Класифікація ступеня тяжкості стенокардії згідно з Канадським кардіоваскулярним товариством
Клас I. «Звична діяльність не спричинює стенокардію». Стенокардія виникає лише при посиленому, швидкому або тривалому навантаженні. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням ознаки ішемії з'являються у хворого при навантаженні більше 125 Вт або більше 9 МЕТ.
Клас II. «Незначне обмеження звичної діяльності». Стенокардія виникає при ходьбі або швидкому підйомі сходами, ходьбі вгору або навантаженні після їжі, у прохолодну погоду, при емоційному перевантаженні або тільки протягом перших декілька годин після пробудження. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням хворий виконує навантаження 100–125 Вт або 6-9 МЕТ.
Клас III. «Помітне обмеження звичної активності». Стенокардія виникає при проходженні одного або двох кварталів на рівнині або подоланні одного прольоту сходами в нормальному ритмі за нормальних умов. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням на велоергометрі або тредмілі хворий виконує навантаження не більше 50 Вт або 4 МЕТ.
Клас IV. «Неспроможність виконувати будь-яке фізичне навантаження без дискомфорту» або «стенокардія спокою».
Діагностика
Лабораторні тести
У діагностиці стабільної стенокардії визначають такі показники:
— рівень гемоглобіну;
— кількість лейкоцитів;
— вміст тиреоїдних гормонів;
— біохімічні маркери міокардіального пошкодження (група серцевих тропонінів або креатинфосфокінази);
— ліпідний спектр плазми крові натще;
— вміст сироваткового креатиніну — оцінка функції нирок (при артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті або реноваскулярній патології негативно впливає на прогноз пацієнтів із кардіальною патологією).
До додаткових тестів відносять визначення таких показників, як:
— субфракція холестеролу (ApoA та ApoB);
— рівень гомоцистеїну;
— ліпопротеїн (a) (Lpa);
— зміни гемостазу;
— маркери запалення (C-реактивний білок);
— натрійуретичний пептид (NT-BNP) — важливий предиктор віддаленої смертності незалежно від віку, ФВ ЛШ та стандартних чинників ризику.
Клас рекомендацій:
Клас І. Існують докази чи узгоджене положення, що лікарський захід є ефективним, має позитивний вплив і приносить хворому користь.
Клас ІІ. Існують протиріччя чи розбіжності щодо даних та доказів користі/ефективності лікування.
Клас ІІ а. Переважають позитивні оцінки ефективності і користі лікарського засобу.
Клас ІІ б. Користь/ефективність лікарського засобу мають менше доказів.
Клас ІІІ. Існують докази чи консенсус щодо неефективнсті та недоцільності застосування лікарського засобу, в окремих випадках його шкідливості для хворого.
Рівень доказаності:
Рівень А. Дані щодо лікарського засобу отримано в числених рандомізованих клінічних дослідженнях або завдяки метааналізу.
Рівень В. Дані отримано в одному рандомізованому чи великому нерандомізованому дослідженні.
Рівень С. Дані щодо застосування лікарського засобу базуються на консенсусі позицій експертів і/чи результатах невеликих досліджень, ретроспективних досліджень та національних реєстрів.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 465 | Нарушение авторских прав
|