| Додаткові засоби в лікуванні ХСН.1. Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (АРА ІІ) першого типу рекомендовані для лікування хворих з ХСН у разі непереносимості ІАПФ. На сьогодні рекомендовані до застосування тільки два препарата: - вальсартан 80-160 мг на добу; - кандесартану цилексетил 32 мг на добу. 2. Антиаритмічна терапія. При ХСН лікування потребують лише небезпечні для життя і симптоматичні шлуночкові порушення ритму серця. Аміодарон призначають для лікування і профілактики фібриляцій передсердь та шлуночкових аритмій високих градацій у малих підтримувальних дозах (100-200 мг). Його можна комбінувати з β-адреноблокаторами. 3. Непрямі антикоагулянти призначають для профілактики тромбоутворення для постійного прийому хворим з постійною або пароксизмальною формою фібриляції передсердь, перенесеним тромбоемболічним епізодом будь-якої локалізації, з мобільним тромбом у порожнині ЛШ. Призначають варфарин 3–5 мг під постійним контролем міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) (має бути в межах 2-3 од.) або, за неможливості, протромбінового індексу (ПТІ) (має бути у межах 50-60). 4. Периферичні вазодилататори зменшують переднавантаження і легеневу гіпертензію, як допоміжні засоби призначають на короткий термін до кількох діб до ліквідації симптомів лівошлуночкової недостатності: нітропрусид натрію 0,1-0,2 мкг/кг/хв. в/в; нітрогліцерин 20-30 мкг/хв. в/в; можна призначати пролонговані форми: ізосорбіда динітрат 10 мг 3 рази на день. Лікування хворих із ХСН із збереженою систолічною функцією ЛШ (діастолічною дисфункцією) повинно включати ІАПФ, і β-адреноблокатори. Діуретики слід призначати обережно через імовірність надмірного зменшення переднавантаження. У Європейських рекомендаціях запропоновано використовувати АРА ІІ кандесартан 32 мг на добу.   Тести: 
 Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 473 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |