АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Остеомієліт.

У виникненні і розвитку остеомієліту велике значення мають анатомо-фізіологічні особливості новонароджених. Так, епіфізарні ділянки кісток складаються переважно з хрящової тканини і живляться за рахунок самостійної судинної системи за кінцевим типом, що створює умови для уповільнення кровотоку, фіксації патогенних мікроорганізмів і розвитку згодом гнійно-запального процесу. При ураженні епіфізів трубчастих кісток відзначається згладженість контурів відповідного суглоба, набряклість, ущільнення м`яких тканин, втрата активних рухів у кінцівках (паретичність), обмеження і болісність при рухах на фоні різкого посилення інтоксикації і яскравих запальних змін у периферичній крові. Рентгенологічні зміни при остеомієліті у вигляді деструкції з`являються через 2 тижні.

Сепсис новонародженого Шифр МКХ-10: Р 36

Сепсис – це ациклічне захворювання, в фоні якого лежить системна запальна відповідь на інфекційний збудник, який знаходиться в крові.

Сепсис є однією з важливих причин захворюваності і смертності новонароджених і дітей грудного віку, особливо недоношених із затримкою внутрішньоутробного розвитку, які проходять лікування.

Інфікування при сепсисі може відбуватися в антенатальний період, при проходженні через пологові шляхи і контамінаційним шляхом після народження. Антенатальне інфікування можливе транс-плацентарним гематогенним і висхідним внутрішньоамніальним шляхами. У розвитку сепсису новонароджених велике значення має вірусне і бактеріальне інфікування плаценти.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав