АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Препарати горицвіту

До них належать настій трави горицвіту, адонізид. Вони справ­ляють менш активну дію на серце, ніж препарати наперстянки, конвалії і строфанту; менш стійкі, з менш тривалою дією. Препа­рати горицвіту чинять седативну (заспокійливу) дію, не кумулюють в організмі. Застосовують у легких випадках хронічної серце­вої недостатності, при вегетосудинних неврозах, дистоніях.

Серцеві глікозиди, особливо препарати наперстянки, мають влас­тивість кумулюватися (накопичуватися) в організмі.

Основні симптоми передозування:

— шлунково-кишкові розлади (відсутність апетиту, нудота,
диспепсія);

—серцеві розлади (брадикардія, часткова чи повна блокада се­рця, екстрасистолія);

—неврологічні симптоми (головний біль, неспокій, розлади кольорового зору, переважає жовто-зелений колір, міастенія);

—зменшення діурезу.

Лікування передозування серцевих глікозидів включає:

— відміну препаратів;

—призначення внутрішньо активованого вугілля чи інших ен-теросорбентів;

—препарати калію (калію хлорид, панангін, аспаркам);

—антидоти серцевих глікозидів (унітіол);

—м-холіноблокатори (атропіну сульфат, настойка беладонни, краплі Зеленіна);

—протиаритмічні та інші засоби.

Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:

—адреноміметики: дофамін, добутамін, допексамін;

—інгібітори фосфодіестерази: амринон (вінкорам, інокор), мілринон (примакор, кортроп).

Неглікозидні кардіотоніки застосовують з метою короткочас­ної терапії гострої серцевої недостатності після операцій на серці.

Особливості роботи з препаратами:

— серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, то­му їх призначають за схемою: спочатку проводять початкову ди-гіталізацію (насичення організму препаратами), потім призначають підтримувальну терапію. Підтримувальна доза як правило у 4—5 ра­зів менша за дозу початкової дигіталізації;

— серцеві глікозиди в ампулах вводять виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули розчиняють у 10—20мл ізотонічного розчину;

— строфантин вводять внутрішньовенно протягом 5—7 хе;

— серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокатора-ми кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічними за­собами, препаратами калію;

— при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) посилю­ється їх токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необхідне призначення препаратів калію.

Таблиця 21. Кардіотонічні засоби

Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) — препара­ти, які здатні усувати порушення серцевого ритму (табл. 22). Роз­різняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму) та брадиарит-мії (уповільнення серцевого ритму). При тахіаритміях підвищую­ться автоматизм, збудливість і провідність серця.

До тахіаритмій належать:

—екстрасистолія — позачергові серцеві скорочення;

—пароксизмальна тахікардія — напади серцевих скорочень ве­ликої частоти (понад 100—120 за 1 хв);

—миготлива аритмія — некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів, при цьому не може відбутися повноцінна систола.

При брадіаритміях порушується проведення нервового імпуль­су між шлуночками та передсердями, що призводить до часткової або повної блокади серця; пульс уповільнюється до 30-40 за 1 хв.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав