АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: Фізіологія спинного мозку і стовбура мозку.

Прочитайте:
  1. D. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  2. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  3. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  4. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  5. I. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  6. N. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  7. VII. БОЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПОЗВОНОЧНИКА И СПИННОГО МОЗГА
  8. Анататомія, фізіологія, патологія дітей ОГ
  9. Анатомія головного мозку
  10. Анатомія і фізіологія

Лекція № 7.

План:

1) Будова спинного мозку.

2) Висхідні та низхідні шляхи спинного мозку. Пірамідний шлях.

3) Спинномозкові рефлекси: розтягнення, ритмічні, тонічні, шкірні.

4) Спінальний шок, видові особливості.

5) Будова довгастого мозку та мосту. Черепно-мозкові нерви.

Задній мозок: тонічні рефлекси статичні та статокінетичні, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.

6) Середній мозок, будова. Децеребральна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожеві рефлекси.

7) Ядра таламуса та гіпоталамуса в регуляції організму.

8) Роль ретикулярної формації в регуляції функцій організму.

 

1. Спинний мозок регулює рухи та діяльність вегетативних структур тулуба. Він має сегментарну будову (31 сегмент). Сегменти складають відділи: шийний, грудний, поперековий, крижовий, куприковий. На поперечному розрізі СМ має сіру речовину, яка нагадує метелика з виступами назад, вперед і в боки (роги). Сіра речовина складається з тіл нейронів та їхніх відростків. Навколо сірої розташована біла речовина (канатики), яка побудована нервовими волокнами, що утворюють висхідні і низхідні шляхи. Від кожного сегмента СМ вправо і вліво відходять по парі корінців – задніх і передніх. Задні корінці побудовані з пучків чутливих нервових волокон, а передні утворені руховими нервовими волокнами. Це легко довести дослідом на жабі, поперемінно перерізуючи корінці, подразнюючи їх і реєструючи струми дії при скороченні лапок. На деякій відстані від білої речовини корінці зливаються, утворюючи змішаний нерв. У місці їх зустрічі знаходиться потовщення, де розташовані чутливі нейрони. Корінці кожного сегмента іннервують ділянку тіла, яка називається метамером.

Розрізняють дві функції СМ – рефлекторну і провідникову.

2. Шляхи СМ проходять по канатикам і поділяються на чутливі (висхідні) і

рухові (низхідні).

А) Передній канатик – утворений нейритами (аксонами), що передають нервові імпульси від вищих центрів до нижчих і формують такі нервові шляхи: передній пірамідний =кірково-спинномозковий (регулює свідомі рухи), передвірно-спинномозковий (координує рухи і орієнтацію тіла в просторі), передній спинно-таламічний (дотик).

Б) Бічний канатик – складається з аксонів, що проводять імпульси в двох напрямках – від вищих центрів до нижчих і навпаки: бічний пірамідний, червоно ядерно-спинномозковаий або екстрапірамідний (несвідомих рухів), бічний спинно-таламічний (шлях болі, температури).

В) Задній канатик – проходять відростки чутливих клітин спинномозкових вузлів, що утворюють тонкий шлях Голя і клиноподібний шлях Бурдах ((несуть сигнал від пропріоцептивних подразнень в ядра проміжного мозку).

Отже, основними висхідними шляхами є:

- шлях Голя і Бурдаха (усвідомлена пропріоцептивна чутливість),

- задній і передній спинно-мозочковий шлях (передають пропріоцептивну інформацію в мозочок),

- бічний спинно-таламічний (тактильна, больова і температурна чутливість).

Основними низхідними шляхами є:

- бічний і передній пірамідний (свідомі рухи),

- екстрапірамідний (несвідомих рухів і тонусу м’язів),

- перед вірно-спинномозковий і сітчасто-спинномозковий (несвідомі рухові реакції і тонус м’язів на збереження рівноваги і координації рухів).

3. Рефлекторна діяльність СМ зв’язана з рефлекторними дугами, які замикаються на рівні нервових центрів СМ. Для вивчення функцій СМ його відділяють від головного. Тварина без головного мозку називається спінальною. На спінальних тваринах вдалося з’ясувати, що у нижчих хребетних СМ забезпечує зберігання пози, локомоцію (ходьба), захисні і статеві рефлекси. У вищих хребетних у зв’язку з розвитком головного мозку СМ повністю забезпечити їхні фізіологічні функції не може.

Рефлекси СМ поділяються на рухові (тонічні і фазні) і вегетативні (регулюють роботу внутрішніх органів, судин, залоз).


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)