АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініка.

Симптоми: інтоксикація, ураження ЦНС, порушення гемодинаміки і мікроциркуляції, метаболізму в сполученні з наявністю піємічних осередків. Враховуються анамнестичні дані про стан здоров`я матері, особливості полового акту, зокрема тривалість безводного періоду; характерні зміни в поведінці дитини – млявість, відмова від груді; зниження маси тіла при відсутності гіпогалактії у матері, зригування, блювання; втрата фізіологічних рефлексів, підвищення температури, патологічний характер жовтяниці, поява дихальних і серцево-судинних розладів.

За клінічною характеристикою розрізняють дві групи хворих на сепсис – із раннім початком (до 5 днів життя) і пізнім початком (після 5 днів життя).

У першій групі новонароджених найбільш тяжко протікає блискавичний сепсис – інфекційно-токсичний шок. При надлишку бактеріальних екзо- і ендотоксинів, масивному викиді медіаторів у дитини спостерігається лихоманка, наростає токсикоз, гіперзбудливість або пригнічення ЦНС, виникають порушення мікроциркуляції – мармуровий вигляд шкіри з крововиливами і кровоточивічтю з місць ін`єкцій (ДВЗ-синдром), розвивається серцево-судинна недостатність, олігурія, прогресують неврологічні розлади. Особливо тяжкий стан при крововиливах у надниркові залози. Летальний кінець може наступити протягом доби.

Гострий сепсис (при тривалості хвороби 4-6 тижнів) клінічно проявляється у вигляді септикопіємії або септицемії. Септикопіємічна форма характеризується гектичною температурою, різко вираженою інтоксикацією, гнійними осередками. На початковому етапі гнійне вогнище може бути єдиним. При пупковому сепсисі в пуповинних судинах – тромбофлебіт або тромбартеріїт. Надалі розвиваються метастази (остеомієліт, менінгіт, мікробна деструкція легень та ін.). Тяжке ускладнення сепсису – виразково-некротичний ентероколіт.

Септицемія – клінічна форма сепсису, при якій у хворого різко виражені ознаки наростаючого бактеріального токсикозу при відсутності метастатичних вогнищ гнійного запалення. При повільно прогресуючому підгострому (до 8 тижнів) перебігу сепсису в початковому періоді хвороби з`являються і посилюються місцеві симптоми гнійного вогнища на місці вхідних воріт: дисфункція кишечнику, омфаліт, гнійні виділення з пупкової ранки, напруження прямих м`язів живота, підвищення температури, мляве смоктання, блювання, відсутність прибавки маси, а потім і зниження маси тіла. Наростає блідість шкіри з сірим або жовтяничним відтінком, лімаденопатія, акроціаноз, тахікардія, задишка, приглушеність тонів серця, здуття живота, збільшується печінка і селезінка. Можуть бути геморагічні висипання на шкірі, кров`янисті виділення з пупкової ранки.

Особливості сепсису в недоношених. У недоношених і дітей зі ЗВУР сепсис розвивається набагато частіше, ніж у дітей що народилися в термін і з нормальною масою тіла. Особливості імунної системи цієї групи дітей є критично низький рівень lgG у сироватці крові, чим пояснюється підвищена сприйнятливість до бактеріальних інфекцій. Для цієї групи дітей характерна стерта клінічна картина сепсису, зв’язана зі слабко вираженою запальною реакцією в тканинах. Украй рідко у недоношених виділяють збудник з крові або спинномозкової рідини, що утруднює постановку діагнозу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 419 | Нарушение авторских прав