ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ
Велике (або тілесне) коло кро-
вообігу починається з лівого шлу-
АОРТА, AORTA
Аорта, aorta — є головною і
найбільшою (діам. біля початку
2,5-3,0 см) артеріальною судиною.
Вона виходить із лівого шлуночка
і ділиться на висхідну частину, дугу
аорти і низхідну частину (рис. 88).
Висхідна частина аорти, pars
ascendens aortae (довж. 6 см), йде
спочатку косо вгору і вправо, роз-
ташовуючись позаду легеневого
стовбура і зліва від верхньої порож-
нистої вени. Потім висхідна части-
на аорти підіймається вертикально
вгору до місця з'єднання другого
правого ребрового хряща з груд-
ниною, де переходить у дугу аорти.
На початку є розширення, цибулина
аорти, bulbus aortae, яка відпові-
дає розташуванню півмісяцевих за-
слінок клапана аорти. В цьому місці
з правої і лівої пазух аорти почина-
ються вінцеві артерії.
Дуга аорти, arcus aortae, про-
ходить позаду ручки груднини. Тут
аорта різко змінює свій напрямок,
утворює круту дугу, повертаючи
назад і вліво. Опукла частина дуги
обернена вгору, увігнута — вниз.
Від увігнутої частини дуги відхо-
дить lig. arteriosum.
Перекидаючись через лівий го-
ловний бронх, аорта прямує у заднє
середостіння, де на рівні IV грудно-
го хребця продовжується у низхід-
ну частину. У цьому місці є ледь по-
мітне звуження, перешийок аорти,
isthmus aortae. Наявність звуження
пов'язана з особливостями ембріо-
нального розвитку аорти; тут бува-
ють вроджені вади розвитку у виг-
ляді коарктації (звуження) аорти.
Низхідна частина аорти, pars
descendens aortae, йде уздовж
хребта, розташовується спочатку в
грудній порожнині (pars thoracica
aortae), а потім, пройшовши через
hiatus aorticus діафрагми в черев-
ній порожнині (pars abdominalis
aortae). На рівні IV поперекового
хребця аорта закінчується біфурка-
цією, bifurcatio aortae, і ділиться на
дві загальні клубові артерії. ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ
Від опуклої частини аорти по-
чинаються три великі стовбури, які
забезпечують кровопостачання ор-
ганів голови, шиї та верхніх кінцівок:
1) truncus brachiocephalicus,
плечоголовний стовбур (довж. 3-4 см),
йде вгору і вправо попереду від
трахеї. Позаду правого груднино-
ключичного суглоба він ділиться
на праву загальну сонну артерію,
а. carotis communis dextra, і праву
підключичну артерію, а. subclavia
dextra;
2) а. carotis communis sinistra,
ліва загальна сонна артерія, прямує
вгору і вліво, спочатку розташо-
вується попереду від трахеї, а потім
виходить у ділянку шиї і лежить
збоку від трахеї;
3) а. subclavia sinistra, ліва під-
ключична артерія, йде вгору і вліво,
виходить у ділянку шиї, а потім
продовжується на верхню кінцівку
(рис. 88).
ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ,
А. CAROTIS COMMUNIS
Топографія. Справа загальна
сонна артерія починається від пле-
чоголовного стовбура, зліва від дуги
аорти. З грудної порожнини вона ви-
ходить через apertura thoracis supe-
гіог у ділянку шиї, де розташовуєть-
ся збоку від трахеї та стравоходу у
судинно-нервовому пучку. У цьому
пучку латерально і більш поверхнево
від артерії лежить внутрішня яремна
вена, а між веною та артерією — блу-
каючий нерв. Загальна сонна артерія
на рівні верхнього краю щитоподіб-
ного хряща ділиться на зовнішню та
внутрішню сонні артерії.
Сонна пазуха. На місці поділу
є чітке розширення, сонна пазуха,
sinus caroticus, яка поширюється
на внутрішню сонну артерію. В її
стінці розташовується багато нер-
вових закінчень, які пов'язані з язи-
ко-глотковим, блукаючим і симпа-
тичними нервами, які відіграють
роль у регуляції кров'яного тиску.
Між внутрішньою і зовнішньою
сонними артеріями лежить невели-
кий (довж. З мм) сонний клубочок,
glomus caroticum, що складається
із хромафінної тканини і належить
до ендокринних залоз.
ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ,
А. CAROTIS EXTERNA
Топографія. Зовнішня сон-
на артерія йде вгору і медіально,
пролягаючи під заднім черевцем
двочеревцевого м'яза і шийнопід'я-
зиковим м'язом. Потім вона вхо-
дить у привушну залозу, де на рівні
шийки нижньої щелепи ділиться на
свої кінцеві гілки. Гілки, які відхо-
дять від зовнішньої сонної артерії,
поділяють на три групи: передню,
середню і задню (рис. 89).
Передня група
Верхня щитоподібна артерія,
а. thyroidea superior, спочатку ут-
ворює дугу, потім повертає вниз
і прямує до щитоподібної залози.
Крім щитоподібної залози, артерія
постачає кров'ю гортань, даючи
їй а. laryngea superior. Ця артерія
разом з однойменним нервом про-
ходить через щито-під'язикову
мембрану і розгалужується у стін-
ках органа. Невеликі гілочки вер-
хньої щитоподібної артерії йдуть
до під'язикової кістки і груднин-
но-ключично-соскоподібного м'яза
(г. sternocleidomastoideus).
Язикова артерія, а. lingualis,
відходить на рівні великих рогів
під'язикової кістки. Проходить на
шиї в ділянці язикового трикутни-
ка (Пирогова) під m. hyoglossus.
Кінцевий відділ артерії, а. profunda
linguae, лежить у товщі язика, відда-
ючи тільки до його спинки гг. dorsales
linguae. Проходячи в ділянці
піднижньощелепного трикутника,
язикова артерія віддає гілку до
під'язикової залози, а. sublingualis.
Лицева артерія, а. facialis, по-
чинається вище від язикової, спо-
чатку лежить поряд з нею, а потім
проникає у піднижньощелепну за-
лозу і віддає їй залозисті гілки, гг.
glandulares. Звиваючись, лицева
артерія перегинається через край
нижньої щелепи і виходить на об-
личчя. Тут вона розташовується
по переду від m. masseter і прямує
косо вгору до медіального кута ока.
Лицева артерія віддає такі гілки:
• а. palatina ascendens, висхід-
на піднебінна артерія, йде до
м'якого піднебіння і піднебінно-
го мигдалика;
• а. submentalis, підпідборідна
артерія, прямує до ділянки під-
боріддя;
• аа. labiales superior et inferior,
верхня і нижня губні артерії,
постачають кров'ю губи;
• а. angularis, кутова артеріяі яв-
ляє собою кінцевий відділ лице-
вої артерії, яка розгалужується у
медіальному куті ока. Ця артерія
анастомозує з гілками очної ар-
терії (а. ophthalmica).
Задня група
Потилична артерія, а. occipitalis,
йде назад і вгору уздовж задньо-
го черевця двочеревцевого м'яза, а
потім по однойменній борозні со-
скоподібного відростка потрапляє у
потиличну ділянку. Гілки потилич-
ної артерії постачають кров'ю шкіру
і м'язи потилиці, вушну раковину,
соскоподібний відросток і тверду
мозкову оболонку в ділянці задньої
черепної ямки.
Задня вушна артерія, а. auricularis
posterior, йде назад і вгору
позаду вушної раковини. Своїми
гілками вона приносить кров до
вушної раковини, шкіри в ділянці
соскоподібного відростка і поти-
лиці, а також до слизової оболонки
барабанної порожнини (а. stylomastoidea).
Середня група
Висхідна глоткова артерія, а.
pharyngea ascendens, невелика,
йде по бічній стінці глотки і віддає
гілки до глотки, м'якого піднебін-
ня, піднебінного мигдалика, бара-
банної порожнини (а. tympanica
inferior), твердої мозкової оболони
задньої черепної ямки (а. meningeaposterior). Кінцеві гілкі
Поверхнева скронева артерія,
а. temporalis superficialis, є однією
з кінцевих гілок зовнішньої сонної
артерії. Вона йде вгору спочатку у
товщі привушної залози, потім під
фасцією і шкірою. Поверхнева скро-
нева артерія ділиться на лобову гіл-
ку, r. frontalis і тім'яну, г. parietalis.
Ці гілки забезпечують кров'ю шкі-
ру, м'язи і фасції відповідних діля-
нок. Крім того, поверхнева скроне-
ва артерія постачає кров привушній
залозі (r. parotidei), шкірі та м'язам
обличчя, до яких прямує поперечна
артерія лиця, а. transversa faciei,
вушній раковині й зовнішньому
слуховому ходу, виличній кістці та
скроневому м'язу.
Верхньощелепна артерія, а.
maxillaris, є другою, більшою кін-
цевою гілкою зовнішньої сонної
артерії. Вона проходить медіально
від гілки нижньої щелепи. Від міс-
ця свого початку артерія йде вго-
ру і вперед, проходить спочатку у
підскроневу, а потім — у крилопід-
небінну ямку, де розгалужується
на свої кінцеві гілки. Стовбур вер-
хньощелепної артерії поділяють на
З відділи: перший розташований
позаду шийки нижньої щелепи,
другий — в підскроневій ямці і
третій — в крилопіднебінній ямці.
Артерія віддає численні гілки, від-
повідно трьом її відділам.
Від першого відділу верхньоще-
лепної артерії (на рівні шийки ниж-
ньої щелепи) відходять такі гілки:
• а. alveolaris inferior, HUDfCWfl КО ~
міркова артерія, проходить у ка-
налі нижньої щелепи, постачає
кров нижнім зубам, яснам, а її
кінцева гілка (а. mentalis) вихо-
дить через підборідний отвір до
м'язів і шкіри підборіддя і ниж-
ньої губи;
• а. auricularis profunda, глибока
вушна артерія, постачає кров
скронево-нижньощелепному
суглобу, зовнішньому слухово-
му ходу і барабанній перетинці;
• а. meningea media, середня обо-
лонна артерія, входить у порож-
нину черепа через остистий от-
вір і розгалужується у твердій
мозковій оболоні середньої че-
репної ямки; це найбільша ар-
терія твердої мозкової оболони,
від неї відходить також верхня
барабанна артерія, а. tympanica
superior;
• а. tympanica anterior, перед-
ня барабанна артерія, через
кам'янисто-барабанну щілину
скроневої кістки проходить до
слизової оболонки барабанної
порожнини.
Від другого відділу верхньоще-
лепної артерії (в підскроневій ямці)
відходять:
• а. alveolaris superior posterior,
задня верхня коміркова артерія,
її гілки проходять через одной-
менні отвори горба верхньої
щелепи до великих кутніх зубів
і слизової оболонки верхньоще-
лепної пазухи;
• м'язові гілки до жувальних м'язі в
і щічного м'яза.
Від третього відділу верхньоще-
лепної артерії (в крило-піднебінній
ямці) відходять 3 кінцеві гілки:_ • а. infraorbitalis, підочноямкова
артерія, проходить в очну ямку
через нижню очноямкову щіли-
ну, йде по sulcus і canalis infraorbitalis
і через canalis infraorbitalis
виходить на лице, де роз-
галужується в шкірі і м'язах вер-
хньої губи, щоки, носа і нижньої
повіки, анастомозуючи з гілками
лицевої артерії; в підочноям-
ковому каналі від неї відходять
передні коміркові артерії (аа. аі-
veolares superiores anteriores)
до верхніх зубів і ясен;
• а. sphenopalatina, клино-під-
• небінна артерія, проникає у по-
рожнину носа через одноймен-
ний отвір і постачає кров сли-
зовій оболонці;
• а. palatina descendens, низхідна
піднебінна артерія, проходить
вниз через великий піднебінний
канал і постачає кров'ю тверде та
м'яке піднебіння; від неї відхо-
дить також артерія крилоподіб-
ного каналу (а. canalis pterygoidei)
до верхньої частини глотки і
слухової труби.
ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, А. CAROTIS INTERNA
Топографія. Внутрішня сонна
артерія починається від загальної
сонної. Спочатку вона лежить ла-
терально від зовнішньої сонної ар-
терії, потім йде медіально від неї
і розташовується попереду попе-
речних відростків шийних хребців,
збоку від глотки. Потім артерія
проходить у порожнину черепа че-
рез сонний канал вискової кістки,
прямуючи в ньому спочатку вгору,
а потім — вперед і медіально. Вий-
шовши з каналу, вона лягає в sulcus
caroticus клиноподібної кістки і
проникає у печеристу пазуху. Тут
внутрішня сонна артерія утворює
S-подібний згин (сифон), а потім
виходить з пазухи, проникає через
тверду мозкову оболонку і розгалу-
жується на кінцеві гілки (рис. 90).
Поділ на частини. В залежності
від розташування внутрівіня сонна
артерія має такі частини:
1) pars cervicalis, шийна час-
тина, тягнеться від початку до вхо-
ду у сонний канал. Ця частина гілок
не дає;
2) pars petrosa, кам'яниста
частина, проходить у сонному ка-
налі і віддає тонкі гілочки у бара-
банну порожнину;
3) pars cavernosa, печериста
частина, лежить у sinus cavernosus,
тут артерія омивається кров'ю
та вкрита ендотелієм ззовні;
4) pars cerebralis, мозкова час-
тина, представляє собою кінцевий
відділ, який розгалужується на гілки.
Очна артерія, а. ophthalmica,
потрапляє в очну ямку через зоро-
вий канал і розташовується спочат-
ку під зоровим нервом, а потім над
ним (рис. 91). В очній ямці артерія
дає такі гілки:
• а. centralis retinae, центральна
артерія сітківки, проходить у
товщі зорового нерва. По нерву
вона прямує до сітківки, входя-
чи в очне яблуко в ділянці диска
зорового нерва. Її розгалуження
у сітківці можна розглянути за
допомогою офтальмоскопа. Ар-
терії сітківки зазнають змін при
багатьох захворюваннях (гіпер-
тонія, діабет та ін.), тому їх до-
слідження має важливе діагнос-
тичне значення;
• аа. ciliares posteriores, задні
війкові артерії, поділяються на
короткі та довгі. Вони йдуть уз-
довж зорового нерва і, проходя-
чи через склеру, розгалужують-
ся у судинній оболонці очного
яблука;
• аа. ciliares anteriores, передні
війкові артерії, входять у очне
яблуко в його передніх відділах
і забезпечують кров'ю склеру та
кон'юнктиву;
• а. lacrimalis, сльозова артерія,
йде в латеральний бік до слізної
залози; її кінцевими гілками є
бічні повікові артерії (аа. раїре-
brales laterales);
• аа. ethmoidales (anteriores et
posteriores), передні та задні
решітчасті артерії, проходять
через відповідні отвори до слизо-
вої оболонки комірок решітчас-
тої кістки і носової порожнини;
від передньої решітчастої артерії
відходить передня оболонна гілка
(r. meningeus anterior);
• а. supraorbitalis, надочноямкова
артерія, виходить через однойменну вирізку (або отвір) в ді-
лянку лоба, де і розгалужується;
• а. supratrochlearis, надблокова
артерія, виходить з очної ямки
через лобову вирізку і розгалу-
жується в м'язах і шкірі лоба.
Крім того, очна артерія дає гілки
до м'язів очного яблука, до верхньої
та нижньої повік (aa.palpebrales
mediales), до носа (а. dorsalis nasi).
Остання анастомозує з а. angularis
із лицевої артерії.
Передня мозкова артерія, а. сег-
ebri anterior, від місця свого почат-
ку йде медіально, потім завертає
назад і проходить над мозолистим
тілом по медіальній поверхні пів-
куль (рис. 92). Права та ліва перед-
ні мозкові артерії на основі мозку
з'єднані коротким анастомозом
(а. communicans anterior, передня
сполучна артерія).
Середня мозкова артерія, а. се-
rebri media, є найбільшою гілкою
внутрішньої сонної артерії. Вона
розгалужується у латеральній бо-
розні півкулі, даючи численні зви-
висті гілки.
Задня сполучна артерія, r. сот-
municans posterior, йде від внут-
рішньої сонної назад і з'єднується
із задньою мозковою артерією із
системи основної артерії (а. basilaris)
(рис. 92).
Передня артерія судинного
сплетіння, а. choroidea anterior,
відходить від внутрішньої сонної
артерії і по ходу зорового трак-
ту йде назад в ділянку латераль-
ної борозни півкулі, де проникає
у нижній ріг бічного шлуночка й
утворює судинні сплетення бічно-
го та третього шлуночків (plexus
choroideus).
ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, А. SUBCLAVIA
Топографія. Права підключич-
на артерія починається від плечо-
головного стовбура, ліва — від дуги
аорти. Ліва дещо довша від правої
(ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-
рюючи дугу, опуклу вгору, артерія
огинає купол плеври і через арег-
tura thoracis superior виходить на
піию, де лежить позаду однойменної
вени, латерально від трахеї і страво-
ходу. Потім підключична артерія
йде у міждрабинчастому просторі,
лягаючи на перше ребро. Вийшов-
ши із простору, вона безпосередньо
продовжується у пахвову артерію,
межею між ними є зовнішній край
першого ребра (рис. 93).
Поділ на частини. На всьо-
му протязі в підключичній артерії
виділяють три частини: 1) до вхо-
ду у міждрабинчастий простір,
2) в міждрабинчастому просторі і
3) після виходу із простору.
Гілки підключичної артерії. Від
першого відділу підключичної ар-
терії відходять такі гілки: хребтова
артерія, внутрішня грудна артерія і
щито-шийний стовбур. Хребтова артерія,
а. vertebralis
Хребтова артерія, а. vertebralis,
є найбільшою гілкою підклю-
чичної артерії.
Топографія. Артерія відходить
від верхньої поверхні підключичної
артерії на рівні VII шийного хреб-
ця, піднімається вгору, входить у
поперечний отвір VI шийного хреб-
ця і далі лежить у каналі, який ут-
ворений отворами у поперечних
відростках шийних хребців. Поряд
з артерією лежить хребтова вена.
Вийшовши з поперечного отвору
1-го шийного хребця, артерія ля-
гає у його sulcus а. vertebralis і
утворює згин (сифон). Потім вона
проходить через задню атланто-
потиличну мембрану і проникає у
порожнину черепа через великий
потиличний отвір. На межі між
мостом і довгастим мозком права та
ліва хребтові артерії з'єднуються по
середній лінії і утворюють велику
основну артерію, а. basilaris.
Поділ на частини. На всьому
протязі у хребтовій артерії виділя-
ють такі чотири частини:
• pars prevertebralis, передхребто-
ва частина, тягнеться від почат-
ку артерії до її входу у попереч-
ний отвір VI шийного хребця.
В цьому відділі нерідко утворю-
ються склеротичні бляшки, які
призводять до порушення кро-
вопостачання головного мозку;
• pars transversaria, поперечна
частина, розташовується у по-
перечних отворах VI-II шийних
хребців. Тут артерія може стис-
катися кістковими розростання-
ми хребців;
• pars atlantica, атлантова час-
тина, проходить через попереч-
ний отвір і борозну атланта. Тут
артерія утворює згини і оточена
підпотиличним венозним спле-
тенням;
• pars intracranialis, внутрішньо-
черепна частина, розташована у
порожнині черепа.
Гілки хребтової артерії:
• rr. spinales, спинномозкові гілки,
відходять у ділянці шиї, через
міжхребцеві отвори проникають
у хребтовий канал і постачають
кров'ю спинний мозок;
• rr. musculares, м'язові гілки,
йдуть до глибоких м'язів шиї;
• а. spinalis anterior, передня спин-
номозкова артерія, відходить у
порожнині черепа. Права та ліва
артерії йдуть медіально, а потім
по середній лінії з'єднуються в
один стовбур, який спускається
по передній серединній щілині
спинного мозку;
• а. spinalis posterior, задня спин-
номозкова артерія, парна, спус-
кається по задній поверхні дов-
гастого і потім — по задньо-біч-
ній борозні спинного мозку.
Спинномозкові артерії (усьо-
го три — дві задні та одна передня)
проходять уздовж спинного мозку
й анастомозують з rr. spinales, які
відходять від хребтових, міжребро-
вих та поперекових артерій, тому їх
стовбури не стають тонкими і вони
існують на всьому протязі спинного
мозку;
• а. сегеЬеШ inferior posterior, за-
дня нижня мозочкова артерія,
йде до нижньої поверхні мозочка
Основна артерія, а. basilaris,
утворюється внаслідок з'єднання
правої і лівої хребтових артерій на
рівні заднього краю моста. Вона ле-
жить у sulcus basilaris посередині
моста. Біля його переднього краю
вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-
ки — задні мозкові артерії, аа. сег-
ebri posteriores. Основна артерія
віддає такі гілки:
• а. inferior anterior cerebelli, пе-
редня нижня мозочкова артерія,
йде до нижньої поверхні мозочка;
• а. superior cerebelli, верхня мо-
зочкова артерія, більша від по-
передньої, йде до верхньої по-
верхні мозочка (див. Рис. 92).
• численні гілки до моста (аа. роп-
tis), середнього мозку (аа. mesencephalicae)
і лабіринту внут-
рішнього вуха (а. labyrinthi).
Остання йде через внутрішній
слуховий хід по ходу присінко-
во-завиткового нерва (VIII);
• а. cerebri posterior, задня моз-
кова артерія, йде назад, огинає
ніжку мозку і розгалужується
на нижній поверхні півкулі в ді-
лянці скроневої та потиличної
часток.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 634 | Нарушение авторских прав
|