АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підшкірне уведення олійних розчинів

Перед набиранн м олійних розчинів у шприц ампулу з лі. ками підігрівають на водяній бані до температури 34—35 °С. Після уведення голки в тканини складку шкіри відпускають і лівою рукою відтягують поршень шприца до себе, щоб переконатися, що голка неї потрапила у кровоносну судину. Якщо кров у шприці відсутня, то| повільно уводять олійний розчин. За наявності крові в шприці від+| тягують трохи голку зі шприцом до себе, не виймаючи її, уводять піл іншим кутом і знову перевіряють, чи не потрапила голка в просвіт су< дини. Після уведення олійного розчину місце ін'єкції легенько маса-жують, а для кращого розс октування на місце ін'єкції накладаюті грілку або зігрівальний ко прес.

__________Техніка виконанії ін'єкцій інсуліну

Дозу інсуліну лікар-ендокринолог підбирає індивідуаль-Щ но для кожного пацієнта з урахуванням клінічної картини, вмісту глюкози в крові і в сечі. Лікування інсуліном проводиться на тлі діє* ти № 9. Запаси інсуліну сл д зберігати в холодильнику при темпе­ратурі 2—8 °С. Заморожування препарату не допускається. Інсулін який пацієнт використовує на даний момент, необхідно зберігаті при кімнатній температурі (але не вище 22 °С) у темному місці і ні довше 1 міс.

Перед уведенням візуально оцінюють стан інсуліну. Інсулін koJ роткої дії у флаконі повинен бути абсолютно прозорим. На дні флак(Ц на з інсуліном подовженої дії є білий осад, а над ним прозора рідина^ у даному випадку наявність осаду не є протипоказанням для уведені ня інсуліну.

З метою уникнення можливої алергійної реакції на препарат ін| суліну перед уведенням першої дози треба зробити внутрішньошкір4И ну або скарифікаційну пробу (за вказівкою лікаря) на індивідуальнії чутливість організму до препарату.

Бажано ін'єкції робити інсуліновим шприцом. При відсутності! інсулінового шприца треба вміти розрахувати в мілілітрах призначе^ ну лікарем дозу. Активність інсуліну в 1 мл може бути 40 ОД, 80 ОДІ 100 ОД. Відповідно в 0,1 мл міститься 4 ОД, 8 ОД, 10 ОД інсуліну. Дозу інсуліну необхідно набирати точно.

Слід урахувати тривалість терапевтичного ефекту препаратів ін­суліну. Так, інсулін короткої дії дає терапевтичний ефект протягом! 6—8 год; інсулін середньої пролонгованої дії — 16—20 год; інсулін^ пролонгованої дії — 24—36 год.

Не дозволяється уводити в одному шприці інсулін короткої дії з' інсуліном пролонгованої дії.

ВИПИСУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ j g$

Перед набиранням суспензії інсуліну в шприц флакон потрібно струсити до утворення рівномірної суміші.

У зв'язку з можливістю виникнення уражень шкіри при цукро­вому діабеті слід особливо ретельно дотримуватись правил асептики при виконанні ін'єкцій. Однак спирт знижує активність інсуліну, тому попадання навіть невеликих доз спирту в інсулін (при проти­ранні корка флакона або шкіри пацієнта спиртом треба дати час для повного випаровування спирту).

Ін'єкцію інсуліну треба робити за 15—20 хв до їди.

Для підшкірного уведення інсуліну використовують латеральні поверхні живота, передньозовнішню поверхню стегон, зовнішню по­верхню плечей, сідниці. Найшвидше всмоктується інсулін із ділянки живота, найповільніше — із стегна. Рекомендується уводити інсулін вранці в живіт, ввечері — в стегно або сідницю.

Кожного разу при уведенні інсуліну потрібно змінювати місце уведення, тому що при постійному уведенні препарату в одну й ту саму анатомічну ділянку може виникнути ускладнення — жирова дистрофія (ліподистрофія), рідше — гіпертрофія підшкірної жирової клітковини.

Доцільніше уводити інсулін між підшкірною жировою кліткови­ною та м'язами, що покращує абсорбцію препарату і знижує ймовір­ність виникнення травм.

Уводять голку під кутом 45°, у разі довжини голки до 1,5 см — під кутом 90°.

Уводять інсулін повільно, щоб звести до мінімуму пошкодження тканин.

Не протирають і не масажують місце ін'єкції, інсулін повинен повільно абсорбуватись.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1029 | Нарушение авторских прав