтягуються губи в усмішку. Скорочення мімічних м’язів спричинює натягування й перемі­щення окремих ділянок шкіри, надаючи обличчю того або іншого виразу. Збуджуючись імпульсами, які надходять по лицевому нерву, мімічні м’язи відбивають найрізноманітніші емоційні стани, змінюючи міміку («гру обличчя»). У педагогічній практиці велике значення має вміння вчителя користуватись своєю мімікою. Мімічні м’язи беруть також участь в акті їди, у вимовлянні звуків.

До групи жувальних м’язів належать чотири парних м’язи: висковий, власне жувальний, внутрішній і зовнішній криловидні. Скоро­чуючись, вони піднімають нижню щелепу або здійснюють рухи її вперед,, назад і в сторони, що необхідне для пережовування їжі.

М’язи шиї. Численні м’язи, що розміщені в ділянці шиї, можна поді­лити на дві групи: м’язи, що лежать над гортанню і великими судинами„ і глибокі м’язи шиї.

До першої групи належить грудинно-ключично-сосковий м’яз і кілька, м’язів під’язикової кістки.

Грудинно-ключично-сосковий м’яз починається двома головками — од­нією на рукоятці груднини, а другою на ключиці і прикріплюється до сосковидного відростка вискової кістки. М’яз легко промацати на шиї, якщо повернути голову набік. При скороченні м’яза на одному боці шиї голова нахиляється в бік скороченого м’яза (обличчям в протилежний бік). При одночасному скороченні обох м’язів голова закидається назад.

Глибокі м’язи шиї прилягають безпосередньо до хребта і беруть участь в рухах голови.

М’язи тулуба. М’язи тулуба можна поділити на три групи: м’язи спини, грудей і живота.

М’язи спини розміщені в кілька шарів. Найбільш поверхнево лежать. трапецієвидний м’яз і широкий м’яз спини. Найглибше розміщені м’язи-розгиначі хребта, які прикріплюються до остистих і поперечних відростків хребців. Вони укріплюють і розгинають хребет, а при однобіч­ному скороченні — нахиляють тулуб у свою сторону. М’язи-розгиначі, які підтримують вертикальне положення тіла, несуть на собі велике наван­таження. У школярів вони дуже стомлюються під час занять у класі. Тому спинка парти повинна бути низькою — на рівні поперекового вигину хреб­та; входячи в поперековий вигин хребта, вона підтримуватиме його знизу і полегшу­ватиме роботу м’язів-розгиначів хребта.

У ділянці грудей розміщені м’язи: вели­кий грудний, малий грудний, передній зуб­частий і міжреберні.

Великий грудний м’яз лежить на перед­ній стінці грудної клітки. Він рухає плечову кістку: піднімає і повертає всередину плече, підняту руку опускає і тягне вперед. При фіксованій руці піднімає ребра.

Малий грудний м’яз, що лежить під ве­ликим, відтягує плечовий пояс униз і вперед. При фіксованій лопатці піднімає ребра і сприяє актові вдиху.

Передній зубчастий м’яз відтягує ло­патку вперед і вбік.

Міжреберні м’язи поділяють на зовнішні і внутрішні. І ті й другі відіграють важливу роль у дихальних рухах: зовнішні між­реберні м’язи піднімають ребра, сприя­ючи актові вдиху, а внутрішні міжреберні — опускають ребра, сприяючи глибокому ви­диху.

До м’язів черевного преса належать: пря­мий, зовнішній і внутрішній косі та попереч­ний м’язи живота.

Прямий м’яз живота міститься спереду, по обидва боки від серединної лінії живота. Прямий м’яз живота стримує внутрішньоче­ревний тиск, сприяє зміцненню черевного пре­са, згинає хребет, тягне грудну клітку вниз, опускає ребра, сприяючи актові видиху.

Зовнішній косий м’яз живота-починається на бічній поверхні восьми нижніх ребер.

При одночасному скороченні обох зовнішніх косих м’язів живота тулуб згинається наперед. При почерговому скороченні правого і лівого м’яза тулуб обертається навколо поздовжньої осі.

Внутрішній косий м’яз живота лежить під зовнішнім косим. Попереч­ний м’яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом і є найглибшим і найтоншим м’язом живота. Обидва ці м’язи беруть участь у здійсненні рухів тулуба.

М’язи верхньої кінцівки. До м’язів плечового пояса належать: дельтовидний, надостний, підостний і великий круглий м’яз.

Дельтовидний м’яз лежить над плечовим суглобом. Він має трикутну форму, нагадуючи собою грецьку букву Δ (дельта), звідки і походить його назва. Дельтовидний м’яз складається з трьох окремих м’язових пуч­ків — переднього, середнього і заднього. Одночасне скорочення всіх трьох пучків м’яза відводить руку в бік до горизонтальної лінії. Ізольоване ско­рочення передніх пучків м’яза тягне руку вперед, а задніх — назад.

Надостний м’яз відводить плече, а підостний — повертає плечову кістку назовні.

Великий круглий м’яз відтягує руку назад і повертає всередину.

В ділянці плеча розміщені двоголовий, плечовий і триголовий м’язи. Перші два згинають руку в ліктьовому суглобі, останній розгинає її.

М’язи передпліччя діляться на дві групи: передню і задню. Спереду передпліччя лежать згиначі кисті і пальців, а ззаду — розгиначі кисті і пальців.

М’язи кисті численні і дрібні; серед них розрізняють: м’язи великого пальця, червоподібні, міжкісточкові і м’язи мізинця. Ці м’язи здійснюють різноманітні, складні і тонкі рухи пальців. Всі ці рухи мають величезне значення в трудовій діяльності людини і, зокрема, при писанні, малюванні, грі на музичному інструменті тощо.

М’язи нижньої кінцівки. До м’язів таза належать клубово-попере­ковий м’яз, грушовидний, великий, середній і малий сідничні. Всі вони починаються на кістках таза, оточують кульшовий суглоб і при­кріплюються до верхнього кінця стегна.

Клубово-поперековий м’яз при скороченні згинає ногу в кульшовому суглобі і повертає стегно назовні. Грушовидний м’яз по­вертає стегно назовні.

Великий сідничний м’яз, скорочуючись, розгинає і від­водить стегно; при стоянні фік­сує таз, а з ним і весь тулуб. Се­редній і малий сідничні м’язи відводять стегно.

На передній поверхні стегна лежать два м’язи — чотириго­ловий і кравецький.

Чотириголовий м’яз стег­на — найсильніший м’яз людсь­кого тіла. Він займає всю пе­редню поверхню стегна і утво­рює чотири головки. Пряма головка називається прямим м’язом стегна; вона починається на тазовій кістці. Інші три го­ловки беруть початок від перед­ньої поверхні стегна і назива­ються широкими м’язами стегна. Всі чотири головки цього м’яза переходять у спільний сухожи­лок, який охоплює колінну ча­шечку і прикріплюється до ве­ликої гомілкової кістки. Ско­рочуючись, чотириголовий м’яз стегна згинає ногу в кульшо­вому суглобі і розгинає в ко­лінному.

Кравецький м’яз — найдов­ший м’яз нашого тіла. Він по­чинається від клубової кістки і прикріплюється до великої гомілки. М’яз — двосуглобовий. Скорочуючись, він згинає ноги в куль­шовому і колінному суглобах; гомілка повертається до середини.

На задній поверхні стегна лежать напівсухожилковий, напівперетинчастий і двоголовий м’язи. Скорочуючись, ці м’язи згинають ногу в колін­ному суглобі і розгинають в кульшовому. Крім того, вони повертають гомілку: напівсухожилковий і напівперетинчастий — до середини, а двого­ловий м’яз — назовні.

М’язи гомілки мають веретеноподібну і пірчасту форму. Одні з них розміщуються спереду гомілки, а інші — ззаду.

Спереду гомілки лежать такі м’язи: передній великогомілковий, довгий загальний розгинач пальців і довгий розгинач великого пальця.

Ззаду гомілки містяться: литковий м’яз, камбаловидний, задній велико­гомілковий, довгий згинач пальців і довгий згинач великого пальця.

Литковий м’яз починається двома головками від зовнішнього і внутріш­нього виростів стегна. Камбаловидний м’яз бере початок від обох гомілко­вих кісток. Посередині гомілки камбаловидний м’яз зростається з литковим і разом переходять у спільний дуже міцний п’ятковий, або ахіллів. су­хожилок, який прикріплюється до п’яткової кістки. Литковий м’яз згинає ногу в колінному і надп’яткове-гомілковому суглобах і повертає стопу назовні. Камбаловидний м’яз згинає ногу в надп’яткове-гомілковому суглобі і також повертає стопу назовні.

Задній великогомілковий м’яз згинає стопу, зводить її і повергає назовні.

Більшість м’язів стопи лежить на її підошовному боці. Всі підошовні м’язи, крім здійснення рухів пальцями, зміцнюють стопу, а також пом’якшують поштовхи під час ходіння, бігу тощо. На тильному боці стопи лежать тільки два м’язи, які розгинають пальці.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1432 | Нарушение авторских прав