АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Оформлення діагнозу

Прочитайте:
  1. Вагітна Г., звернулась в Ж.К. з терміном вагітності 34 тижні з приводу підвищення АТ, набряків нижніх кінцівок. Який аналіз необхідно зробити для остаточної постановки діагнозу?
  2. Вкажіть повну назву клінічного діагнозу. (первинна прогресуюча міодистрофія Ерба-Рота)
  3. Класифікація (формулювання діагнозу)
  4. Класифікація ДР (формулювання діагнозу)
  5. ОБГРУНТУВАННЯ ДІАГНОЗУ НА МОМЕНТ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ В АКУШЕРСЬКИЙ СТАЦІОНАР
  6. Обґрунтування діагнозу
  7. Основні вимоги до виконання та оформлення ІНДЗ
  8. Оформлення вимоги—замовлення __________на отримання ліків із аптеки
  9. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару

Сутність діагнозу в клініці ортопедичної стоматології полягає в тому, що необхідно виділити три його частини:

1. Анатомічну (вказати топографію дефекту зубного ряду).

2. Етіологічну – причини втрати зубів.

3. Функціональну (втрата жувальної ефективності).

Основним вважається те захворювання, із приводу якого хвориіі звер­нувся в клініку і яке підлягає ортопедичному лікуванню. Воно звичайно є наслідком інших захворювань (карієс, його ускладнення, травма і т.д.) і про­являється порушенням цілості зубів, зубних рядів або інших органів зубощелепної системи – анатомічна частина діагнозу.

До ускладнень основного захворювання варто віднести порушення, пато­генетично пов'язані з основним захворюванням.

До супутніх стоматологічних захворювань належать ті, які повинні ліку­вати стоматологи інших профілів - терапевти, хірурги. Із загальних супутніх захворювань у діагноз вносяться ті захворювання, які варто враховувати у процесі ортопедичного лікування.

У першій частині діагнозу обов'язково вказуються морфологічні, функці­ональні п естетичні порушення (нозологічна одиниця, стадія хвороби, ха­рактер патологічного процесу і його локалізація, ступінь і характер функці­ональних порушень), а також за можливості зазначається їхня етіологія – етіологічна частина.

Морфологічні порушення - це дефекти, деформації, аномалії елементів зубощелепної системи, дефекти зубів, дефекти і деформації зубних рядів або щелеп, аномалії прикусу, патологія пародонта, скронево-иижньощелепного суглоба, м'язів ротової і колоротової ділянки, язика, слизової оболон­ки й інших тканин порожнини рота. Етіологія – причина виникнення морфологічних змін – карієс, пародонтичні, травма, пухлина і т.д.

Функціональні порушення - це порушення жування, ковтання, дихання і мовлення, а також тонусу та біоелектричної активності жувальної і мімічної мускулатури.

Функціональна частина діагнозу визначає втрату жувальної ефективності за Агаповим чи за Оксманом.

Оформляючи цю графу історії хвороби, необхідно:

· користуватися загальноприйнятою номенклатурою стоматологіч­них хвороб;

· вид дефекту коронки зуба визначати за класифікацією Блека;

· вид дефекту зубного ряду визначати за класифікацією Кеннеді;

• тип беззубих щелеп визначати за класифікаціями Шредера,
Келлера;

· стан слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп визначати
за класифікацією Суппле, Люнда;

· вказувати ступінь втрати жувальної ефективності за даними статичних або функціональних методів (за Агаповим, Османом, Курляндським).;

· вказувати наявність неповноцінних протезів, які підлягають заміні.

VІ. План і організаційна структура заняття.

 

 

Етапи заняття Матеріали методичного забнзпечення Критерії самоконтролю
     
Суб”єктивні методи дослідження, співбесіда із хворим Стоматологічне крісло. набір інструментів, склянка із водою, історія хвороби На основі суб”єктивних симптомів можливо виявити характер захворювання (гостре чи хронічне запалення. загострення процесу), етіологічний фактор
Обстеження зубощелепної системи Стоматологічне крісло, набір інструментів, лабораторні методи дослідження (міографія, реографія, ренггеенологічне дослідження, аналіз слюни) Детальне вивчення всіх органів зубощєлопної системи за допомогаю клінічних та лабораторних методів дослідження: А) вивлення чутливості всіх зубів на дію температурних та механічних подразників. Б) рентггеноодонтодіагностику всіх зубів (ЕОД) В) рентгенографія всіх зубів. Г) визначення вертикального розміру нижнього відділу лиця при положенні нижньої щелепи в етапі фізіологічного покою. Д) провести пальпацію вискового нижньощелепного суглобу. Е) вивчення руху нижньої щелепи. Ж) вивчення діагностичних моделей.

 

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)