АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Отримання повного анатомічного відбитку силіконовим матеріалом

Матеріальне забезпечення: набір стандартнихвідбиткових ложок, силіконовий відбитковий матерал, металевий або пластмасовий шпатель, скальпель, розчин антисептика, адгезив.

Порядок виконання:

· підбір ложки;

· підготовка ложки до зняття відбитку;

· введення ретракційної нитки;

· приготування базового відбиткового матеріалу;

· нанесення матеріалу на ложку;

· внесення ложки в ротову порожнину, формування країв відбитка;

· структуризація відбиткового матеріалу;

· виведення відбитка з ротової порожнини;

· оцінка попереднього відбитка і його підготовка;

· приготування корегуючого відбиткового матеріалу;

· нанесення матеріалу на ложку;

· внесення ложки в ротову порожнину, формування країв відбитка;

· структуризація відбиткового матеріалу;

· виведення відбитка з ротової порожнини;

· оцінка двошарового відбитка.

Правильно підібраною вважається ложка, в якій зубний ряд пацієнта розміщується на відстані 0.3-0.5 см від борта і повністю охоплюється ложкою. У зв’язку з тим, що силіконові відбиткові матеріали не мають адгезії до матеріалу відбиткової ложки, стандартна ложка повинна бути перфорована. Для покращення адгезії застосовують спеціальні адгезиви.

Пластмасові стандартні ложки можна коректувати (пришліфовувати) по краю так, щоб вони не травмували перехідну складку в момент отримання відбитка.

Силіконові відбиткові матеріали відзначаються високою точністю відбиття тканин протезного ложа, яка досягається застосуванням матеріалів однієї групи з різним ступенем в’язкості: базовий матеріал з високим ступенем в’язкості служить для отримання попереднього відбитка, який індивідуалізує стандартну відбиткову ложку, а корегуючий, з низьким ступенем в’язкості, – для уточнення попереднього відбитка (техніка двомоментного отримання відбитка). Можливе одномоментне отримання двошарового відбитка при використанні спеціального шприца для корегуючого матеріалу або одномоментне отримання одношарового відбитка при застосуванні матеріалу середньої в’язкості.

Для кращого проникнення корегуючого матеріалу у зубо-ясенну боріздку її розширюють при допомозі ретракційної нитки, ака вводиться в боріздку кожного препарованого зуба.

Приготування базового відбиткового матеріалу: за допомогою мірника з комплекту відмірюють потрібну кількість маси (2-3 мірники), розминають руками, додають відповідну їй кількість каталізатора (згідно інструкції фірми-виготовлювача) і інтенсивно перемішують в руках до отримання однорідної маси.

Приготовану масу вносять на ложку дещо вище бортів, на піднебінній частині – в залежності від вираженості склепіння піднебіння. Для зубів на ложці роблять невеликі заглиблення.

Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на в/щ – спочатку ззаду, потім – в передньому відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і знизу вверх. Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік. На н/щ одночасно з введенням ложки пацієнт піднімає язик до піднебіння, потім ложка орієнтується по зубному ряду і притискається до щелепи вказівними і великими пальцями обох рук з одночасним опусканням язика, спочатку спереду, потім ззаду. Притримучи ложку однією рукою, іншою здійснюють пасивне оформлення країв відбитка.

Структуризація базового силіконового матеріалу в умовах ротової порожнини здійснюється протягом 3-5 хв., в залежності від температури навколишнього середовища. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію.

Виведення відбитка здійснюється одним різким важілеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відриває масу з ложкою від щелепи.

Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки. Дефекти у вигляді відтяжок особливого значення не мають.

Перед отриманням двошарового відбитка попередній відбиток висушують, зрізають скальпелем матеріал в зоні піднутрення і створюють відвідні канали для корегуючого матеріалу.

Для приготування корегуючого матеріалу його відміряють на скляну або картонну пластинку і додають каталізатор згідно шкали з комплекту. Масу перемішуть шпателем до отримання однорідної консистенції і вносять у попередній відбиток, починаючи із дна лунок зубів. Слідкують, щоб не було пухирців повітря у масі.

Перед внесенням відбитка з корегуючим матеріалом видаляють ретракційну нитку із зубо-ясенних боріздок і промивають та просушують препаровані зуби.

Введення та виведення двошарового відбитка проводиться так само, як і попереднього. Після промивання проводять оцінку відбитка: він повинен щільно прилягати до відбиткової ложки і чітко відображати зубо-ясенну борізку на кожному зубі та загальний рельєф протезного ложа. При виготовленні незнімних конструкцій відображення рухомих елементів протезного ложа не є обов’язковим.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 718 | Нарушение авторских прав