Київ 2009
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
“ Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №2
Завідувач кафедрою
Професор Волосовець О.П.
“____“ ____________ 200_ р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Учбова дисципліна
| Педіатрія
| Модуль № 2
| Неонатологія
| Змістовний модуль № 8
| Найбльш поширені неінфекційні хвороби новонароджених
| Тема заняття
| Асфіксія новонароджених.
| Курс
|
| Факультет
| ІІ медичний факультет
|
Київ 2009
І. Актуальність теми:
Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого займають провідне місце серед причин перинатальної смертності (від 40% до 70%). Найбільш серйозним ускладненням цієї патології є гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. За даними світової літератури у 20% дітей з ДЦП патологія асоційована з анте- або інтранатальною гіпоксією. Своєчасна діагностика і лікування гіпоксії плода та проведення первинної реанімації новонародженому у випадку асфіксії сприяє зниженню перінатальної захворюваності та смертності, попередженню інвалідізації дітей.
ІІ. Конкретні цілі:
Студент повинен знати:
- визначення асфіксії новонароджених;
- чинники, що призводять до гіпоксії плода та асфіксії новонароджених
- питання патогенезу асфіксії новонароджених;
- клінічні ознаки з урахуванням ступеня асфіксії;
- критерії лабораторної та функціональної діагностики;
- надання невідкладної допомоги згідно програми АВС;
- принципі и лікування дітей підчас гострого періоду та подальше лікування та реабілітацію.
Студент повинен вміти:
- оцінити перебіг вагітності (фактори ризику розвитку гіпоксії плода);
- зібрати анамнез у матері;
- провести первинний огляд новонародженого,
- оцінити фізичний розвиток новонародженого;
- визначити стан дитини за шкалою Апгар
- обґрунтувати діагноз «асфіксія новонародженого» та ступінь її важкості;
- скласти план подальшого спостереження за новонародженим; клінічний аналіз крові, консультація невролога, окуліста.
- призначити режим, кисневу терапію, план годування дитини;
- скорегувати наявні порушення обміну речовин та водно-мінерального обміну згідно отриманих клінічних та біохімічних показників крові (скласти програму інфузійної терапії).
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 346 | Нарушение авторских прав
|