АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків

(наказМіністерства охорони здоров’я України № 212 від 22.11.1995 р. )

За чинним законодавством власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов’язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Відшкодування шкоди потерпілому складається з:

а) виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

б) виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого);

в) компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

За наявності факту моральної шкоди – відшкодовується моральна шкода.

Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності у відсотках і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я.

Утрачений заробіток або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.

Обмеження життєдіяльності потерпілого визначається повною або частковою втратою здатності до самообслуговування, пересування, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним зменшенням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації тощо.

Професійна працездатність – здатність даного працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи за іншою адекватною їй професією (фахом).

Професія – це вид трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які мають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва.

Кваліфікація – рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.

Фах (спеціальність) – це вид професійної діяльності, яка удосконалена шляхом спеціальної підготовки.

Основною професією слід вважати ту, яка безпосередньо передувала трудовому каліцтву чи професійному захворюваннню чи та, в якій досягнута найбільш висока кваліфікація (найбільш висока заробітна платня), а для осіб некваліфікованої праці та, що виконувалась найбільш тривалий час.

Зведення про трудову діяльність потерпілого, умови праці та роботи, що виконувалась, уточнюються в процесі огляду, у необхідних випадках запитуються з місця роботи.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав