АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Велике (або тілесне) коло кро-

вообігу починається з лівого шлу-

АОРТА, AORTA

Аорта, aorta — є головною і

найбільшою (діам. біля початку

2,5-3,0 см) артеріальною судиною.

Вона виходить із лівого шлуночка

і ділиться на висхідну частину, дугу

аорти і низхідну частину (рис. 88).

Висхідна частина аорти, pars

ascendens aortae (довж. 6 см), йде

спочатку косо вгору і вправо, роз-

ташовуючись позаду легеневого

стовбура і зліва від верхньої порож-

нистої вени. Потім висхідна части-

на аорти підіймається вертикально

вгору до місця з'єднання другого

правого ребрового хряща з груд-

ниною, де переходить у дугу аорти.

На початку є розширення, цибулина

аорти, bulbus aortae, яка відпові-

дає розташуванню півмісяцевих за-

слінок клапана аорти. В цьому місці

з правої і лівої пазух аорти почина-

ються вінцеві артерії.

Дуга аорти, arcus aortae, про-

ходить позаду ручки груднини. Тут

аорта різко змінює свій напрямок,

утворює круту дугу, повертаючи

назад і вліво. Опукла частина дуги

обернена вгору, увігнута — вниз.

Від увігнутої частини дуги відхо-

дить lig. arteriosum.

Перекидаючись через лівий го-

ловний бронх, аорта прямує у заднє

середостіння, де на рівні IV грудно-

го хребця продовжується у низхід-

ну частину. У цьому місці є ледь по-

мітне звуження, перешийок аорти,

isthmus aortae. Наявність звуження

пов'язана з особливостями ембріо-

нального розвитку аорти; тут бува-

ють вроджені вади розвитку у виг-

ляді коарктації (звуження) аорти.

Низхідна частина аорти, pars

descendens aortae, йде уздовж

хребта, розташовується спочатку в

грудній порожнині (pars thoracica

aortae), а потім, пройшовши через

hiatus aorticus діафрагми в черев-

ній порожнині (pars abdominalis

aortae). На рівні IV поперекового

хребця аорта закінчується біфурка-

цією, bifurcatio aortae, і ділиться на

дві загальні клубові артерії. ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ

Від опуклої частини аорти по-

чинаються три великі стовбури, які

забезпечують кровопостачання ор-

ганів голови, шиї та верхніх кінцівок:

1) truncus brachiocephalicus,

плечоголовний стовбур (довж. 3-4 см),

йде вгору і вправо попереду від

трахеї. Позаду правого груднино-

ключичного суглоба він ділиться

на праву загальну сонну артерію,

а. carotis communis dextra, і праву

підключичну артерію, а. subclavia

dextra;

2) а. carotis communis sinistra,

ліва загальна сонна артерія, прямує

вгору і вліво, спочатку розташо-

вується попереду від трахеї, а потім

виходить у ділянку шиї і лежить

збоку від трахеї;

3) а. subclavia sinistra, ліва під-

ключична артерія, йде вгору і вліво,

виходить у ділянку шиї, а потім

продовжується на верхню кінцівку

(рис. 88).

ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ,

А. CAROTIS COMMUNIS

Топографія. Справа загальна

сонна артерія починається від пле-

чоголовного стовбура, зліва від дуги

аорти. З грудної порожнини вона ви-

ходить через apertura thoracis supe-

гіог у ділянку шиї, де розташовуєть-

ся збоку від трахеї та стравоходу у

судинно-нервовому пучку. У цьому

пучку латерально і більш поверхнево

від артерії лежить внутрішня яремна

вена, а між веною та артерією — блу-

каючий нерв. Загальна сонна артерія

на рівні верхнього краю щитоподіб-

ного хряща ділиться на зовнішню та

внутрішню сонні артерії.

Сонна пазуха. На місці поділу

є чітке розширення, сонна пазуха,

sinus caroticus, яка поширюється

на внутрішню сонну артерію. В її

стінці розташовується багато нер-

вових закінчень, які пов'язані з язи-

ко-глотковим, блукаючим і симпа-

тичними нервами, які відіграють

роль у регуляції кров'яного тиску.

Між внутрішньою і зовнішньою

сонними артеріями лежить невели-

кий (довж. З мм) сонний клубочок,

glomus caroticum, що складається

із хромафінної тканини і належить

до ендокринних залоз.

ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ,

А. CAROTIS EXTERNA

Топографія. Зовнішня сон-

на артерія йде вгору і медіально,

пролягаючи під заднім черевцем

двочеревцевого м'яза і шийнопід'я-

зиковим м'язом. Потім вона вхо-

дить у привушну залозу, де на рівні

шийки нижньої щелепи ділиться на

свої кінцеві гілки. Гілки, які відхо-

дять від зовнішньої сонної артерії,

поділяють на три групи: передню,

середню і задню (рис. 89).

Передня група

Верхня щитоподібна артерія,

а. thyroidea superior, спочатку ут-

ворює дугу, потім повертає вниз

і прямує до щитоподібної залози.

Крім щитоподібної залози, артерія

постачає кров'ю гортань, даючи

їй а. laryngea superior. Ця артерія

разом з однойменним нервом про-

ходить через щито-під'язикову

мембрану і розгалужується у стін-

ках органа. Невеликі гілочки вер-

хньої щитоподібної артерії йдуть

до під'язикової кістки і груднин-

но-ключично-соскоподібного м'яза

(г. sternocleidomastoideus).

Язикова артерія, а. lingualis,

відходить на рівні великих рогів

під'язикової кістки. Проходить на

шиї в ділянці язикового трикутни-

ка (Пирогова) під m. hyoglossus.

Кінцевий відділ артерії, а. profunda

linguae, лежить у товщі язика, відда-

ючи тільки до його спинки гг. dorsales

linguae. Проходячи в ділянці

піднижньощелепного трикутника,

язикова артерія віддає гілку до

під'язикової залози, а. sublingualis.

Лицева артерія, а. facialis, по-

чинається вище від язикової, спо-

чатку лежить поряд з нею, а потім

проникає у піднижньощелепну за-

лозу і віддає їй залозисті гілки, гг.

glandulares. Звиваючись, лицева

артерія перегинається через край

нижньої щелепи і виходить на об-

личчя. Тут вона розташовується

по переду від m. masseter і прямує

косо вгору до медіального кута ока.

Лицева артерія віддає такі гілки:

• а. palatina ascendens, висхід-

на піднебінна артерія, йде до

м'якого піднебіння і піднебінно-

го мигдалика;

• а. submentalis, підпідборідна

артерія, прямує до ділянки під-

боріддя;

• аа. labiales superior et inferior,

верхня і нижня губні артерії,

постачають кров'ю губи;

• а. angularis, кутова артеріяі яв-

ляє собою кінцевий відділ лице-

вої артерії, яка розгалужується у

медіальному куті ока. Ця артерія

анастомозує з гілками очної ар-

терії (а. ophthalmica).

Задня група

Потилична артерія, а. occipitalis,

йде назад і вгору уздовж задньо-

го черевця двочеревцевого м'яза, а

потім по однойменній борозні со-

скоподібного відростка потрапляє у

потиличну ділянку. Гілки потилич-

ної артерії постачають кров'ю шкіру

і м'язи потилиці, вушну раковину,

соскоподібний відросток і тверду

мозкову оболонку в ділянці задньої

черепної ямки.

Задня вушна артерія, а. auricularis

posterior, йде назад і вгору

позаду вушної раковини. Своїми

гілками вона приносить кров до

вушної раковини, шкіри в ділянці

соскоподібного відростка і поти-

лиці, а також до слизової оболонки

барабанної порожнини (а. stylomastoidea).

Середня група

Висхідна глоткова артерія, а.

pharyngea ascendens, невелика,

йде по бічній стінці глотки і віддає

гілки до глотки, м'якого піднебін-

ня, піднебінного мигдалика, бара-

банної порожнини (а. tympanica

inferior), твердої мозкової оболони

задньої черепної ямки (а. meningeaposterior). Кінцеві гілкі

Поверхнева скронева артерія,

а. temporalis superficialis, є однією

з кінцевих гілок зовнішньої сонної

артерії. Вона йде вгору спочатку у

товщі привушної залози, потім під

фасцією і шкірою. Поверхнева скро-

нева артерія ділиться на лобову гіл-

ку, r. frontalis і тім'яну, г. parietalis.

Ці гілки забезпечують кров'ю шкі-

ру, м'язи і фасції відповідних діля-

нок. Крім того, поверхнева скроне-

ва артерія постачає кров привушній

залозі (r. parotidei), шкірі та м'язам

обличчя, до яких прямує поперечна

артерія лиця, а. transversa faciei,

вушній раковині й зовнішньому

слуховому ходу, виличній кістці та

скроневому м'язу.

Верхньощелепна артерія, а.

maxillaris, є другою, більшою кін-

цевою гілкою зовнішньої сонної

артерії. Вона проходить медіально

від гілки нижньої щелепи. Від міс-

ця свого початку артерія йде вго-

ру і вперед, проходить спочатку у

підскроневу, а потім — у крилопід-

небінну ямку, де розгалужується

на свої кінцеві гілки. Стовбур вер-

хньощелепної артерії поділяють на

З відділи: перший розташований

позаду шийки нижньої щелепи,

другий — в підскроневій ямці і

третій — в крилопіднебінній ямці.

Артерія віддає численні гілки, від-

повідно трьом її відділам.

Від першого відділу верхньоще-

лепної артерії (на рівні шийки ниж-

ньої щелепи) відходять такі гілки:

• а. alveolaris inferior, HUDfCWfl КО ~

міркова артерія, проходить у ка-

налі нижньої щелепи, постачає

кров нижнім зубам, яснам, а її

кінцева гілка (а. mentalis) вихо-

дить через підборідний отвір до

м'язів і шкіри підборіддя і ниж-

ньої губи;

• а. auricularis profunda, глибока

вушна артерія, постачає кров

скронево-нижньощелепному

суглобу, зовнішньому слухово-

му ходу і барабанній перетинці;

• а. meningea media, середня обо-

лонна артерія, входить у порож-

нину черепа через остистий от-

вір і розгалужується у твердій

мозковій оболоні середньої че-

репної ямки; це найбільша ар-

терія твердої мозкової оболони,

від неї відходить також верхня

барабанна артерія, а. tympanica

superior;

• а. tympanica anterior, перед-

ня барабанна артерія, через

кам'янисто-барабанну щілину

скроневої кістки проходить до

слизової оболонки барабанної

порожнини.

Від другого відділу верхньоще-

лепної артерії (в підскроневій ямці)

відходять:

• а. alveolaris superior posterior,

задня верхня коміркова артерія,

її гілки проходять через одной-

менні отвори горба верхньої

щелепи до великих кутніх зубів

і слизової оболонки верхньоще-

лепної пазухи;

• м'язові гілки до жувальних м'язі в

і щічного м'яза.

Від третього відділу верхньоще-

лепної артерії (в крило-піднебінній

ямці) відходять 3 кінцеві гілки:_ • а. infraorbitalis, підочноямкова

артерія, проходить в очну ямку

через нижню очноямкову щіли-

ну, йде по sulcus і canalis infraorbitalis

і через canalis infraorbitalis

виходить на лице, де роз-

галужується в шкірі і м'язах вер-

хньої губи, щоки, носа і нижньої

повіки, анастомозуючи з гілками

лицевої артерії; в підочноям-

ковому каналі від неї відходять

передні коміркові артерії (аа. аі-

veolares superiores anteriores)

до верхніх зубів і ясен;

• а. sphenopalatina, клино-під-

• небінна артерія, проникає у по-

рожнину носа через одноймен-

ний отвір і постачає кров сли-

зовій оболонці;

• а. palatina descendens, низхідна

піднебінна артерія, проходить

вниз через великий піднебінний

канал і постачає кров'ю тверде та

м'яке піднебіння; від неї відхо-

дить також артерія крилоподіб-

ного каналу (а. canalis pterygoidei)

до верхньої частини глотки і

слухової труби.

ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, А. CAROTIS INTERNA

Топографія. Внутрішня сонна

артерія починається від загальної

сонної. Спочатку вона лежить ла-

терально від зовнішньої сонної ар-

терії, потім йде медіально від неї

і розташовується попереду попе-

речних відростків шийних хребців,

збоку від глотки. Потім артерія

проходить у порожнину черепа че-

рез сонний канал вискової кістки,

прямуючи в ньому спочатку вгору,

а потім — вперед і медіально. Вий-

шовши з каналу, вона лягає в sulcus

caroticus клиноподібної кістки і

проникає у печеристу пазуху. Тут

внутрішня сонна артерія утворює

S-подібний згин (сифон), а потім

виходить з пазухи, проникає через

тверду мозкову оболонку і розгалу-

жується на кінцеві гілки (рис. 90).

Поділ на частини. В залежності

від розташування внутрівіня сонна

артерія має такі частини:

1) pars cervicalis, шийна час-

тина, тягнеться від початку до вхо-

ду у сонний канал. Ця частина гілок

не дає;

2) pars petrosa, кам'яниста

частина, проходить у сонному ка-

налі і віддає тонкі гілочки у бара-

банну порожнину;

3) pars cavernosa, печериста

частина, лежить у sinus cavernosus,

тут артерія омивається кров'ю

та вкрита ендотелієм ззовні;

4) pars cerebralis, мозкова час-

тина, представляє собою кінцевий

відділ, який розгалужується на гілки.

Очна артерія, а. ophthalmica,

потрапляє в очну ямку через зоро-

вий канал і розташовується спочат-

ку під зоровим нервом, а потім над

ним (рис. 91). В очній ямці артерія

дає такі гілки:

• а. centralis retinae, центральна

артерія сітківки, проходить у

товщі зорового нерва. По нерву

вона прямує до сітківки, входя-

чи в очне яблуко в ділянці диска

зорового нерва. Її розгалуження

у сітківці можна розглянути за

допомогою офтальмоскопа. Ар-

терії сітківки зазнають змін при

багатьох захворюваннях (гіпер-

тонія, діабет та ін.), тому їх до-

слідження має важливе діагнос-

тичне значення;

• аа. ciliares posteriores, задні

війкові артерії, поділяються на

короткі та довгі. Вони йдуть уз-

довж зорового нерва і, проходя-

чи через склеру, розгалужують-

ся у судинній оболонці очного

яблука;

• аа. ciliares anteriores, передні

війкові артерії, входять у очне

яблуко в його передніх відділах

і забезпечують кров'ю склеру та

кон'юнктиву;

• а. lacrimalis, сльозова артерія,

йде в латеральний бік до слізної

залози; її кінцевими гілками є

бічні повікові артерії (аа. раїре-

brales laterales);

• аа. ethmoidales (anteriores et

posteriores), передні та задні

решітчасті артерії, проходять

через відповідні отвори до слизо-

вої оболонки комірок решітчас-

тої кістки і носової порожнини;

від передньої решітчастої артерії

відходить передня оболонна гілка

(r. meningeus anterior);

• а. supraorbitalis, надочноямкова

артерія, виходить через однойменну вирізку (або отвір) в ді-

лянку лоба, де і розгалужується;

• а. supratrochlearis, надблокова

артерія, виходить з очної ямки

через лобову вирізку і розгалу-

жується в м'язах і шкірі лоба.

Крім того, очна артерія дає гілки

до м'язів очного яблука, до верхньої

та нижньої повік (aa.palpebrales

mediales), до носа (а. dorsalis nasi).

Остання анастомозує з а. angularis

із лицевої артерії.

Передня мозкова артерія, а. сег-

ebri anterior, від місця свого почат-

ку йде медіально, потім завертає

назад і проходить над мозолистим

тілом по медіальній поверхні пів-

куль (рис. 92). Права та ліва перед-

ні мозкові артерії на основі мозку

з'єднані коротким анастомозом

(а. communicans anterior, передня

сполучна артерія).

Середня мозкова артерія, а. се-

rebri media, є найбільшою гілкою

внутрішньої сонної артерії. Вона

розгалужується у латеральній бо-

розні півкулі, даючи численні зви-

висті гілки.

Задня сполучна артерія, r. сот-

municans posterior, йде від внут-

рішньої сонної назад і з'єднується

із задньою мозковою артерією із

системи основної артерії (а. basilaris)

(рис. 92).

Передня артерія судинного

сплетіння, а. choroidea anterior,

відходить від внутрішньої сонної

артерії і по ходу зорового трак-

ту йде назад в ділянку латераль-

ної борозни півкулі, де проникає

у нижній ріг бічного шлуночка й

утворює судинні сплетення бічно-

го та третього шлуночків (plexus

choroideus).

ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, А. SUBCLAVIA

Топографія. Права підключич-

на артерія починається від плечо-

головного стовбура, ліва — від дуги

аорти. Ліва дещо довша від правої

(ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-

рюючи дугу, опуклу вгору, артерія

огинає купол плеври і через арег-

tura thoracis superior виходить на

піию, де лежить позаду однойменної

вени, латерально від трахеї і страво-

ходу. Потім підключична артерія

йде у міждрабинчастому просторі,

лягаючи на перше ребро. Вийшов-

ши із простору, вона безпосередньо

продовжується у пахвову артерію,

межею між ними є зовнішній край

першого ребра (рис. 93).

Поділ на частини. На всьо-

му протязі в підключичній артерії

виділяють три частини: 1) до вхо-

ду у міждрабинчастий простір,

2) в міждрабинчастому просторі і

3) після виходу із простору.

Гілки підключичної артерії. Від

першого відділу підключичної ар-

терії відходять такі гілки: хребтова

артерія, внутрішня грудна артерія і

щито-шийний стовбур. Хребтова артерія,

а. vertebralis

Хребтова артерія, а. vertebralis,

є найбільшою гілкою підклю-

чичної артерії.

Топографія. Артерія відходить

від верхньої поверхні підключичної

артерії на рівні VII шийного хреб-

ця, піднімається вгору, входить у

поперечний отвір VI шийного хреб-

ця і далі лежить у каналі, який ут-

ворений отворами у поперечних

відростках шийних хребців. Поряд

з артерією лежить хребтова вена.

Вийшовши з поперечного отвору

1-го шийного хребця, артерія ля-

гає у його sulcus а. vertebralis і

утворює згин (сифон). Потім вона

проходить через задню атланто-

потиличну мембрану і проникає у

порожнину черепа через великий

потиличний отвір. На межі між

мостом і довгастим мозком права та

ліва хребтові артерії з'єднуються по

середній лінії і утворюють велику

основну артерію, а. basilaris.

Поділ на частини. На всьому

протязі у хребтовій артерії виділя-

ють такі чотири частини:

• pars prevertebralis, передхребто-

ва частина, тягнеться від почат-

ку артерії до її входу у попереч-

ний отвір VI шийного хребця.

В цьому відділі нерідко утворю-

ються склеротичні бляшки, які

призводять до порушення кро-

вопостачання головного мозку;

• pars transversaria, поперечна

частина, розташовується у по-

перечних отворах VI-II шийних

хребців. Тут артерія може стис-

катися кістковими розростання-

ми хребців;

• pars atlantica, атлантова час-

тина, проходить через попереч-

ний отвір і борозну атланта. Тут

артерія утворює згини і оточена

підпотиличним венозним спле-

тенням;

• pars intracranialis, внутрішньо-

черепна частина, розташована у

порожнині черепа.

Гілки хребтової артерії:

• rr. spinales, спинномозкові гілки,

відходять у ділянці шиї, через

міжхребцеві отвори проникають

у хребтовий канал і постачають

кров'ю спинний мозок;

• rr. musculares, м'язові гілки,

йдуть до глибоких м'язів шиї;

• а. spinalis anterior, передня спин-

номозкова артерія, відходить у

порожнині черепа. Права та ліва

артерії йдуть медіально, а потім

по середній лінії з'єднуються в

один стовбур, який спускається

по передній серединній щілині

спинного мозку;

• а. spinalis posterior, задня спин-

номозкова артерія, парна, спус-

кається по задній поверхні дов-

гастого і потім — по задньо-біч-

ній борозні спинного мозку.

Спинномозкові артерії (усьо-

го три — дві задні та одна передня)

проходять уздовж спинного мозку

й анастомозують з rr. spinales, які

відходять від хребтових, міжребро-

вих та поперекових артерій, тому їх

стовбури не стають тонкими і вони

існують на всьому протязі спинного

мозку;

• а. сегеЬеШ inferior posterior, за-

дня нижня мозочкова артерія,

йде до нижньої поверхні мозочка

Основна артерія, а. basilaris,

утворюється внаслідок з'єднання

правої і лівої хребтових артерій на

рівні заднього краю моста. Вона ле-

жить у sulcus basilaris посередині

моста. Біля його переднього краю

вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-

ки — задні мозкові артерії, аа. сег-

ebri posteriores. Основна артерія

віддає такі гілки:

• а. inferior anterior cerebelli, пе-

редня нижня мозочкова артерія,

йде до нижньої поверхні мозочка;

• а. superior cerebelli, верхня мо-

зочкова артерія, більша від по-

передньої, йде до верхньої по-

верхні мозочка (див. Рис. 92).

• численні гілки до моста (аа. роп-

tis), середнього мозку (аа. mesencephalicae)

і лабіринту внут-

рішнього вуха (а. labyrinthi).

Остання йде через внутрішній

слуховий хід по ходу присінко-

во-завиткового нерва (VIII);

• а. cerebri posterior, задня моз-

кова артерія, йде назад, огинає

ніжку мозку і розгалужується

на нижній поверхні півкулі в ді-

лянці скроневої та потиличної

часток.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 592 | Нарушение авторских прав