Пузирчатка листоподібна
На еритематозній шкірі утворюються плоскі кволі пузирі внаслідок акантолізу в зернистому шарі епідермісу. Пемфігус - Ig G – антитіла проти десмоглеїну 1 виявляються у сироватці крові, а також у вигляді фіксованих комплексів антиген-антитіло в зернистому шарі епідермісу.
Етіологія і патогенез.
Аутоімунне захворювання. Однак антитіла спрямовані проти десмоглеїну 1 в десмосомах.
Епідеміологія:
Захворювання дуже рідкісне. Частіше хворіють жінки віком 30-60 років. Перебіг, як правило, повільний (роки), більш доброякісний, ніж при звичайній пузирчатці. УФО погіршує стан.
Клінічні прояви:
- На ериматозній шкірі обличчя, волосистої частини голови, грудей і верхньої половини спини з`являються плоскі з тонким зморшкуватим покриттям пузирі невеликого розміру.
- Утворені поверхневі яскраво-червоні ерозії зі значною кількістю серозного відокремлюваного покриваються вологими шаруватими (у вигляді «пирога») кірками.
- С-м Нікольського різко позитивний.
- Іноді має місце стримане поширення дерматозу за типом ексудативної еритродермії з сильним свербежем, печінням. Вторинна бактеріальна флора спричинює неприємний запах.
- Слизові оболонки зазнають ураження дуже рідко і не тяжко.
Діагностика:
- Наявність поверхневих акантолітичних пузирів (на початковій стадії), ерозій, покритих шаруватими кірками.
- С-м Нікольського різко позитивний.
- Цитологія – часте виявлення акантолітичних клітин у мазках – відбитках ерозій.
- Виявляється еозинофілія в крові.
- Біопсія шкіри дозволяє виявити акантолітичні пузирі в зернистому шарі епідермісу, почасти – акантоз і папіломатоз.
В дермі – інфільтрат з переважанням еозинофілів.
- Характерна наявність пемфігус - Ig G – антитіл проти десмоглеїну 1 в сироватці крові і у вигляді фіксованих скупчень у міжклітинних просторах епідермісу.
Диференційний діагноз:
Дискоїдний червоний вовчак, себорейна екзема, вторинні еритродермії.
Перебіг і прогноз:
- Хронічний (роки) хвилеподібний перебіг із задовільним загальним станом.
- Віддалений прогноз мало передбачуваний, можливе летальне завершення.
Лікування:
- Глюкокортикоїди та імуносупресанти, як при звичайній пузирчатці.
- У разі вторинної бактеріальної інфекції відповідна загальна і зовнішня терапія (ванни з перманганатом калію, засоби такі, як і для лікування інфікованих опіків і т.д.)
- Захист від сонця.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 409 | Нарушение авторских прав
|