АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пузирчатка листоподібна

Прочитайте:
  1. Пузирчатка вегетуюча.
  2. Пузирчатка еритематозна (себорейна)
  3. Пузирчатка звичайна

 

На еритематозній шкірі утворюються плоскі кволі пузирі внаслідок акантолізу в зернистому шарі епідермісу. Пемфігус - Ig G – антитіла проти десмоглеїну 1 виявляються у сироватці крові, а також у вигляді фіксованих комплексів антиген-антитіло в зернистому шарі епідермісу.

Етіологія і патогенез.

Аутоімунне захворювання. Однак антитіла спрямовані проти десмоглеїну 1 в десмосомах.

Епідеміологія:

Захворювання дуже рідкісне. Частіше хворіють жінки віком 30-60 років. Перебіг, як правило, повільний (роки), більш доброякісний, ніж при звичайній пузирчатці. УФО погіршує стан.

Клінічні прояви:

- На ериматозній шкірі обличчя, волосистої частини голови, грудей і верхньої половини спини з`являються плоскі з тонким зморшкуватим покриттям пузирі невеликого розміру.

- Утворені поверхневі яскраво-червоні ерозії зі значною кількістю серозного відокремлюваного покриваються вологими шаруватими (у вигляді «пирога») кірками.

- С-м Нікольського різко позитивний.

- Іноді має місце стримане поширення дерматозу за типом ексудативної еритродермії з сильним свербежем, печінням. Вторинна бактеріальна флора спричинює неприємний запах.

- Слизові оболонки зазнають ураження дуже рідко і не тяжко.

Діагностика:

- Наявність поверхневих акантолітичних пузирів (на початковій стадії), ерозій, покритих шаруватими кірками.

- С-м Нікольського різко позитивний.

- Цитологія – часте виявлення акантолітичних клітин у мазках – відбитках ерозій.

- Виявляється еозинофілія в крові.

- Біопсія шкіри дозволяє виявити акантолітичні пузирі в зернистому шарі епідермісу, почасти – акантоз і папіломатоз.

В дермі – інфільтрат з переважанням еозинофілів.

- Характерна наявність пемфігус - Ig G – антитіл проти десмоглеїну 1 в сироватці крові і у вигляді фіксованих скупчень у міжклітинних просторах епідермісу.

Диференційний діагноз:

Дискоїдний червоний вовчак, себорейна екзема, вторинні еритродермії.

Перебіг і прогноз:

- Хронічний (роки) хвилеподібний перебіг із задовільним загальним станом.

- Віддалений прогноз мало передбачуваний, можливе летальне завершення.

Лікування:

- Глюкокортикоїди та імуносупресанти, як при звичайній пузирчатці.

- У разі вторинної бактеріальної інфекції відповідна загальна і зовнішня терапія (ванни з перманганатом калію, засоби такі, як і для лікування інфікованих опіків і т.д.)

- Захист від сонця.

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 409 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)