АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВ ННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ УРАЖ НЬ ШКІРИ

Прочитайте:
  1. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  2. E. Через білу речовину коліна внутрішньої капсули
  3. J. Через білу речовину коліна внутрішньої капсули
  4. O. Через білу речовину коліна внутрішньої капсули
  5. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  6. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  7. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  8. А.3.3.1. Комбінації антигіпертензивних лікарських засобів, що довели свою ефективність
  9. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  10. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом

Утирання лікарських речовин — це спосіб активного уведення лікарських препаратів через шкіру без порушення її ць> лості. Під впливом тертя та розминання шкіра розігрівається, у нШ посилюється крово- та лімфообіг, розширюються вивідні протоки сальних та потових залоз, через які речовина легко всмоктується. \

Показання: місцеві розлади крово- та лімфообігу, розлад функції периферичних нервових роз алужень у шкірі, порушення трофічних процесів, паразитарні захв рювання шкіри (короста), гніздове об­лисіння (алопеція).

Дія впливу на прилеглі тканини: гострі та хронічні ураження м'язів, периферичних нерв вих стовбурів, лімфаденіти, затяжні та хронічні запалення суглобів.

Лікарські форми: рідини, мазі. Втирання звичайно проводять у тих ділянках, де шкіра є найбільш тонкою і де відсутній волося­ний покрив (якщо він є, то його збривають). Це згинальна поверхня передпліччя, задня поверхня стегон, бічні поверхні грудної клітки» живіт, скроні.

Цю процедуру звичайно виконують на ніч. Шкіру перед утиран­ням лікарської речовини ретельно миють теплою водою з милом.

Для кращого всмоктування лікарського препарату необхідно по­передньо зробити масаж шкіри (для покращення крово- та лімфообі­гу); з цією метою можна накласти попередньо гарячий компрес. На шкіру наносять потрібну кількість лікарської речовини, рівномірно розподіляють її по поверхні; коловими рухами пальців речовину вти­рають у шкіру, поки вона не стане сухою. Потім на це місце наклада­ють нетугу бинтову пов'язку.

Протипоказання: тяжкі ураження шкіри (мацерації, пролежні, екзема, фурункули, карбункули, гноячкова висипка).

Змазування — це нанесення різних мазей, паст на уражені ді­лянки тіла.

Мазь або пасту накладають на шкіру за допомогою шпателя або марлевого тампона, розподіляючи її рівномірним шаром. Якщо за­стосовують суспензію, перед вживанням її слід збовтати.

_________ ВИПИСУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ _________ fy-j

Якщо треба змазати волосисту частину тіла, волосся можна ви­стригти. Якщо цього зробити не можна, то змазують шкіру та волос­ся в напрямку росту волосся. При гноячкових висипках змазують навколо вогнищ ураження в напрямку від периферії до центру.

Мазеві пов'язки.

Показання: якщо необхідний тривалий вплив лікарської речови­ни на шкіру. Невелику кількість мазі накладають на марлеву сервет­ку або безпосередньо на уражену ділянку. Марлеву серветку покри­вають компресним папером, а потім ватою. Пов'язку фіксують за допомогою бинта або лейкопластиря. Таку пов'язку можна тримати 12—24 год.

Волого-висихаючі пов'язки.

Показання: гострі запальні ураження шкіри, які супроводжують­ся мацерацією, екзема. Стерильну марлеву серветку, що складається з 8—10 шарів, змочують лікарською речовиною, віджимають і накла­дають на уражену ділянку шкіри. Зверху кладуть компресний папір та забинтовують. Якщо пов'язка висохла і самостійно не відходить, її треба повторно змочити тією самою лікарською речовиною.

Припудрювання та присипання.

Показання: для зменшення подразнення при попрілостях, над­мірному потінні, особливо у закритих місцях.

Застосовують різні індиферентні присипки та пудри: рисова пуд­ра, тальк, дитяча присипка тощо.

При надмірному потінні потрібно промити шкіру теплою водою, попрілості — краще блідо-рожевим розчином калію перманганату, висушити шкіру промоканням, а потім присипати уражене місце.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 554 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)