АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК

• Уведення крапель у кон'юнктивальний мішок.

Краплі вводять у кон'юнктивальний мішок при різних захворю­ваннях кон'юнктиви, рогівки, кришталика, сітківки ока.

Чисто вимитими руками набирають очні краплі у піпетку. Паль­цями лівої руки відтягують нижню або верхню повіку або обидві повіки одночасно. Заповнену піпетку тримають вертикально до ока і, не торкаючись вій, уводять до кон'юнктивального мішка 1—2 крап­лі лікарської речовини, після чого прикладають стерильний ватний тампон. Хворий повинен сидіти із заплющеними очима декілька хвилин.

Якщо хворому в збудженому стані це зробити не вдається, то краплі крапають у ямку біля кутика очної щілини (пацієнт лежить на спині) і рідина при цьому самостійно потрапляє до кон'юнктивального мішка.

174 _________________________™_________________________

• Уведення крапель у ніс.

Пацієнтові пропонують звільнити ніс від слизу. У разі потреби ніс хворого звільняють від слизу та кірочок за допомогою ватної або марлевої турунди. Хворому пропонують лягти на спину або сісти на стілець і відхилити назад голову. Лівою рукою піднімають трохи кін­чик носа хворого, голову нахиляють у бік, протилежний тому, куди будуть крапати краплі. Не торкаючись слизової оболонки носа, уво­дять у кожну ніздрю по 5—8 крапель лікарської речовини.

Потім пропонують пацієнтові злегка стиснути крила носа і зро­бити легенький масаж з тим, щоб ліки рівномірно розподілились на, слизовій оболонці носа.

• Закладання мазі в кон'юнктивальний мішок.

Сплющеним кінцем стерильної скляної палички набирають неве­лику кількість мазі. Вказівним пальцем лівої руки відтягують ниж-* ню повіку донизу, мазь накладають за повіку. Хворому рекомендуй ють заплющити око, накладають зверху стерильний ватний тампон„ після чого повіки злегка масажують.

• Уведення крапель у зовнішній слуховий хід. < Цей метод застосовують при запаленні середнього вуха. При наяв­ності виділень вухо прочищають. Лікарську речовину у вигляді вод­ного або олійного розчину підігрівають до температури тіла. Голову хворого нахиляють у бік здорового вуха так, щоб хворе вухо опини-^ лося зверху. Лівою рукою відтягують вушну раковину вгору і назад; При цьому зовнішній слуховий хід випростується і краплі потрап­ляють у його глибину. Уводять 5—8 крапель. Краплі пацієнт тримав у вусі 10—15 хв. Після цього нахиляє голову, щоб залишок крапеліц витік, і прикладає стерильний ватний тампон.

" Інгаляції

При інгаляції лікарські препарати вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі, пароподібному або газоподібному ста*і нах. Аерозолі бувають високо- та низько дисперсні. Аерозолі високої дисперсності при вдиханні проникають в альвеоли, низько дисперсні фіксуються у верхніх дихальних шляхах.

Інгаляції застосовують при гострих і хронічних захворюваннях слизової оболонки носа, глотки, гортані, трахеї та бронхів, які су­проводжуються утворенням великої кількості густого мокротиння, яке важко відкашлювати, а також при бронхіальній астмі, хронічній пневмонії, пневмосклерозі, після операцій на легенях.

Протипоказаннями для інгаляцій є схильність до легеневих кровотеч, гіпертонічна хвороба II Б і III стадій, порушення гемодина-міки II—III ступеня, підвищена чутливість до препарату.

ВИПИСУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ jy^

Переваги методу інгаляції полягають у тому, що лікарські засо­би, обминаючи печінку, у незміненому вигляді потрапляють безпосе­редньо в ділянку патологічного процесу.

Недоліки методу такі: неточність дозування, можливі подразнен­ня слизової оболонки дихальних шляхів, недостатнє проникнення в ділянку патологічного процесу в разі порушення прохідності дихаль­них шляхів.

Хворі на бронхіальну астму часто користуються інгаляторами для домашнього вживання. Лікарська речовина знаходиться у плас­тмасовій трубці, на яку надягають гумовий балон. Хворий натискує на останній і силою повітря виштовхує ліки в дихальні шляхи.

Найзручніше користуватись індивідуальним кишеньковим аеро­зольним інгалятором промислового виробництва.

Балончик потрібно повернути догори дном і зняти захисний ков­пачок, тоді добре струсити. Хворий тримає балончик у руці, а мунд­штук охоплює губами. Після глибокого видиху хворий робить гли­бокий вдих і одночасно натискає на дно балончика: у цей момент видається доза аерозолю. Хворий має затримати дихання на кілька секунд, потім витягнути мундштук з рота і зробити повільний видих. Після інгаляції захисний ковпачок надягають на балончик.

У стаціонарних умовах для утворення аерозолів використовують апарати (інгалятори) закритого та відкритого типів. За допомогою апаратів відкритого типу насичують аерозолями повітря приміщень для групового лікування.

Апарати закритого типу призначаються для аерозоль-терапії рідкими речовинами, маслами, порошками, а також використову­ють для утворення високодисперсних аерозолів масел, основ, анти­біотиків.

Інгаляцію проводять натще або через 2 год після споживання їжі. Перед процедурою хворий повинен очистити ніс, прополоскати рот і зів, розстібнути комірець сорочки, пояс, тобто створити умови для вільних рухів грудної клітки та живота. Перед відпуском проце­дури заповнюють розпилювач приладу лікарськими речовинами, які зберігаються в шафі під замком. Перевіряють справність апарата, хворий сідає на стілець з трохи відкинутою спинкою, підлокітника­ми і головотримачем. Стілець повинен опускатися і підніматися. Для визначення тривалості процедури вмикають годинник. Перед почат­ком інгаляції груди хворого накривають серветкою.

Необхідно пояснити пацієнтові, як правильно робити вдих і видих.

При захворюваннях носа і додаткових пазух рекомендується вди­хати і видихати через ніс. Для цього користуються спеціальною мас­кою. При ураженні порожнини рота, зіва і нижніх дихальних шляхів потрібно дихати через відкритий рот. Дихання має бути глибоким і

рівним. Тривалість процедури 15—20 хв. Процедури проводять кож­ний день, курс лікування — 10—20 сеансів.

Тепловологі інгаляції проводять при температурі 38—40 °С. Це, інгаляції водорозчинних лі арських засобів і мінеральних вод, особ-j ливо основних. Тепло стимулює приплив крові до слизової оболонки;! Такі інгаляції справляють з еболювальну дію, підвищують секрецію, і сприяють розрідженню мокротиння і прискоренню його евакуації..

Для олійних інгаляцій використовують різні олії (камфорну, миг-1 далеву, персикову, соняшникову та ін.). Олійні інгаляції зменшую™ сухість слизових оболонок. їх рекомендують при гострих запальнизп процесах..І

Із високодисперсних аерозольних препаратів найчастіше застосо-| вують ферменти (трипсин, імотрипсин). Вони розріджують мокро-і тиння, поліпшуючи дренаж бронхів. Трипсин, хімотрипсин признак чають по 5 мг на 5 мл 0,5 °/ розчину новокаїну. Оскільки ферментш можуть спричинити алергіину реакцію, перед першою інгаляцієШ призначають кальцію хлорид або димедрол. Перед першою інгаля-І цією розчином антибіотиків здійснюють під'язичну пробу на індивіді дуальну чутливість до ант біотика. У кожному інгаляційному кат бінеті повинен бути набір медикаментів для надання невідклаЩ ної допомоги в разі виникн ння алергійної реакції (набряк КвінкеМ анафілактичний шок). і

Під час процедури потрібно стежити за станом хворого, його ди*| ханням, пульсом. При появі будь-яких порушень процедуру припи»! няють. Після інгаляції хворий має відпочити 10—15 хв, а в холоднзй! пору року — 30—40 хв. Протягом 1 год хворим не рекомендують спш вати, розмовляти, палити, їсти. 1

Особливу увагу звертають на санітарно-гігієнічний стан інгаля-| торію, стерильність розчинів і апаратів для розпилювання, оскіль-| ки під час інгаляції хворі видихають у навколишнє середовище і НІ інгаляційні прилади велику кількість патогенних мікроорганізмів*! Тому через кожні 3 год роботи в інгаляторії здійснюють вологе прім бирання з дезінфекційними розчинами і кварцуванням приміщений! протягом ЗО хв, потім провітрюють його. І

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 763 | Нарушение авторских прав