АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  3. Вкажіть утворення, напрям і закінчення верхніх і нижніх серцевих іілок блукаючого нерва.
  4. Вкажіть, яка методика сприяє розпізнаванню внутрішньосерцевих пухлин?
  5. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  6. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  7. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  8. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  9. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  10. Гістологічна класифікація пухлин товстої кишки.

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ.

КАРДІОТОНІЧНІ Й ПРОТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ

Кардіотонічні препарати. Серцеві глікозиди. Класифікація, Властивості і застосування. Не-глікозидні кардіотоніки. Протиаритмічні препара­ти. Класифікація, застосування.

Кардіотонічні препарати — засоби, що посилюють скорот­ливу активність серця та усувають явища серцевої недостатності (табл. 21).

Кардіотонічні засоби поділяють на:

11.1.1. Серцеві глікозиди.

11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки.

Серцеві глікозиди — складні сполуки рослинного похо­дження, що мають кардіотонічну активність. У результаті розпаду утворюють 2 частини: цукристу (глікон) та нецукристу (аглікон). Глікон визначає фармакокінетику серцевих глікозидів — їх роз­чинність, проникність крізь мембрани, швидкість всмоктування тощо. Аглікон визначає фармакодинаміку серцевих глікозидів та їх хімічну назву.

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

1. Препарати наперстянки (Digitalis): дигітоксин (кардиток-син, дигіфтон, кардигін), дигоксин (ланікор, диланацин, ланоксин), целанід (ізоланід, ланатозид С), кордигіт, лан-тозид.

2. Препарати конвалії (Convallaria): корглікон, настойка кон­валії.

3. Препарати горицвіту весняного (Adonis Vernalis): настій тра­ви горицвіту, адонізид, адоніс-бром.

4. Препарати строфанту (Strophanthus): строфантин, строфан-тидину ацетат.

5. Препарати жовтушника сірого (Erysimum): кардіовален.

6. Препарати морської цибулі (Scilla marina): кліфт (талусин).

Фармакологічна дія серцевих глікозидів:

—посилення і вкорочення систоли (серцевого скорочення) — позитивна інотропна дія;

—подовження діастоли та уповільнення серцевого ритму — негативна хромотропна дія;

—уповільнення проведення нервових імпульсів провідною си­стемою серця — негативна дромотропна дія;

—підвищення збудливості й автоматизму серця — позитивна батмотропна дія при застосуванні препаратів у великих дозах;

—сечогінна дія;

—седативна (заспокійлива) дія (препарати конвалії та гори­цвіту);

—покращення енергетичного балансу міокарда — збільшення вмісту АТФ, утилізації молочної кислоти, зменшення потреби сер­ця в кисні.

Механізм дії серцевих глікозидів: збільшують вміст у клітинах серця іонізованого кальцію, який забезпечує швидке і сильне ско­рочення; поліпшують зв'язок кальцію зі скоротливими білками.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 500 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)