АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення добового діурезу __________і водного балансу

Прочитайте:
  1. A. B. Верхнє ікло
  2. A. Амоксицилін.
  3. A. Висічення проривної виразки, пілоропластика, СПВ.
  4. A. Дельтоподібний
  5. A. Задній верхній зубчастий
  6. A. Затримка додаткової дольки у порожнині матки
  7. A. Клиноподібна кістка
  8. A. Кров не сумісна за групою
  9. A. Негайно викликати лікарську акушерську бригаду
  10. A. Перекрити систему, покликати лікаря

Тяжкі захворювання серця призводять до розвитку явищ серцево-судинної недостатності. Однією з ознак такої недостатності є поступове накопичення рідини в підшкірній жировій клітковині (набряки) і в порожнинах організму (плевральній, перикардіальній, черевній). При затримці рідини в організмі відповідно зменшується виділення сечі.

Кількість сечі, що її виділяє людина за добу, називають добовим діурезом. Спостереження за діурезом хворого з набряками необхідно вести систематично після кожного сечовипускання протягом доби (з 6.00 до 6.00 наступного дня), за допомогою градуйованого флакона визначають кількість виділеної сечі, записують дані і сечу вилива­ють у туалет. Можна збирати сечу протягом доби у посудину, але це створює певні незручності щодо дотримання сацітарного-протиепіде-мічного режиму. Якщо хворий знаходиться на ліжковому режимі, то медична сестра попереджує про це санітарку. О 6 год ранку пацієнт звільняє сечовий міхур у туалет, дану порцію сечі не враховують. Ос­танній раз пацієнт мочиться о 6 год ранку наступного дня. Результат добового діурезу записують у температурний листок або листок ін­тенсивного спостереження і терапії, який заповнюють на пацієнтів у реанімаційних відділеннях та блоках інтенсивної терапії. Добовий


їх

діурез порівнюють із кількістю випитої та введеної парентерально рі­дини. Таким чином визначають водний баланс.

Діурез вважають позитивним, якщо кількість виділеної сечі більша від кількості випитої рідини. Це спостерігається тоді, коли хворий вживає сечогінні препарати, тобто в період сходжен­ня набряків. Сходження набряків можна контролювати за допо­могою щоденного (вранці після відвідування туалету) визначення маси тіла; зменшення маси тіла свідчить про зменшення набряків і навпаки.

За добу людина виділяє приблизно 1000—1500 мл сечі, але ця кількість може коливатися залежно від кількості випитої рідини, різних фізіологічних і патологічних умов.

При помірній фізичній активності нирки виділяють приблизно 75—80 % усієї рідини, що надходить в організм; решта рідини виді­ляється через шкіру та через легені, деяка кількість — з калом.

При обліку вжитої рідини потрібно пам'ятати, що воду містить не тільки рідка їжа (бульйон, чай, борщ), але й тверді страви (овочі, фрукти, пюре, каші, котлети тощо).

При підвищенні температури тіла понад 37 °С втрата води через легені і шляхом випаровування з поверхні шкіри на кожен градус становить приблизно 200 мл за добу.

Потрібно мати на увазі, що виділення невеликої кількості сечі не завжди є показником затримки води в організмі, оскільки вода може виділятися в значній кількості потовими залозами, а також при блю­ванні чи проносі.

Здорова людина мочиться 5—6 разів на добу переважно вдень. При серцевій слабкості, нирковій недостатності кількість сечі, що виділяється вночі, може перевищувати кількість сечі, що виділяєть­ся вдень. Цей симптом називається ніктурією.

У деяких патологічних випадках спостерігається повне припи­нення виділення сечі, так звана анурія (сечовий міхур у таких ви­падках порожній). Рефлекторне припинення сечовипускання (після операцій на органах травного каналу, малого таза) або через закриття сечовипускного каналу пухлиною передміхурової залози у чоловіків, або каменем, наявним у сечовому міхурі, називається ішурією. Якщо сечі виділяється за добу менше 500 мл, таке явище називають олі-гурією. Причиною олігурії можуть бути захворювання нирок, серця, а також виділення води з організму іншими шляхами (блювання, пронос).

Поліурія — виділення сечі понад 2 л за добу спостерігаються при цукровому і особливо нецукровому діабеті, коли кількість сечі може доходити до 10 л на добу. Поліурія буває також при швидкому схо­дженні набряків.

_______________ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЦІЄНТАМИ 1 ДОГЛЯД ЗА НИМИ ________________ 223

За наявності в сечі еритроцитів (гематурія) сеча може набувати червоного кольору різної інтенсивності: від ледь помітного рожевого до яскраво червоного (кольору м'ясних помиїв).

Сеча може бути мутною, містити осад через велику кількість у ній лейкоцитів (лейкоцитурія), гною (піурія), бактерій (бактерійурія), білка (протеїнурія) та солей.

" Спостереження за диханням

За пацієнтами із захворюваннями органів дихання пот­рібно стежити за частотою, глибиною та ритмом дихання. Нормаль­не дихання беззвучне і непомітне для інших. Людина зазвичай дихає через ніс із закритим ротом.

Частотою дихання називають кількість дихальних рухів за хвилину. У дорослої людини у стані спокою частота дихання коли­вається від 16 до 20 за 1 хв; 1 дихання відповідає приблизно 4 пуль­совим ударам. Під час сну і в стані спокою дихання стає повільні­шим. У положенні лежачи людина здійснює 12—14 дихань за 1 хв, стоячи — 18—20. Чим молодша людина, тим частіше її дихання. Швидке дихання (тахіпное) виникає при посиленій фізичній праці, нервовому збудженні, високій температурі зовнішнього середовища і гарячці. У жінок частота дихань дещо більша, ніж у чоловіків. У спортсменів частота дихання може зменшуватись до 8—10 дихаль­них рухів за хвилину. Зміна темпу дихання залежить від захворю­вань органів дихання та дихальних шляхів (пневмонія, бронхіальна астма та ін.).

Частота дихання змінюється також при захворюваннях серця, нирок, мозку, гострих та хронічних інфекційних захворюваннях.

Потрібно пам'ятати, що пацієнт може самовільно затримувати або прискорювати дихання, тому під час обстеження треба відволіка­ти його увагу або вести підрахунок непомітно для нього. Дуже зруч­но рахувати дихання безпосередньо після визначення частоти пуль­су, не віднімаючи руки від променевої артерії, — тоді хворий буде впевнений, що в нього визначають пульс. Якщо дихання поверхневе, і рухи грудної клітки або живота важко вловити, то правою рукою продовжують рахувати пульс, а ліву руку разом з рукою хворого не­помітно кладуть на груди (при грудному типі дихання) або на живіт (при черевному типі дихання) і рахують кількість вдихів протягом ЗО хв. Можна також рахувати дихання, спостерігаючи за рухами грудної клітки і передньої черевної стінки зі сторони. Отримані дані записують у температурний листок та медичну картку стаціонарного хворого.


224 _________________________«_________________________

Нерідко одночасно з порушенням частоти дихання змінюється його глибина. Поверхневе дихання спостерігається у стані спокою, а також при захворюваннях легень, плеври, пригніченні дихально­го центру. Глибоке дихання виникає при фізичному навантаженні, емоційному збудженні, при діабетичній комі, уремії та інших пато­логічних станах.

У здорової людини ритм дихання правильний. При деяких пато­логічних станах унаслідок порушення функції дихального центру порушується ритм дихання, змінюється глибина і частота дихання.

Розлад частоти, глибини та ритму дихання спостерігається при задишці, яка супроводжується відчуттям нестачі повітря та утруд­ненням дихання. Задишка буває фізіологічною — після значного фізичного навантаження у здорових людей та патологічною — при захворюваннях легень, серця, головного мозку. За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну, експіраторну та змішану.

Інспіраторна задишка є наслідком утрудненого вдиху через перешкоду для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв'язок, стороннє тіло, пухлина, запальні процеси гортані, трахеї). Дихання при такій задишці глибоке і сповільнене. У разі значного збудження вдих утруднений і відбувається з шумом, свистом та хрипінням, неначе повітря засмоктується в легені. Таке дихання називають стридорозним.

При експіраторній задишці вдих короткий, а видих утруднений і дуже тривалий, хворий не встигає зробити повного видиху, як на­стає уже наступний вдих. Така форма задишки спостерігається при бронхіальній астмі. Дихання при цьому може бути свистячим.

Найчастіше спостерігається змішана задишка. Вона виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмонії, ту­беркульозі. Різко виражена задишка називається ядухою. Якщо яду­ха має характер нападу, вона навивається астмою.

Унаслідок порушення діяльності дихального центру виникають патологічні типи дихання: Куссмауля, ЧейнаСтокса, Біота. Дуже сповільнене і глибоке дихання називають диханням Куссма­уля. Воно супроводжується шумним вдихом і посиленим видихом, після якого настає пауза. Таке дихання є характерним для азотеміч-ної уремії і діабетичної коми.

Зміна ритму дихання спостерігається при диханні ЧейнаСток­са, яке характеризується хвилеподібним збільшенням і зменшенням амплітуди дихання з наявністю пауз між хвилями тривалістю 40—50 с Після паузи настають рідкі дихальні рухи, спочатку поверхневі, а потім більш глибокі і часті. Потім дихальні рухи знову стають повер­хневими і рідкими, що продовжується до нової паузи. Таке дихання

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЦІЄНТАМИ І ДОГЛЯД ЗА НИМИ

має погане прогностичне значення, оскільки вказує на розлад мозко­вого кровообігу.

Дихання Біота характеризується рівномірним за глибиною ди­ханням з періодичним виникненням тривалих пауз (від кількох се­кунд до півхвилини). Такий тип дихання часто спостерігається в ато­нальному стані. Воно є показником погіршення стану тяжкохворого. Таким чином, визначення характеру задишки допомагає поставити правильний діагноз.

У разі появи у хворого патологічного дихання необхідно негайно повідомити про це лікареві.

У всіх випадках виникнення ядухи необхідно:

1) надати хворому положення напівсидячи;

2) звільнити грудну клітку від тісного одягу;

3) забезпечити подачу свіжого повітря та кисню;

4) прикласти грілки до нижніх кінцівок.

Подальші дії залежать від того, з якої причини виникла ядуха. Надання допомоги пацієнту необхідно узгодити з лікарем.

Під час спостереження за диханням пацієнта слід відволікати його увагу або вести підрахунок непомітно для нього, тому що па­цієнт може мимоволі змінити частоту, ритм, глибину дихання.

.. Контрольні запитання

1. Що таке процес терморегуляції?

2. Які фізіологічні коливання температури тіла людини у пахвовій ямці, ротовій порожнині, прямій кишці та вагіні?

3. Як коливається температура тіла здорової людини протягом доби?

4. Чому температура тіла відносно нижча у людей похилого віку і вища у дітей?

5. Які правила вимірювання температури тіла у пахвовій ямці; у ро­товій порожнині; у прямій кишці?

6. Як змінюється частота пульсу при підвищенні температури тіла?

7. Що таке гіпертермія?

8. Що таке гіпотермія?

9. Що таке гарячка?

10. Які патологічні зміни виникають при гарячці з боку серцево-судинної системи; з боку системи органів дихання; з боку системи травлення; з боку ендокринної системи; з боку центральної нервової системи?

11. Які зміни відбуваються в обміні речовин при гарячці?

12. Які типи гарячки розрізняють залежно від ступеня підвищення тем­ператури?

13. Які види гарячки розрізняють за тривалістю?

14. Які типи гарячки розрізняють за характером температурної кривої?

8 8-215


їх

15. Які стадії гарячки розрізняють?

16. Який догляд за хворим у І стадії гарячки?

17. Яке ускладнення може виникати у II стадії гарячки?

18. Як може знижуватись температура тіла у III стадії гарячки?

19. Яке ускладнення може виникнути при критичному зниженні темпе­ратури?

20. Як доглядати за тяжкохворим, який перебуває в стані марення, га­люцинації?

21. Яку невідкладну допомогу потрібно надати при розвитку колапсу?

22. На якій артерії найчастіше визначають властивості пульсу?

23. Яка частота пульсу у здорової людини?

24. Що таке тахікардія?

25. Що таке брадикардія?

26. Що таке наповнення пульсу?

27. Що таке напруження пульсу?

28. Назвіть і охарактеризуйте види аритмій.

29. Які показники артеріального тиску у здорової людини?

30. Якими методами можна виміряти артеріальний тиск?

31. Що таке добовий діурез і водний баланс?

32. Що таке ніктурія?

33. Дайте визначення термінам: ішурія, олігурія, поліурія, гематурія, лейкоцитурія, протеїнурія.

34. Назвіть частоту дихальних рухів у здорової людини.

35. Що таке задишка?

36. Що таке астма?

37. Охарактеризуйте патологічний тип дихання Куссмауля.

38. Охарактеризуйте патологічний тип дихання Чейна—Стокса.

39. Охарактеризуйте патологічний тип дихання Біота.

X


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 939 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.009 сек.)