АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Внутрішня грудна артерія,

а. thoracica interna

Топографія. Артерія відходить

від нижньої поверхні підключичної

артерії до входу її у міждрабинчас-

тий простір напроти гирла хребто-

вої артерії. Внутрішня грудна ар-

терія йде вниз по задній поверхні

передньої грудної стінки на 1-2 см

латерально від краю грудини і, до-

сягнувши VII ребра, ділиться на дві

кінцеві гілки: верхню надчеревну

і м'язово-діафрагмову артерії. Від

неї відходять такі гілки:

• а. pericardiacophrenica, осердно-

діафрагмова артерія, відходить

у верхньому відділі, йде по ходу

діафрагмового нерва і віддає гіл-

ки до осердя і плеври, а її кін-

цеві гілки досягають діафрагми.

При розгалуженні в осерді вона

анастомозує своїми дрібними гі-

лочками з вінцевими артеріями.

У зв'язку з цим проводились чис-

ленні марні спроби поліпшити

кровопостачання серця шляхом

перев'язки внутрішньої грудної

артерії нижче відходження від

неї осердно-діафрагмової ар-

терії;

• rr. intercostales anteriores (IVI),

передні міжреброві гілки

(I-VI), йдуть у міжребрових про-

міжках і анастомозують із задні-

ми міжребровими артеріями, які

є гілками грудної аорти;

• а. epigastrica superior, верх-

ня надчеревна артерія, прямує

вниз, проникає у піхву прямого

м'яза живота і в ділянці пупка

анастомозує з нижньою над че-

ревною артерією;

• а. musculophrenica, м'язово-діа-

фрагмова артерія, йде униз і

назад по лінії прикріплення діа-

фрагми, даючи гілки до м'язів

живота, до діафрагми і до між-

ребрових проміжків (VII-XI).

Крім того, внутрішня груд-

на артерія бере участь у крово-

постачанні загруднинної залози

(гг. thymici), м'язів грудної клітки

(rr. perforantes), молочної залози

(rr. mammarii mediales), бронхів

(гг. bronchiales), а також груднини

і клітковини середостіння.

Щито-шийний стовбур,

truncus thyrocervicalis

Щито-шийний стовбур, truncus

thyrocervicalis, відходить біля

медіального краю переднього дра-

бинчастого м'яза. Він має довжину

3-4 мм і розгалужується на декілька

гілок, що розходяться у різні боки:

• а. thyroidea inferior, нижня щи-

топодібна артерія, найбіль-

ша, йде спочатку вгору, потім

медіально і вниз, розташовую-

чись позаду загальної сонної ар-

терії. Від неї відходять гілки до

щитоподібної залози, гортані (а.

laryngea inferior), глотки, стра-

воходу і трахеї;

• а. cervicalis ascendens, висхід-

на шийна артерія, відходить

від стовбура або від нижньої

щитоподібної артерії і прямує

вгору, постачаючи кров'ю гли-

бокі м'язи шиї і спинний мозок

(гг. spinales);

• а. suprascapularis, надлопат-

кова артерія, проходить попе-

реду переднього драбинчастого

м'яза, позаду ключиці і через

вирізку лопатки проникає у

надостьову та підостьову ям-

ки. Вона забезпечує кров'ю м'я-

зи лопатки, анастомозуючи з

а. circumflexa scapulae, і плечо-

вий суглоб;

• а. cervicalis superficialis, повер-

хнева шийна артерія, йде попе-

реду переднього драбинчастого

м'яза вище від попередньої. Вона

проходить у бічну ділянку шиї

і постачає кров м'язам цієї ді-

лянки і м'язам спини; може бути

відсутньою (див. Рис. 93).

Реброво-шийний стовбур,

truncus costocervicalis

Реброво-шийний стовбур, truncus

costocervicalis, відходить від

другого відділу підключичної ар-

терії (у spatium interscalenum). Від

стовбура відходять дві гілки:

• а. cervicalis profunda, глибока

шийна артерія, йде вгору до гли-

боких м'язів шиї;

• а. intercostalis suprema, най-

вища міжреброва артерія, йде

вниз попереду від шийки І ребра,

дає початок І і II заднім міжреб-

ровим артеріям.

Поперечна артерія шиї,

а. transversa colli

Поперечна артерія шиї, а. transversa

colli, відходить від третього

відділу підключичної артерії після

виходу її із міждрабинчастого про-

стору. Вона прямує через плечове

сплетення назад і латерально. Біля

верхнього кута лопатки вона роз-

діляється на дві гілки — висхідну

(r. ascendens), яка розгалужується

в м'язах шиї, і низхідну (r. descendens),

яка проходить по медіальному

краю лопатки вниз до м'язів і шкіри

спини.

КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Протікання крові по судинах го-

ловного мозку має оптимальний ре-

жим, який забезпечує безперервне

поповнення енергетичних затрат

мозку. Маючи масу близько 1400 г

(2% вага тіла), мозок споживає 20%

кисню і 17% глюкози. Проте, мозок

не має запасів кисню, тому припи-

нення його кровопостачання (біль-

ше, ніж на 5 хвилин) призводить до

незворотних ушкоджень нервових

клітин.

Джерелом кровопостачання го-

ловного мозку є 4 великі артерії:

дві внутрішні сонні і дві хребтові,

які проходять у порожнину черепа

через кісткові канали, утворюють

згини (сифони). Ці згини зменшу-

ють пульсову хвилю і сприяють

рівномірному протіканню крові.

Як внутрішні сонні, так і хребтові

артерії проходять через венозні

сплетення. Маючи особливу струк-

туру стінок, ці артерії не лише

транспортують кров до головного

мозку, але й беруть участь у регу-

ляції мозкового кровообігу. Крово-

постачання стовбура мозку та мо-

зочка відбувається, головним чи-

ном, за рахунок системи хребтових

і основної артерій. Півкулі голов-

ного мозку отримують артеріальну

кров з двох систем — системи внут-

рішніх сонних і системи основної

(хребтових) артерій (рис. 92).

Передня мозкова артерія, а. сег-

ebri anterior, відходить від внут-

рішньої сонної артерії. Йде вперед імедіально до середньої лінії, де права та ліва артерії підходять близько

одна до одної і з'єднуються корот-

кою (1-2 мм) передньою сполучною

артерією, а. communicans anterior.

Після цього анастомозу артерії

йдуть паралельно вперед, огина-

ють коліно мозолистого тіла і по

медіальній поверхні півкуль пря-

мують назад до потиличної частки.

Передня мозкова артерія забезпе-

чує кров'ю медіальні ділянки пів-

куль до тім'яно-потиличної бороз-

ни; на верхньо-латеральній поверх-

ні верхню лобову звивину і ділянку

тім'яної частки; на нижній медіаль-

ні відділи очноямкових звивин.

Середня мозкова артерія, а. се-

rebri media, найбільша, відходить

від внутрішньої сонної артерії і ле-

жить в глибині латеральної бороз-

ни півкулі, де ділиться на безліч

звивистих гілок, які постачають

кров'ю більшу частину верхньола-

теральної поверхні півкулі, вклю-

чаючи лобову, тім'яну, скроневу

частки та острівець.

Задня мозкова артерія, а. сег-

ebri posterior, відходить від основ-

ної артерії і є її кінцевою гілкою.

Вона йде назад і вгору, огинає ніж-

ку мозку і розгалужується на ниж-

ній поверхні півкулі. Початковий

відділ артерії з'єднаний із внут-

рішньою сонною артерією за до-

помогою задньої сполучної артерії,

а. communicans posterior (довж.

1-2 см). Задня мозкова артерія

постачає кров'ю нижню поверхню

скроневої частки, а також нижню

та медіальну поверхні потиличної

частки півкулі.

Артеріальне коло мозку, сіг-

culus arteriosus cerebri (Willisii).

На основі головного мозку мозкові

артерії, анастомозуючи між собою,

утворюють артеріальне кільце, яке

з'єднує системи внутрішньої сонної

і основної артерій. За рахунок цих

анастомозів відбувається перероз-

поділ потоку крові і його компенса-

ція при порушеннях кровообігу.

Артеріальне коло має форму

багатокутника й утворене такими

анастомозами:

1) права та ліва передні мозко-

ві артерії з'єднуються між собою за

допомогою передньої сполучної ар-

терії;

2) кожна внутрішня сонна ар-

терія (права і ліва) з'єднуються із

відповідними задніми мозковими

артеріями за допомогою парних

задніх сполучних артерій.

Будова артеріального кола

варіює. Класичний тип трапляєть-

ся в 30-50% випадків, кільце може

бути розімкненим, а в 6-10% випад-

ків відсутня одна із задніх сполуч-

них артерій (див. Рис. 92).

Внутрішньоорганні розгалу-

ження артерій мозку. Мозкові

артерії широко анастомозують на

поверхні півкулі, утворюючи ар-

теріальну сітку. Від сітки у глиби-

ну головного мозку в радіальному

напрямку йдуть внутрішньоорганні

гілки. Вони поділяються на: 1) ко-

роткі кіркові артерії, які розгалужу-

ються у корі півкуль; і 2) довгі моз-

кові гілки, які проникають у білу

речовину. Ядра основи і зоровий

горб одержують гілки (центральні

артерії) з боку основи мозку.

Особливістю внутрішньоорган-

них артерій є дуже мала кількість

анастомозів між ними. Сполучен-

ня басейнів різних артерій відбу-

вається, головним чином, на рівні

капілярів. Останні відрізняються

від капілярів інших органів тим,

що вони не здатні звужуватися і

розширюватися. Навіть після ко-

роткої ішемії відбуваються зміни в

ендотелії капілярів, розвивається

набряк гліальних елементів, внаслі-

док чого протікання крові по мікро-

циркуляторному руслі головного

мозку переривається («феномен

невідновлення протікання крові»

після ішемії).

ПАХВОВА АРТЕРІЯ, А. AXILLARIS

Топографія. Пахвова артерія є

прямим продовженням підключич-

ної артерії і безпосередньо продов-

жується у плечову артерію (рис. 93).

Верхньою межею пахвової артерії

служить зовнішній край 1-го реб-

ра, нижньою — нижні краї великого

грудного м'яза (спереду) і найшир-

шого м'яза спини (ззаду). Артерія

лежить у пахвовій порожнині, де

йде зверху вниз, розташовуючись

позаду і латерально від одноймен-

ної вени. Пахвова артерія оточена

з трьох боків (медіально, латераль-

но і ззаду) пучками плечового спле-

тення. На всьому протязі, відповід-

но до трьох трикутників передньої

стінки пахвової порожнини, ар-

терію поділяють на три відділи.

В trigonum clavipectorale від па-

хвової артерії відходять такі гілки:

• а. thoracica superior, верхня

грудна артерія, представляє со-

бою невелику гілку, яка йде до

міжребрових м'язів І і II міжреб-

рових просторів.

• а. thoracoacromialis, грудо-над-

плечова артерія, віддає гілки до

акроміона (г. acromialis), дельто-

подібного (r. deltoideus) і вели-

кого грудного (rr. pectorales)

м'язів.

В trigonum pectorale відходить

одна гілка:

• а. thoracica lateralis, бічна груд-

на артерія, перехрещує спереду

пахвову вену і тягнеться вниз по

передньому зубчастому м'язу,

який і постачає кров'ю. Крім

того, вона віддає гілки до грудної

залози (rr. mammarii laterales).

В trigonum subpectorale відхо-

дять такі гілки:

• а. subscapularis, підлопаткова

артерія, є найбільшою гілкою

пахвової артерії. Вона йде по

нижньому краю підлопаткового

м'яза вниз і розділяється на дві

кінцеві гілки:

а) а. thoracodorsalis, грудо-спинна

артерія, продовжує хід уздовж

нижнього краю підлопаткового

м'яза і постачає кров'ю м'язи ло-

патки, найширший м'яз спини і

передній зубчастий м'яз;

б) а. circumflexa scapulae, огиналь-

на артерія лопатки, утворює ду-

гу і через foramen trilaterum йде

на задню поверхню лопатки, де

забезпечує м'язи кров'ю та анас-

томозує з а. suprascapularis (із

системи підключичної артерії);

• а. circumflexa humeri anterior,

передня огинальна артерія пле-

ча, вона невелика, огинає спереду

хірургічну шийку плечової кістки;

• а. circumflexa humeri posterior__

задня огинальна артерія плеча,

значно товща від передньої, про-

ходить через foramen quadrilaterum

разом із пахвовим нервом,

огинає хірургічну шийку плечо-

вої кістки ззаду і розгалужується

у дельтоподібному м'язі; анасто-

мозує з передньою такою ж ар-

терією. Обидві огинальні артерії

постачають кров'ю навколишні

м'язи і плечовий суглоб. ПЛЕЧОВА АРТЕРІЯ, А. BRACHIALIS

Топографія. Плечова артерія

представляє собою пряме продов-

ження пахвової артерії. Вона йде

по sulcus bicipitalis medialis і вхо-

дить до складу головного судин-

но-нервового пучка плеча (разом

з однойменними венами, середин-

ним і ліктьовим нервами). В ділян-

ці ліктьової ямки, під aponeurosis

bicipitalis артерія ділиться на дві

кінцеві гілки — ліктьову і проме-

неву артерії. Найбільшою гілкою

плечової артерії є глибока артерія

плеча (рис. 94).

Глибока артерія плеча, а. profunda

brachii, починається від верхньо-

го відділу плечової артерії, йде косо

вниз і назад, входить у канал проме-

невого нерва, де лежить разом з про-

меневим нервом. Вона віддає чис-

ленні м'язові гілки до триголового

м'яза плеча і ділиться на такі гілки:

• а. collateralis media, середня об-

хідна артерія, є продовженням

глибокої артерії плеча; вона пря-

мує вниз і у товщі триголового

м'яза плеча, позаду від бічно-

го надвиростка плечової кіст-

ки, анастомозує з а. interossea

recurrens;

• а. collateralis radialis, променева

обхідна артерія, йде вниз і по-

переду від бічного надвиростка

плечової кістки анастомозує з

а. recurrens radialis;

• аа. nutriciae humeri, живильні

артерії плеча, йдуть через жи-

вильний отвір у плечову кістку.

Ліктьові обхідні артерії відхо-

дять від плечової артерії на меді-

альній поверхні плеча:

• а. collateralis ulnaris superior,

верхня ліктьова обхідна артерія,

починається від плечової артерії

на рівні середньої третини пле-

ча і тягнеться вниз і назад по

ходу ліктьового нерва. В ділян-

ці sulcus ulnaris плечової кіст-

ки вона анастомозує із задньою

гілкою а. recurrens ulnaris;

• collateralis ulnaris inferior, ниж-

ня ліктьова обхідна артерія, від-

ходить від плечової артерії над

присереднім надвиростком пле-

чової кістки, йде вниз і вперед,

анастомозуючи з передньою гіл-

кою а. recurrens ulnaris.

Ліктьові обхідні артерії постача-

ють кров'ю м'язи плеча та ліктьовий

суглоб і беруть участь в утворенні

навколо нього артеріальної сітки.

Крім того, плечова артерія віддає

декілька великих м'язових гілок

(rr. musculares) до м'язів плеча.

Практичні зауваження

Глибока артерія плеча і ліктьові

обхідні артерії можуть забезпечити

обхідне кровопостачання верхньої

кінцівки після перев'язки плечової

артерії нижче місця відходження

глибокої артерії плеча. Перев'язка

вище останньої приводить до не-

крозу кінцівки.

ПРОМЕНЕВА АРТЕРІЯ, А. RADIALIS

Топографія. Променева артерія

йде вниз по променевій борозні пе-

редпліччя разом з однойменними

венами і поверхневою гілкою про-

меневого нерва, віддаючи численні

м'язові гілки до навколишніх м'язів.

У нижньому відділі передпліччя

артерія лежить поверхнево під фас-

цією і шкірою (рис. 95). Тут прощу-

пують пульс, притискаючи артерію

до променевої кістки. Потім вона

відхиляється латерально, прохо-

дить в «анатомічну табакерку» під

сухожилками, які йдуть до велико-

го пальця, і виходить на тил кисті.

Далі променева артерія проходить

крізь м'язи 1-го міжкісткового про-

міжку, йде глибоко на долоню, де під

сухожилками м'язів-згиначів паль-

ців утворює глибоку долонну дугу.

На передпліччі променева ар-

терія, крім численних м'язових гі-

лок, дає такі гілки:

• а. recurrens radialis, променева

поворотна артерія, відходить

від початкового відділу проме-

невої, йде вгору і латерально, і

у ліктьовій ямці анастомозує з

а. collateralis radialis (від глибо-

кої артерії плеча);

• г. palmaris superficialis, повер-

хнева долонна гілка, — це тонка

непостійна гілка, яка відходить у

ділянці шилоподібного відрост-

ка променевої кістки, йде повер-

хнево і на долоні з'єднується з

ліктьовою артерією, утворюючи

поверхневу долонну дугу.

• г. carpalis palmaris, долонна

зап'ясткова гілка, відходить від

променевої артерії в дисталь-

ному відділі передпліччя, про-

ходить медіально, анастомозує

з однойменною гілкою ліктьо-

вої артерії, утворюючи долонну

зап'ясткову сітку;

• r. carpalis dorsalis, тильна зап'я-

- сткова гілка, відходить від про-

меневої артерії в ділянку «анато-

мічної табакерки», йде медіально

і бере участь в утворенні тильної

зап'ясткової сітки;

Тильна зап'ясткова сітка, rete

carpale dorsale, розташована на тилі

зап'ястка під сухожилками м'язів.

Від променевої артерії до сітки під-

ходить тильна зап'ясткова гілка,

r. carpalis dorsalis. Крім цього, в ут-

воренні сітки беруть участь тильна

зап'ясткова гілка ліктьової артерії

і кінцеві відділи міжкісткових ар-

терій. Із сітки виходять тильні

п'ясткові артерії, аа. metacarpales

dorsales, які йдуть по міжкісткових

проміжках до пальців, де діляться

на тонкі тильні пальцеві артерії,

аа. digitales dorsales.

На долонній поверхні кисті про-

менева артерія віддає головну ар-

терію великого пальця, а. princeps

pollicis, яка проходить по першому

міжкістковому проміжку. Ця арте-

рія ділиться на власні долонні паль-

цеві артерії до обох боків великого

пальця і до променевого боку вказів-

ного пальця (а. radialis indicis).

На тильній поверхні кисті від

променевої артерії відходить перша

тильна.п'ясткова артерія, а. metacarpalis

dorsalis, яка віддає гілки

до латеральної сторони І пальця і

суміжних сторін І і II пальців.

Глибока долонна дуга, arcus palmaris

profundus, утворена анасто-

мозом кінцевого відділу промене-

вої артерії з r. palmaris profundus

ліктьової артерії (рис. 96). Дуга

розташована глибоко під сухо-

жилками м'язів-згиначів пальців

на основах п'ясткових кісток. Від

глибокої артеріальної дуги відхо-

дять три долонні п'ясткові артерії,

аа. metacarpales palmares. Вони

йдуть по міжкісткових м'язах і біля

основ пальців з'єднуються з загаль-

ними долонними пальцевими ар-

теріями. Крім того, за допомогою

пронизних гілок (rr. perforantes)

вони з'єднуються з тильними

п'ястковими артеріями.

ЛІКТЬОВА АРТЕРІЯ, A. ULNARIS

Топографія. Ліктьова артерія

є більшою кінцевою гілкою пле-

чової, йде косо у медіальному на-

прямку, пронизує круглий м'яз-

привертач і дещо нижче середини

передпліччя входить у ліктьову

борозну, по якій разом з ліктьовим

нервом спускається до променево-

зап'ясткового суглоба, далі артерія

проходить через retinaculum mm.

flexorum на долоню, розташовую-

чись латерально від горохоподібної

кістки. Пройшовши до середини

долоні, ліктьова артерія круто по-

вертає вбік і утворює поверхневу

долонну дуту.

На передпліччі ліктьова артерія

дає такі гілки:

• а. recurrens ulnaris, ліктьова по-

воротна артерія, відходить на

початку ліктьової артерії, повер-

тає вгору і ділиться на передню

(г. anterior) та задню (r. posterior)

гілки, які анастомозують із

верхньою та нижньою ліктьови-

ми обхідними артеріями;

• а. interossea communis, загальна

міжкісткова артерія, коротка,

але велика гілка, вона відходить

на початку ліктьової артерії і ді-

литься на передню та задню між-

кісткові артерії:

а) а. interossea anterior, перед-

ня міжкісткова артерія, йде по

передній поверхні міжкістко-

вої перетинки, пронизує її над

квадратним м'язом-привертачем

і закінчується у тильній сітці

зап'ястка; до виходу на тил кисті

вона віддає долонну зап'ясткову

гілку;

б) а. interossea posterior, задня

міжкісткова артерія, відразу

після свого початку проходить

через міжкісткову перетинку на

її тильну поверхню, по якій іде

вниз і закінчується у тильній сіт-

ці зап'ястка. Біля свого початку

задня міжкісткова артерія віддає

міжкісткову поворотну арте-

рію, а. interossea recurrens, яка

в ділянці ліктьового суглоба

анастомозує з а. collateralis media

(з глибокої артерії плеча).

Долонна зап'ясткова сітка, rete

carpi palmare, розташована глибо-

ко на передній поверхні промене-

во-зап'ясткового суглоба і зап'яст-

ка. Від ліктьової артерії до сітки

підходить долонна зап'ясткова гіл-

ка, r. carpalis palmaris. Крім того,

в утворенні сітки беруть участь до-

лонні зап'ясткові гілки променевої

і передньої міжкісткової артерій.

Долонна зап'ясткова сітка анасто-

мозує з глибокою долонною дугою

(рис. 97).

На кисті ліктьова артерія віддає

глибоку долонну гілку, r. palmaris

profundus, яка відходить на рівні

горохоподібної кістки, пронизує

м'язи мізинця і під гачком гачку-

ватої кістки йде глибоко під су-

хожилки м'язів-згиначів пальців.

Тут, повертаючи латерально, вона

з'єднується з променевою артерією,

утворюючи глибоку долонну дугу

Поверхнева долонна дуга, arcus

palmaris superficialis, розташована

під долонним апоневрозом на су-

хожилках м'язів-згиначів пальців.

Дуга утворена за рахунок з'єднання

кінцевого відділу ліктьової артерії

з невеликою гілкою променевої ар

терії (r. palmaris superficialis), яка

може бути відсутньою. В таких ви

падках поверхнева долонна дуга не

замкнута. Від дуги відходять за-

гальні долонні пальцеві артерії, аа.digitales palmares communes, які

прямують уздовж червоподібних

м'язів до основ пальців, де кожна з

них ділиться на дві власні долонні

пальцеві артерії, аа. digitales palmares

ргоргіі (всього 6). Вони про-

ходять по обернених один до одного

боках II-V пальців. Така ж артерія

для ліктьового боку мізинця від-

ходить безпосередньо від ліктьової

артерії

ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS THORACICA AORTAE

Топографія. Грудна частина

аорти є продовженням дуги аорти,

вона розташована у задньому сере

достінні і йде уздовж хребта. Разом

з аортою тут розміщений стравохід,

по відношенню до якого аорта у

верхньому відділі середостіння ле

жить зліва, а у нижньому — поза-

ду від нього. Через hiatus aorticus

діафрагми аорта проходить у черевну порожнину. Уздовж аорти розта-

шовуються грудна протока (спра-

ва), непарна та півнепарна вени,

лівий симпатичний стовбур. Гілки

грудної частини аорти поділяють на

парієтальні та вісцеральні

Парієтальні гілки. До них на-

лежать задні міжреброві і верхні

діафрагмові артерії:

• аа. intercostales posteriores,

задні міжреброві артерії (10 пар),

йдуть у ИІ-ХІ міжребрових про-

міжках. Нижче XII ребра розта-

шовується підреброва артерія,

а. subcostalis. Праві артерії дов-

ші від лівих і проходять попе-

реду від хребта. У міжребрових

проміжках артерії йдуть спочат-

ку під плеврою, потім між зов-

нішніми і внутрішніми міжреб-

ровими м'язами по sulcus costae,

яка розташована на нижньому

краї кожного ребра. Прямуючи

вперед, задні міжреброві артерії

анастомозують із передніми

міжребровими артеріями, які

є гілками внутрішньої грудної

артерії. Міжреброві артерії пос-

тачають кров'ю стінки грудної

порожнини і живота. Кожна

задня міжреброва артерія біля

свого початку віддає дорсальну

гілку, r. dorsalis, яка прямує в

ділянку спини і забезпечує тут

кров'ю м'язи та шкіру спини, а

також спинний мозок, до якого

через міжхребцевий отвір йде

r. spinalis;

• аа. phrenicae superiores, верхні

діафрагмові артерії, відходять

у нижньому відділі аорти і роз-

галужуються у поперековій час-

тині діафрагми.

Вісцеральні гілки йдуть до внут-

рішніх органів:

• гг. bronchiales, бронхові гілки,

по ходу бронхів входять у легені

і є для них трофічними судина-

ми. Як правило, є по дві артерії

для кожного бронха (всього 4),

але може бути одна справа і дві

зліва, або навпаки. Бронхіальні

гілки анастомозують з гілками

легеневої артерії.

• rr. oesophageales, стравохід-

ні гілки (4-6), відходять від пе-

редньої поверхні аорти. Верхні

стравохідні артерії анастомозу-

ють уздовж стравоходу з ниж-

ньою щитоподібною артерією,

нижні — з лівою вілунковою ар-

терією;

• гг. pericardiaci, осердні гілки,

прямують до задньої поверхні

осердя, вони дрібні;

• rr. mediastinales, середостінні

гілки, дрібні гілочки, які йдуть до

клітковини середостіння.

ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ, PARS ABDOMINALIS AORTAE

Топографія. Черевна частина

розташовується у черевній порож-

нині на протязі від hiatus aorticus

діафрагми до біфуркації аорти на

рівні IV поперекового хребця. Аорта лежить уздовж хребта на його передній поверхні і дещо зміщена вліво від середньої лінії. Справа від аорти розташована нижня порожниста вена.

Черевна частина аорти віддає

вісцеральні (парні і непарні) та

парієтальні гілки. До непарних віс-

церальних гілок належать три великі артерії: черевний стовбур, верхняі нижня брижові артерії, кожна з яких утворює свою систему розгалужень.

Непарні вісцеральні гілки

черевної частини аорти

1. Черевний стовбур, truncus

coeliacus.

Черевний стовбур, truncus coeliacus,

відходить у верхньому відділі

черевної аорти на рівні XII грудно-

го хребця. Він представляє собою

товстий, але короткий (1-2 см) ар-

теріальний стовбур, який ділиться

на три гілки (цей поділ називали

tripus Halleri, триніг Галлера), ліву

шлункову, загальну печінкову і се-

лезінкову артерії (рис. 99).

Ліва шлункова артерія, а. gastrica

sinistra, йде вліво і вгору, в

напрямку до вхідної частини шлунка. Потім повертає вниз і розташовується на малій кривині шлунка.

Тягнучись по цій кривині впра-

во, артерія анастомозує з правою

шлунковою артерією. Крім гілок до шлунка, ліва шлункова артерія віддає гг. oesophageales до черевної частини стравоходу.

Загальна печінкова артерія, а.

hepatica communis, від місця свого

початку йде вправо уздовж верх-

нього краю головки підшлункової

залози і ділиться на три гілки:

• а. hepatica ргоргіа, власна пе-

чінкова артерія, проходить в lig.

hepatoduodenale до воріт печін-

ки, де ділиться на праву (r. dexter)

і ліву (r. sinister) гілки. Крім

того, від неї відходить жовчно-

міхурова артерія, а. cystica, яка

постачає кров'ю жовчний міхур;

• а. gastrica dextra, права шлунко-

ва артерія, йде до малої кривини

шлунка, де анастомозує з одной-

менною лівою артерією. Права

шлункова артерія може відходи-

ти від власної печінкової артерії;

• а. gastroduodenalis, шлунко-

во-дванадцятипалокишкова ар-

терія, прямує вниз позаду два-

надцятипалої кишки і ділиться

на дві гілки:

а) а. pancreaticoduodenalis supe-

гіог, верхня підшлунково-дванад-

цятипалокишкова артерія, йде

вниз, даючи гілки до дванадця-

типалої кишки і головки під-

шлункової залози;

б) а. gastroomentalis dextra, права

шлунково-чепцева артерія, пря-

мує вліво до великої кривини

шлунка, проходить уздовж неї і віддає гілки до шлунка і вели-

кого чепця. Вона анастомозує з

однойменною лівою артерією (із

селезінкової артерії).

Селезінкова артерія, а. lienalis,

є найбільшою гілкою черевно-

го стовбура. Звиваючись, артерія

тягнеться вліво вздовж верхнього

краю підшлункової залози до воріт

селезінки, де ділиться на декілька

гілок (гг. lienales), що входять у се-

лезінку. Крім того, селезінкова ар-

терія віддає такі гілки:

гг. pancreatici, гілки підшлунко-

вої залози, йдуть вниз до тіла і

хвоста підшлункової залози;

а. gastroomentalis sinistra, ліва

шлунково-чепцева артерія, про-

ходить в lig. gastrolienale до ве-

ликої кривини шлунка, прямує

вправо і анастомозує з одной-

менною правою артерією;

аа. gastricae breves, короткі

шлункові артерії, їх є декіль-

ка, вони через lig. gastrolienale

йдуть у ділянку дна шлунка.

2. Верхня брижова артерія,

a. mesenterica superior.

Топографія. Верхня брижова

артерія — досить велика гілка че-

ревної аорти, яка відходить від неї

на 1 см нижче від черевного стов-

бура на рівні першого попереково-

го хребця. Вона йде вниз і вперед,

розташовуючись позаду головки

підшлункової залози. Вийшовши

з-під залози, артерія лягає на пе-

редню поверхню горизонтальної

частини дванадцятипалої кишки

і проникає у брижу тонкої кишки,

де й розгалужується (рис. 100). До

її гілок належать:

Нижня підгилунково-дванадця-

типалокишкова артерія, а. рапсге-

aticoduodenalis inferior, йде вгору

між головкою підшлункової залози і дванадцятипалою кишкою, де анастомозує з однойменною верхньоюартерією. Вона постачає кров'ю головку підшлункової залози і дванадцятипалу кишку.

Кишкові артерії (12-15) відходять від лівого краю верхньої брижо-

вої артерії і тягнуться рямолінійно

вліво до порожньої і клубової ки-

шок (аа. jejunales et аа. ileales). Ди-

хотомічно розгалужуючись, киш-

кові артерії з'єднуються декілько-

ма рядами дугоподібних анасто-

мозів, які називаються аркадами.

У порожньої кишки утворюються

три ряди аркад, у клубової — два.

Від останнього ряду анастомозів

тягнуться численні паралельні су-

дини, які розділяються і кільце-

подібно охоплюють тонку кишку.

Клубово-ободовокишкова ар-

терія, а. ileocolica, починається

від правого боку верхньої брижовоїартерії і йде косо вниз та вправо до клубово-сліпокишкового кута, де розпадається на гілки. Ці гілки анастомозують з кишковими артеріями і гілками правої ободової артерії.

Від аркад, утворених анастомо-

зами, відходять артерії до сліпої

кишки (аа. caecales anterior et posterior), ервоподібного відростка

(a. appendicularis), кінцевого відді-

лу клубової кишки (rr. ileales).

Права ободовокишкова артерія,

а. colica dextra, відходить від пра-

вого боку верхньої брижової артерії

і прямує поперечно до висхідної

ободової кишки, де ділиться на висхідну і низхідну гілки. Низхіднагілка анастомозує з клубово-обо-довокишковою, а висхідна із серед-

ньою ободовокишковою артерією,

угворюючи аркади.

Середня ободовокишкова арте-

рія, а. colica media, відходить вище

від правої ободової артерії (іноді

спільним з нею стовбуром) і йде

вгору до поперечної ободової киш-

ки, розташовуючись у її брижі. Білякраю кишки артерія ділиться направу та ліву гілки, які, утворивши аркади, анастомозують з правою і лівою ободовокишковими артеріями.

3. Нижня брижова артерія,

а. mesenterica inferior

Топографія. Нижня брижо-

ва артерія відходить від передньої

поверхні аорти на 4-5 см вище її біфуркації, на рівні ІІІ-го поперекового хребця (рис. 101). Вона йде вниз та вліво попереду від лівої загальної клубової артерії і розгалужується на такі гілки:

Ліва ободовокишкова артерія,

а. colica sinistra, утворює дугу,

прямуючи вгору і вліво до низхід-

ної ободової кишки. Досягнувши

кишки, артерія ділиться на висхід-

ну і низхідну гілки, які утворюють

аркади та анастомозують із гілка-

ми середньої ободовокишкової та

сигмоподібної артерій.

Сигмоподібні артерії, аа. sigmoideae

(2-3), розташовуються у брижі

сигмоподібної кишки і прямують

вниз та вліво. Утворивши аркади,

сигмоподібні артерії настомозують з гілками лівої ободової та верхньоїпрямокишкової артерій.

Верхня прямокишкова артерія,

а. rectalis superior, це досить ве лика гілка, яка йде вниз попереду

від мису крижової кістки. Вона

залягає у брижі прямої кишки та

анастомозує із сигмоподібними артеріями та середньою прямокишковою артерією.

Анастомози

Внаслідок великих анастомозів

між артеріями ободової кишки на

всьому її протязі утворюється не-

перервна артеріальна дуга. В ді-

лянці лівого згину ободової кишки утворюється міжсистемний анас-

томоз, тут анастомозують гілки

верхньої брижової артерії (а. соїіса

media) і нижньої брижової артерії

(а. соїіса sinistra). Цей анастомоз

отримав назву Ріоланової дуги (аг-

cus Riolani).

Парні вісцеральні гілки черевної

частини аорти

Ниркова артерія, а. renalis, парна, досить велика (діаметр 4-8 мм),

відходить від аорти на рівні першого поперекового хребця на 1-2 см

нижче верхньої брижової артерії.

Від місця свого початку обидві артерії йдуть латерально і вниз до воріт відповідної нирки, де розгалужуються на передні та задні гілки, які входять у

нирки. Права ниркова артерія дов-

ша за ліву; вона проходить позаду

нижньої порожнистої вени, перетинаючи хребет. Від кожної нирковоїартерії відходить нижня надниркова артерія, а suprarenalis inferior, і невеликі гілочки до сечоводу (гг.ureterici). Варіанти кількості ниркових артерій трапляються часто.

Інші парні вісцеральні гілки.

Крім ниркових артерій, від аорти

відходять такі парні вісцеральні

гілки:

• а. suprarenalis media, середня

надниркова артерія, представляє

собою тонку гілку, яка відходить

вище від ниркової артерії і йде до

наднирника;

• а. testicularis (а. ovarica), яєч-

кова (яєчникова) артерія, довга,

відходить від передньої поверхні

аорти нижче ниркової артерії на

рівні ІІ-го поперекового хребця.

Високе її відходження пов'язане

з особливостями ембріонального

розвитку (закладка статевих за-

лоз відбувається у поперековій

ділянці).

У чоловіків яєчкова артерія вхо-

дить через глибоке пахвинне кільцеу пахвинний канал і досягає яєчка у

складі сім'яного канатика. У жінок

яєчникова артерія спускається в

порожнину малого таза у товщі lig.

suspensorium ovarii і через брижу

яєчника входить у його ворота.

Парієтальиі гілки черевної

частини аорти

До парієтальних гілок черевної

частини аорти належать такі артерії

• а. phrenica inferior, HUDfCHJl

діафрагмова артерія, парна, від-

ходить від аорти у самому верх-

ньому її відділі і йде до діафраг-

ми, даючи декілька дрібних гілочок до наднирника (аа. Suprarenales superiores);

• аа. lumbales, поперекові артерії

(4 пари), йдуть у латерально-

му напрямку, перехрещуючи

тіла поперекових хребців. Вони

постачають кров'ю хребці, м'язи

спини і стінок живота. Кожна

з них віддає r. dorsalis (спинну

гілку), від якої відходить r. spinalis,

що проникає до спинно-

го мозку через міжхребцевий

отвір.

а. sacralis mediana, серединна

крижова артерія, непарна, йде

від місця біфуркації аорти вниз

по тазовій поверхні крижової

кістки у малий таз

ВНУТРІШНЯ КЛУБОВА

АРТЕРІЯ, А. ILIACAINTERNA

Топографія. Внутрішня клубо-

ва артерія відходить від загальної

клубової артерії під гострим кутом

і, злегка звиваючись, йде вниз у по

рожнину малого таза. Вона є голо-

вною судиною цієї ділянки. Внут-

рішня клубова артерія віддає чис-

ленні гілки, які поділяють на паріє-

тальні та вісцеральні (рис. 102).

Парієтальні гілки:

• а. iliolumbalis, клубово-попереко-

ва артерія, прямує назад і вгору,

даючи гілки до м'язів, клубової

кістки і спинного мозку (rr. spinales);

• аа. sacrales laterales, латеральні

крижові артерії, йдуть до кри-

жової кістки і віддають гілки до

спинного мозку;

• a.obturatoria, затульна артерія,

виходить на стегно через за-

тульний канал і постачає кров'ю

кульшовий суглоб та привід-

ні м'язи стегна. До кульшової

западини і головки стегнової

кістки через lig. capitis femoris

йде кульшовозападинна гілка

(r. acetabularis). Затульна ар-

терія анастомозує з нижньою

надчеревною артерією через

лобкову гілку (r. pubicus). У 25%

випадків цей анастомоз так доб-

ре розвинений, що фактично

затульна артерія відходить від

нижньої надчеревної артерії.

Цей варіант має практичне зна-

чення, тому що артерія прохо-

дить поряд з внутрішнім кільцем

стегнового каналу і може бути

ушкоджена під час ушивання

грижі («согопа mortis»);

• а. glutea superior, верхня сіднич-

на артерія, велика, виходить з

порожнини таза через foramen

suprapiriforme в сідничну ділян-

ку, де розгалужується на гілки, які постачають кров'ю середній і

малий сідничні м'язи;

а. glutea inferior, HMJfCTtfl сіднич-

на артерія, велика, виходить з

порожнини тазу через foramen

infrapiriforme в сідничну ділян-

ку, де постачає кров'ю великий

сідничний м'яз та інші м'язи цієї

ділянки.

Вісцеральні гілки:

а. umbilicalis, пупкова артерія,

в ембріональному періоді пред-

ставляє собою досить велику

судину, яка йде через пупкове

кільце до плаценти. Після на-

родження вона заростає й утво-

рює медіальну пупкову зв'язку.

Початковий відділ артерії має

просвіт і звідси відходять гілки

до сечового міхура (аа. vesicales

superiores);

а. vesicalis inferior, нижня міху-

рова артерія, йде вниз до дна

сечового міхура і у чоловіків дає

гілки до сім'яних пухирців та пе-

редміхурової залози, а у жінок —

до піхви;

а. uterina, маткова артерія, йде

вниз до шийки матки, розташову-

ючись попереду сечоводу. Потім

вона повертає вгору і, сильно

звиваючись, проходить по краю

матки до її дна. Крім матки ця

артерія постачає кров'ю піхву

(rr. vaginales), маткову трубу (г.

tubarius) і яєчник (r. ovaricus);

а. rectalis media, середня прямо-

кишкова артерія, прямує до пря-

мої кишки, у чоловіків, крім того,

забезпечує кров'ю передміхуро-

ву залозу, а у жінок — піхву;

• а. pudenda interna, внутрішня

соромітна артерія, є кінцевою

гілкою внутрішньої клубової

артерії. Вона виходить з порож-

нини таза через foramen infrapiriforme,

огинає ззаду сідничну

ость і через малий сідничний

отвір входить у сідничо-відхід-

никову ямку, де розділяється на

такі гілки:

а) а. rectalis inferior, нижня прямо-

кишкова артерія, йде до відхід-

ника;

б) а. bulbi penis до цибулини стате-

вого члена;

в) а. dorsalis penis (clitoridis) — до

статевого члена (або клітора); ця

артерія проходить під шкірою і

фасцією;

г) а. profunda penis (clitoridis) про-

ходить у товщі органа;

д) а. perinealis до м'язів і шкіри

промежини;

е) rr. labiales posteriores (у жінок)

і гг. scrotales posteriores (у чо-

ловіків).

ЗОВНІШНЯ КЛУБОВА

АРТЕРІЯ, А. ILIACA EXTERNA

Топографія. Зовнішня клубова

артерія від місця свого початку йде

вниз по медіальному краю m. psoas

major, проходить через lacuna vasorum

під пахвинною зв'язкою на

стегно, де продовжується у стегно-

ву артерію (див. Рис. 102).

Від зовнішньої клубової артерії

відходять такі гілки:

• а. epigastrica inferior, нижня

надчеревна артерія, починаєть-

ся під пахвинною зв'язкою, йде медіально і вгору по задній по-

верхні передньої черевної стін-

ки, розташовуючись у латераль-

ній пупковій зв'язці. Потім вона

проникає у піхву прямого м'яза

живота, йде по його задній по-

верхні до пупка, де анастомозує

з верхньою надчеревною арте-

рією. На своєму початку нижня

надчеревна артерія з'єднується

невеликою гілкою (r. pubicus) із

затульною артерією;

• а. circumflexa ilium profunda,

глибока огинальна артерія клу-

бової кістки, направляється ла-

терально вздовж пахвинної зв'я-

зки та гребеня клубової кістки

назад і постачає кров'ю м'язи

живота та клубовий м'яз.

СТЕГНОВА АРТЕРІЯ,

А. FEMORALIS

Топографія. Стегнова артерія є

безпосереднім продовженням зов-

нішньої клубової артерії. Межею

між ними є край пахвинної зв'язки.

Вона виходить на стегно через су-

динну лакуну і лежить у стегновому

трикутнику. Латерально від артерії

лежить стегновий нерв, медіально-

стегнова вена (рис. 103). Тут під

пахвинною зв'язкою на стегновій

артерії прощупується пульс. На

стегні артерія йде спочатку по sulcus

iliopectineus, потім по sulcus

femoralis і входить у привідний

канал, через який проникає в під-

колінну ямку. Тут вона має назву

підколінної артерії. Найбільшою

гілкою стегнової артерії є глибока

артерія стегна. Глибока стегнова артерія, а. рго-

funda femoris, має майже такий діа-

метр (5-7 мм), як і стегнова артерія.

Вона відходить на 4-5 см нижче пах-

винної зв'язки, йде вниз та назад, роз-

ташовуючись латерально від стегно-

вої артерії і є головною судиною, яка

постачає кров'ю стегно. Її короткий

стовбур розділяється на такі гілки:

• а. circumflexa femoris medialis,

присередня огинальна артерія

стегна, прямує медіально і ді-

литься на глибоку (r. profundus),

висхідну (г. ascendens) та

поперечну (r. transversus) гілки,

які забезпечують кров'ю м'язи

стегна і кульшовий суглоб, анас-

томозуючи із затульною та ниж-

ньою сідничною артеріями;

• а. circumflexa femoris lateralis,

бічна огинальна артерія стегна,

йде латерально і ділиться на вис-

хідну (r. ascendens) та низхідну

(r. descendens) гілки. Висхідна

гілка анастомозує із сідничними

артеріями

• аа. perforantes, пронизні артерії,

їх 3-4, вони досить великі, про-

низують сухожилки привідних

м'язів і проходять на задню по-

верхню стегна, де постачають

кров'ю м'язи стегна і стегнову

кістку. Потім опускаються в ді-

лянку колінного суглоба і ши-

роко анастомозують з гілками

підколінної артерії. Пронизні ар-

терії мають важливе значення в

розвитку обхідного кровообігу.

ПІДКОЛІННА АРТЕРІЯ,

А. POPLITEA

Топографія. Підколінна артерія

є безпосереднім продовженням

стегнової артерії, вона проходить

глибоко в підколінній ямці разом

з однойменною веною, яка лежить

більш поверхнево і латерально від

неї. Спускаючись на гомілку, під-

колінна артерія проникає в гомілко-

во-підколінний канал. У верхньому

відділі каналу вона ділиться на дві

кінцеві гілки — передню та задню

великогомілкові артерії.

Гілки. Підколінна артерія дає

п'ять колінних артерій (рис. 104):

• аа. superiores medialis et lateralis

genus, верхні колінні артерії

(медіальна та латеральна), від-

ходять на рівні верхніх країв

медіального і латерального ви-

ростків стегна. Огинаючи ви-

ростки з відповідного боку, вони

переходять на передню повер-

хню колінного суглоба і беруть

участь в утворенні суглобової

колінної сітки;

• а. media genus, середня колінна

артерія, пронизує задню стін-

ку капсули колінного суглоба

і розгалужується у схрещених

зв'язках;

• аа. inferiores medialis et lateralis

genus, нижні (медіальна і

латеральна) колінні артерії,

відходять на рівні нижніх країв

медіального та латерального ви-

ростків стегна і, огинаючи їх з

відповідного боку, беруть участь

в утворенні суглобової колінної

сітки. Артерії коліна постачають

кров'ю колінний суглоб, м'язи,

що його оточують, і, анастомозу-

ючи між собою, утворюють сугло-

бову колінну сітку, rete articulare

genus.

ПЕРЕДНЯ

ВЕЛИКОГОМІЛКОВА

АРТЕРІЯ,

А. TIBIALIS ANTERIOR

Топографія. Передня велико-

гомілкова артерія починається від

підколінної артерії і виходить з го-

мілково-підколінного каналу через

його передній отвір у міжкістковій

перетинці гомілки. На передній

поверхні гомілки вона спускаєть-

ся вниз по міжкістковій перетинці

разом з глибоким малогомілко-

вим нервом (рис. 105). В ділянці

надп'ятково- гомілкового суглоба

артерія виходить з-під сухожил-

ків і лежить поверхнево. Потім ар-

теріальний стовбур продовжується

на тил стопи під назвою тильної ар-

терії стопи.

Гілки. Передня великогомілко-

ва артерія, крім численних м'язових

гілок, віддає такі:

• а. recurrens tibialis posterior,

поворотна задня великогомілко-

ва артерія, відходить на задній

поверхні гомілки і йде вгору до

суглобової сітки коліна;

• а. reccurens tibialis anterior, по-

воротна передня великогомілко-

ва артерія, відходить на перед-

ній поверхні гомілки, йде вгору

і бере участь в утворенні сугло-

бової сітки коліна;

• аа. malleolares anteriores (medialis

et lateralis), передні кісточ-

кові артерії (медіальна та ла-

теральна), йдуть до відповідних

кісточок і беруть участь в утво-

ренні медіальної та латеральної

кісточкових сіток.

ТИЛЬНА АРТЕРІЯ СТОПИ,

А. DORSALIS PEDIS

Топографія. Тильна артерія

стопи є безпосереднім продовжен-

ням передньої великогомілкової

артерії (рис. 106). Вона лежить між

сухожилками довгого м'яза-роз-

гинача великого пальця і довгого

м'яза-розгинача пальців. Тут мож-

на прощупувати пульс для оцінки

прохідності артеріальних судин

гомілки. На рівні першого міжплес-

нового проміжку тильна артерія

стопи ділиться на свої кінцеві гіл-

ки — глибоку підошвову артерію і

першу тильну плеснову артерії.

Гілки. Від тильної артерії стопи

відходять такі гілки:

• аа. tarsales (mediales et lateralis),

заплеснові артерії (медіальні

і латеральна), йдуть до відповід-

них країв стопи;

• а. areuata, дугоподібна артерія,

відходить на рівні основ плес-

нових кісток, йде в латеральний

бік, де анастомозує з латераль-

ною заплесновою артерією. Від

дуги, яка при цьому утворюєть-

ся, відходять вперед тильні плес-

нові артерії, аа. metatarsales

dorsales (II-V), які розділяють-

ся на тильні пальцеві артерії,

аа. digitales dorsales; І тильна плеснова артерія є безпосеред-

нім продовженням тильної ар-

терії стопи, вона розділяється

на три аа. digitales dorsales —

до обох сторін великого пальця

і медіальної сторони II пальця;

• а. plantaris profunda, глибока пі-

дошвова артерія, є однією з кін-

цевих гілок тильної артерії сто-

пи. В ділянці 1-го міжплеснового

проміжку вона пронизує м'язи і

виходить на підошвову поверх-

ню стопи, де з'єднується з лате-

ральною підошвовою артерією

та утворює підошвову дугу, arcus

plantaris (рис. 106).

ЗАДНЯ ВЕЛИКОГОМІЛКОВА

АРТЕРІЯ,

А. TIBIALIS POSTERIOR

Топографія. Задня великого-

мілкова артерія більша, ніж пе-

редня, за своїм напрямком вона є

продовженням підколінної артерії

(рис. 104). Разом з великогоміл-

ковим нервом артерія спускається

вниз у canalis cruropopliteus, де

розташовується на глибоких м'язах

гомілки і прикривається ззаду кам

балоподібним м'язом. В нижній

половині гомілки вона виходить

з каналу, лягає медіально від ахі-

лового сухожилка і розміщується

поверхнево під шкірою та фасцією.

В цьому місці на задній великого-

мілковій артерії можна прощупа-

ти пульс. Потім вона огинає ззаду

медіальну кісточку, проходить під

retinaculum flexorum і проникає на

підошвову поверхню стопи, де ді-

литься на латеральну та медіальну

підошвові артерії.

Гілки. Уздовж всієї задньої ве-

ликогомілкової артерії відходять

м'язові гілки. В ділянці надп'ятко-

вогомілкового суглоба є медіальні

кісточкові (rr. malleolares mediales)

і п'яткові гілки (rr. саісапеі).

Найбільшою її гілкою є малогоміл-

кова артерія.

Малогомілкова артерія, а. ре-

гопеа, представляє собою досить

велику гілку, яка відходить у вер-

хньому відділі гомілки. Від місця

свого початку малогомілкова ар-

терія відхиляється латерально і

розташовується на малогомілковій

кістці під довгим м'язом-згина-

чем великого пальця. Потім вона

спускається вертикально вниз до

п'яткової кістки, де закінчується

у п'ятковій сітці, rete calcaneum.

В ділянці латеральної кісточки від

неї відходять rr. malleolares laterales,

які беруть участь в утворен-

ні латеральної кісточкової сітки.

На рівні надп'ятково-гомілкового

суглоба малогомілкова артерія від-

дає пронизну гілку, r. perforans, яка

проходить через міжкісткову пере-

тинку й анастомозує з гілками пе-

редньої великогомілкової артерії.

ПІДОШВОВІ АРТЕРІЇ,

АА. PLANTARES

Внаслідок поділу задньої вели-

когомілкової артерії утворюються

дві підопівові артерії — латеральна

і медіальна (рис. 107).

Латеральна підошвова артерія,

а. plantaris lateralis, більша, йде

косо в латеральному напрямку і

лягає в sulcus plantaris lateralis. На рівні основи V плеснової кістки і

1-го міжплеснового проміжку вона

завертає медіально і з'єднується з

г. plantaris profundus від тильної

артерії стопи. Так утворюється пі-

дошвова дуга, arcus plantaris, яка

розташовується на основах плес-

нових кісток. Від дуги відходять

чотири підошвові плеснові артерії,

аа. metatarsales plantares, які в

міжкісткових проміжках за до-

помогою пронизних гілок (гг. рег-

forantes) з'єднуються з одноймен-

ними тильними артеріями. Пі-

дошвові плеснові артерії перехо-

дять в загальні підошвові пальцеві

артерії (аа. digitales plantares

communes), які розділяються на

власні пальцеві підошвові артерії,

аа. digitales plantares ргоргіае. Ос-

танні проходять по краях пальців.

Медіальна підошвова артерія,

а. plantaris medialis, значно менша

від латеральної, проходить в sulcus

plantaris medialis до основи вели-

кого пальця, де анастомозує з ла-

теральною підошвовою артерією.

Таким чином, крім анастомозів у

вертикальному напрямку (за допо-

могою пронизних гілок), підошвова

дуга має анастомози і в горизон-

тальній площині.

Верхня порожниста вена

Топографія. Верхня порож-

ниста вена утворюється шляхом

злиття двох (правої і лівої) плечо-

головних вен, w. brachiocephalicae,

позаду місця зчленування правого

1-го ребра з грудниною. Плечого-

ловні вени збирають кров з голови,

шиї і верхніх кінцівок (рис. 108).

Від свого початку верхня порож-

ниста вена йде вниз і впадає у праве

передсердя на рівні ІИ-го міжреб-

рового проміжку; її довжина ста-

новить 5-6 см, діаметр 2,5 см. Зліва

лежить висхідна аорта, справа — се-

редостінна плевра і діафрагмовий

нерв. Позаду верхньої порожнистої

вени розташовується права легене-

ва артерія, спереду загруднинна за-

лоза і права легеня. Нижній відділ

вени вкритий серозним осердям. У

верхню порожнисту вену впадає не-

парна вена, яка утворює дугу, оги-

наючи корінь правої легені і прохо-

дить знизу вгору та ззаду наперед.

ПЛЕЧО-ГОЛОВНА ВЕНА,

V. BRACHIOCEPHALICA

Топографія. Кожна плечо-голо-

вна вена (права і ліва) утворюється

шляхом злиття внутрішньої ярем-

ної і підключичної вен. Місце їх

з'єднання лежить позаду відповід-

ного груднинно-ключичного суг-

лоба. Права плечо-головна вена ко-

ротша; від лівої (довж. 2-3 см), йде

більш вертикально. Ліва — майже у

два рази довша (довж. 4-5 см), йде

косо зліва направо і зверху вниз до

місця з'єднання з правою веною.

Притоки. Плечо-головні вени

розташовані у верхньому середо-

стінні і приймають такі притоки:

• v. vertebralis, хребтова вена,

супроводжує однойменну ар-

терію в каналі, який утворений

отворами у поперечних відрост-

ках шийних хребців. Вена вихо-

дить з каналу через отвір у VII

шийному хребці і збирає кров з

хребтових сплетень та потилич-

ної ділянки;

• v. thyroidea inferior, нижня щи-

топодібна вена, виносить кров з

непарного щитоподібного спле-

тення, в яке вливаються, крім

вен щитоподібної залози, вени

тимуса, гортані, трахеї і страво-

ходу; • vv. thoracicae internae, внут-

рішні грудні вени, супроводжу-

ють однойменну артерію (по дві

з кожного боку) і збирають кров

із стінок живота (w. epigastri-

сае superiores), діафрагми (w.

musculophrenicae), міжребрових

проміжків (w. intercostales anteriores).

Верхні надчеревні вени

в ділянці пупка анастомозують з

однойменними нижніми венами,

а також з припупковими венами

і беруть участь в утворенні кава-

кавальних і порто-кавальних

анастомозів.

Крім того, в плечо-головні вени

впадають вени тимуса, осердя, сере-

достінні, бронхові, трахейні і стра-

вохідні.

ВНУТРІШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА,

V. JUGULARISINTERNA

Топографія. Внутрішня яремна

вена є безпосереднім продовжен-

ням сигмоподібної пазухи. Вона

починається біля яремного отво-

ру розширенням, яке називається

верхньою цибулиною, bulbus superior

venae jugularis. Звідси вена йде

вниз, розташовуючись спочатку

позаду внутрішньої сонної артерії,

потім латерально від загальної сон-

ної артерії (рис. 108). Разом з остан-

ньою і блукаючим нервом внутріш-

ня яремна вена утворює головний

судинно-нервовий пучок шиї. На

нижньому кінці вени є ще одне роз-

ширення — нижня цибулина, bulbus

inferior venae jugularis. Тут розта-

шовані один-два клапани.

Притоки. Внутрішня яремна

вена збирає кров з голови і шиї,

її численні притоки поділяють на

внутрішньочерепні і позачерепні.

Внутрішньочерепні притоки

внутрішньої яремної вени

Пазухи твердої мозкової оболо-

ни, sinus durae matris.

Різниця між пазухами і вена-

ми. Пазухи твердої мозкової обо-

лони — це венозні канали, які ут-

ворилися внаслідок розщеплення

твердої мозкової оболони. Зсереди-

ни вони вистелені ендотелієм. На

відміну від вен, стінка пазух має у

своєму складі щільну фіброзну тка-

нину і не має м'язових елементів.

Пазухи зрощені з кістками черепа

в ділянці борозен, вони не мають

клапанів і на поперечному розрізі

мають трикутну форму. їхні стінки

не спадаються і при розрізі зіяють.

Є такі пазухи твердої мозкової обо-

лони (рис. 28, 29,109):

• sinus transversus, поперечна па-

зуха, лежить в однойменній бо-

розні потиличної кістки. Вона

продовжується латерально вниз

і переходить у сигмоподібну па-

зуху;

• sinus sigmoideus, сигмоподібна

пазуха, парна, S-подібно зви-

вається і йде по однойменних

борознах тім'яної, потиличної

та скроневої кісток до яремного

отвору. Пройшовши через от-

вір, вона безпосередньо продов-

жується у внутрішню яремну

вену;

• sinus sagittalis superior, верхня

стрілова пазуха, непарна, йде

дугоподібно спереду назад по однойменній борозні посередині

покрівлі черепа, по верхньому

краю falx cerebri.

Ззаду, біля внутрішнього поти-

личного виступу вона з'єднує-

ться з поперечною пазухою й

утворює розширення, яке нази-

вається стоком пазух, confluens

sinuum. В ділянці лобової та

тім'яних кісток верхня стрілова

пазуха має бічні лакуни, lacunae

laterales — порожнини різної ве-

личини, що розташовані у твер-

дій мозковій оболонці (кров'яні

озера);

• sinus sagittalis inferior, нижня

стрілова пазуха, представляє

собою непарний тонкий канал,

який розташований на нижньо-

му краї falx cerebri; вона впадає

у пряму пазуху;

• sinus rectus, пряма пазуха, не-

парна, розташована уздовж з'єд-

нання falx cerebri з наметом мо-

зочка; вона впадає у стік пазух;

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 785 | Нарушение авторских прав