Зондовий метод отримання шлункового вмісту з __________використанням ентерального подразника
Напередодні пацієнта попереджують, що взяття шлункового соку проводиться натще, тобто вранці не можна пити, їсти, палити, вживати ліки.
• Після проведення психологічної підготовки пропонують пацієнтові сісти так, щоб він щільно притулився до спинки стільця.
• При наявності знімних зубних протезів пропонують пацієнтові їх вийняти.
250 ________________________________*_______________
• Навчають пацієнта правильно дихати носом під час уведення зонда.
• Шию та груди пацієнта накривають рушником (серветкою), дають йому в руки ниркоподібний лоток для збирання слини, яка витікає.
• Медичний працівник надягає фартух, маску, на чисто вимиті руки стерильні гумові рукавички.
• На дистальний кінець тонкого стерильного шлункового зонда накладає затискач.
• Вимірює у пацієнта відстань від різців до пупка, тобто відстань, на яку йому потрібно ввести зонд.
• Сліпий кінець зонда змочує перевареною водою, правою рукою бере його на відстані 10—15 см від сліпого кінця, а лівою притримує дистальний кінець.
• Пропонує пацієнтові трохи нахилити вперед голову, відкрити рот і сказати "а-а".
• Сліпий кінець зонда кладе на корінь язика пацієнта і пропонує йому зробити кілька ковтальних рухів, у проміжках глибоко дихати носом.
• Під час ковтання допомагає просунути зонд. При появі позивів на блювання пацієнт повинен губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.
• При кожному ковтальному русі просовує зонд по стравоходу до відповідної позначки. Ковтати зонд пацієнт повинен повільно, щоб він не скрутився.
• Якщо в момент уведення зонда у пацієнта виникає кашель, зонд треба негайно вийняти, а потім, коли пацієнт заспокоїться, увести повторно. Кашель може виникнути внаслідок потрапляння зонда в грушоподібні пазухи глотки, якщо пацієнт не дотримується правил положення і дихання в момент уведення зонда.
• Коли пацієнт ковтне зонд до відповідної позначки, до вільного кінця зонда приєднують шприц, знімають затискач, відсмоктують вміст шлунка, накладають затискач на дистальний кінець, від'єднують і виливають вміст у пробірку (флакон). Це є І порція. Визначають кількість відсмоктаного шлункового вмісту і записують дані, які потім передають у лабораторію.
• Таким чином, протягом години відсмоктують ще чотири порції шлункового вмісту (через 15 хв кожну). На пробірках (флаконах) роблять позначки: II, III, IV, V порції. Ці порції визначають базальну секрецію шлунка.
• Приєднують до зонда циліндр стерильного шприца, використовують його як лійку і вводять підігрітий до 38 °С ентеральний подразник і накладають затискач.
• Через 10 хв за допомогою шприца відсмоктують 10 мл шлункового вмісту в окрему ємність (пробірку, флакон). Через 15 хв від-
_____________ ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ _______________ 251
смоктують увесь залишок ентерального подразника. Ці дві порції не відправляють в лабораторію, тому що вони не є чистим шлунковим вмістом.
• Протягом 1 год відсмоктують ще чотири порції шлункового вмісту через кожні 15 хв (VI, VII, VIII, IX порції). Ці порції визначають стимульовану секрецію.
• Видаляють зонд, обгорнувши його рушником. Видалений кінець зонда спочатку піднімають, а потім виливають залишки шлункового вмісту в останній флакон.
• Дезінфікують використане оснащення.
• Пронумеровані пробірки (флакони) відправляють у лабораторію згідно з правилами санітарно-протиепідемічного режиму.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 662 | Нарушение авторских прав
|