АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнез життя

На виникнення і характер суб'єктивних симптомів, що відчуваються хворим, впливають соціальні і природні умови, стан здоров'я і життєві обставини.

У цьому розділі важливо з'ясувати місце народження, умови життя хворого, режим праці і побуту, характер харчування. Важливість кожного пункту анамнезу визначається клінічною картиною захворювання. Так, знання місця народження (проживання) допоможе визначити наявність «крайової» патології (ендемічні осередки) і пов'язані з цим флюороз, гіпоплазію й ін. Цані про режим харчування у період росту щелеп і характер жування допомагають зрозуміти причину різноманітних відхилень у формуванні зубощелепнної системи і виникненні низки захворювань. У деяких хворих є спадкова схильність до певних хвороб зубощелешюї системи. Місце роботи може обумовити розвиток професійної патології: підвищена стертість спостерігається у робітників кислотних цехів, вугільної і борошномельної промисловості; непереносимість протезів із пластмас - у робітників акрилового виробництва.

Усі ці чинники можуть впливати як на організм у цілому, так і на: зубощелепну систему зокрема. У зв'язку з цим особливого значення набувають дані про перенесені захворювання, наявність загально-соматичних і спадкових хвороб, екологічну і виробничу шкідливість, звичні інтоксикації і шкіливі звички.

Розповідь хворого і його відповіді на ці питання повинні бути внесені у відповіддну графу історії хвороби.

Важливо опросити хворого чи не страждає він на інфекційні захворювання: ВІЛ, СНІД, сифіліс, туберкульоз, чи не хворів він на хворобу Боткіна ті інш., так як ці захворювання можуть бути загрозою для лікаря, техніка та молодшого медичного персоналу. Слід з’ясувати групу захворювань, що можуть привести до ургентного стану хворого вклініці: алергічні захворювання, астма, серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба, гемофілія та інші захворювання крові, епілепсія, захворювання шлунково-кишкового тракту. Під час розмови звертати увагу на логічність відповідей та психологічний стан хворого.

На підставі встановлених суб'єктивних і анамнестичних даних необхідно зробити попередній висновок про наявність тієї чи іншої форми захворювання, дійти до певних припущень про характер хвороби. Виниклі внаслідок співбесіди з хворим припущення (гіпотези) будуть сприяти цілеспрямованому проведенню подальших досліджень і отриманню вичерпних даних про хворобу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 606 | Нарушение авторских прав