Кора головного мозку. Структура і функції.
Яка будова кінцевого мозку та яке його значення?
Кінцевий мозок контролює функції всієї нервової системи і насамперед складні форми поведінки, що забезпечують пристосування організму до змін умов довкілля. Він складається з двох півкуль (правої і лівої), з'єднаних мозолистим тілом. Цей утвір побудований з нервових волокон, які забезпечують зв'язок і взаємоузгоджену роботу лівої і правої півкуль. Кінцевий мозок ще традиційно називають півкулями головного мозку.
У кожну півкулю нервові імпульси (сигнали) надходять з протилежної сторони тіла та простору. Права півкуля керує органами лівої частини тіла і отримує інформацію зліва. Ліва, навпаки, регулює роботу органів правої частини тулуба і сприймає інформацію справа. Цю інформацію вони отримують через органи чуттів.
Поверхня півкуль, ніби плащем, вкрита корою, що охоплює приблизно 44% обсягу кожної півкулі. Кора утворена сірою речовиною. Вона складається з нейронів, розташованих у вигляді шести основних шарів.
У дорослої людини налічують приблизно 12-14 млрд нейронів. З віком збільшується не кількість клітин, а лише їхня поверхня і кількість відростків, переважно дендритів. Нейрони кори зв'язані між собою численними зв'язками. Кожен нейрон має до 10 тис. зв'язків з іншими нейронами. Саме наявність величезної кількості зв'язків між нейронами визначає унікальні властивості кори головного мозку людини.
Поверхня півкуль ніби зібрана в складки - звивини - різних розмірів, між якими є глибокі щілини - борозни. У них сховано понад 2/3 поверхні кори. Завдяки звивинам і борознам площа кори збільшується. Виділяють три найглибші борозни півкуль: латеральну (бічну), центральну і потилично-тім'яну. Вони поділяють півкулі головного мозку на чотири основні частки: лобову, потиличну, скроневу і тім'яну Лобова частка охоплює 29% поверхні кори. Вона відповідає за цілеспрямовану осмислену поведінку людини. При її ушкодженні людина не може зосередитися на меті і поводиться, як автомат, стає безпорадною. Може одні й ті самі дії виконувати без зупину.
У потиличній частці розташовані нервові зони зору, у скроневій – зони слуху, нюху і смаку, в тім'яній - зона шкірної (тепла, холоду, тиску) та суглобово-м'язової (зміни напруження м'язів, руху суглобів) чутливості.
До зони шкірної та суглобово-м'язової чутливості надходить інформація у вигляді нервових імпульсів від шкіри, кісток, суглобів і м'язів. Наприклад, якщо до вашої руки доторкнутися, ви відчуваєте сам дотик і його силу, визначаєте, приємний він чи ні. При цьому подразнюються певні рецептори шкіри і нервові імпульси передаються до зони шкірної та суглобово-м'язової чутливості. Тут вони сприймаються, аналізуються, і формується відповідна реакція на подразнення. Ви можете руку відсмикнути або, навпаки, притримати. Аналогічною є реакція на температуру.
Спереду від центральної борозни розташована рухова (моторна) нервова зона кори, а в ній - ділянки, що забезпечують рух м'язів і суглобів тіла.
Єдиного мовного центру немає. Існує три центри мови: мовноруховий, слухомовний і зоровомовний. Мовноруховий центр забезпечує можливість розмовляти. Слухомовний центр відповідає за сприйняття звукової мови і розуміння мови інших людей. Зоровомовний центр, або центр читання, забезпечує здатність навчитися читати, розуміти прочитане, оволодіти письмовою мовою. Саме сукупність (інтеграція) цих центрів забезпечує мовну діяльність у різних її проявах.
Асоціативні зони об'єднують діяльність сенсорних (чутливих) і рухових центрів й забезпечують асоціативну (інтегруючу) функцію мозку. З діяльністю асоціативних центрів найбільше пов'язані вищі психічні функції: пам'ять, мова, мислення, свідомість і регулювання поведінки.
Таким чином, кора є найвищим центром аналізу нервових імпульсів (сигналів), що надходять від різних органів тіла людини. Вона функціонує як єдине ціле і є матеріальною основою психічної діяльності людини, регуляції її поведінки.
З яких структур складаються підкіркові утворення?
Від кори (тіл нейронів) усередину мозку відходять відростки нейронів, які разом з нервовими волокнами, що спрямовані до кори, утворюють білу речовину півкуль головного мозку. Вона утворює провідні шляхи, які з'єднують між собою всі ділянки кори, а також кору з іншими відділами центральної нервової системи. У ній розташовані скупчення сірої речовини (ядра). Ці утворення називають підкірною. Вона є еволюційно старою частиною півкуль головного мозку. До підкіркових структур відносять таламус, гіпоталамус, ретикулярну формацію, мозолисте тіло та лімбічну систему.Лімбічна система (від лат. limbuc - край) огортає верхню частину стовбура мозку, ніби поясом, та утворює його край (лімб). До її складу входять такі структури: склепіння, морський коник, мигдалик. Вони розміщені у вигляді двостороннього кільця на межі з корою півкуль головного мозку і відокремлюють її від стовбура мозку.
Кора і лімбічна система утворюють єдину функціональну систему, яка відповідає за емоційний стан, формує мотиви поведінки, а також бере участь у процесах навчання і пам'яті.
6. Узагальнення та закріплення нового матеріалу
Робота з підручником:
Учні записують найважливіші терміни, роблять схеми, замальовують рисунок головного мозку.
7. Підсумок уроку
Учні роблять підсумок уроку.
8. Виставлення оцінок та їх мотивація
9. Інструктаж з домашнього завдання
· Вивчити § 63
· Підготувати запитання по §60 - §63
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 567 | Нарушение авторских прав
|